ДО КРИМУ ЇДУТЬ ЗВІДУСІЛЬ
І переважно залізницею. Статистика засвідчує: майже 90% відпочивальників прибувають на південний берег (ПБ) півострова залізницею. Я теж скористався цим зручним і вигідним (набагато дешевшим) транспортом. Раненько відбув швидким потягом «Харків— Симферополь» і вже по обіді був на місці. Зручно й комфортно у вагонах — працює кондиціонер, їжу і напої подають за першої потреби.
Я вибрав вільний, «дикий», як тут називають, відпочинок: побуду день-два на одному місці, перебираюсь на інше, аби не набридло і якомога більше набираю вражень. У різних місцях ПБ розпитував таких, як я: звідки прибули, де відпочивали або плануєте, чи сподобалось, як добирались?
Цього року все традиційно. Ялту полюбляють ті, котрі мають тугий гаманець, до Чорноморки їдуть ті, чий заробіток скромніший. А Феодосію поважають за порівняно дешеві ціни на харчі й водночас недолюблюють за залізницю, що поряд із набережною, де гуркочуть вантажні й пасажирські потяги.
Переважна більшість опитаних відпочивала в міні-готелях або приватному секторі, у знайомих чи родичів, котрі дещо компенсували їм дорогі екскурсії, відвідування аквапарків, інших екзотичних місць. Мої співрозмовники із задоволенням споживали медову пахлаву, тарань, домашнє печиво у надокучливих торговців на пляжах. Та гнівалися на платний прохід (20 грн) на впорядкований пляж санаторію «Крим» Міністерства оборони України (селище Партенід). Щоправда, журналістів, у тому числі й мене, пропускали на той пляж безплатно, як місцевих жителів і малечу.
До слова, коли йдеться про кримські пляжі, туристи позитивно говорили про євпаторійські, гурзуфські, судакські, феодосійські, селища Орджонікідзе і Партенід. «А ми з друзями відпочивали в Лисячій бухті,— захоплено говорив Дмитро з Москви.— Обожнюємо це місце, щороку там буваємо. І зовсім не залежимо від готельних цін, живемо в наметах, з гітарами та піснями...» Хоча не всі віддають перевагу ПБ. «Чомусь не цінують у Криму туриста,— зауважує Сергій з Астани (Казахстан).— У Єгипті, Туреччині все продумано і зважено. Складається враження, що чекають саме на тебе, такого чудового. У Криму цього не відчуваєш: мета одна — зідрати гроші й якомога швидше позбутися...» Всі, з ким довелося спілкуватися, вважають, що Крим, як і раніше, поки що програє закордонним конкурентам в якості сервісу, але зазначають, що ситуація потроху поліпшується.
Офіційна думка
Міністр курортів і туризму Криму Сергій Кириленко дав інтерв’ю для впливової газети автономії «Крымская правда», інших журналістів. Я теж ставив йому кілька запитань.
У вступному слові високопосадовець зауважив: «Їдуть до нас переважно з різних областей України, чимало росіян, кількість відпочивальників із Білорусі, Молдови, Польщі приблизно на рівні минулих років. Проблем із залізничними квитками до Криму й назад практично немає. Задіяно додаткові поїзди, відкрито пересувні каси майже в усіх містах автономії. Попит на проїзд у Кримському напрямку очевидний: якщо за квітень-травень Придністровська залізниця реалізувала близько 400 тисяч квитків, то за червень–серпень майже удвічі більше. Отже, виходить, до нас їдуть, незважаючи на те, що минулий кризовий рік був провальний: ми втратили до 40% клієнтів. Тепер надолужуємо згаяне, виправляємо й нинішні недоліки. Так, республіканський бюджет-2010 було ухвалено із запізненням, і ми ледь устигли пройти тендерні процедури із закупівлі путівок через фонди соцстраху, тому втратили частку організованих відпочивальників. Проте спостерігається чітка тенденція наближення до нормальних показників, які автономія мала в сприятливі роки. Фактично всі курорти перекрили торішній рівень майже на два відсотки. А росіян нині відпочиває в нас десь на 15% більше, ніж у сприятливі роки...»
— Торік, розповідають місцеві жителі, декотрі туристи кинулися на «дикі» пляжі, стоянки, захарастили їх, перетворивши на стихійні звалища сміття, різних відходів. Найбільше постраждала Тиха Балка. Які висновки зроблено?
— Місцева влада навела там лад. Нині на території Тихої Бухти дотримують статусу заповідної місцевості. Ситуація під контролем.
— Як могло статися, що іноземні туристи, котрих мали розмістити у місхорському санаторії «Магнолія», зазнали прикрощів?
— Нині деякі туроператори можуть привезти до Криму своїх клієнтів і кинути їх напризволяще, подібно до того, як сталося з українськими туристами, котрі недавно відпочивали в Туреччині. Суд має сказати своє слово: це недобросовісний оператор і надалі жодна оздоровниця не укладе з ним договір на обслуговування. Моя ж думка така — не мають рації обидві сторони, а компанія, роздута у ЗМІ, пішла на шкоду всім, чи не найбільше іміджу Криму.
— Які зміни, пане міністре, стались у Криму? Як почала хазяйнувати нова влада?
— Насамперед наведено порядок на пляжах, проведено їхню інвентаризацію. Якщо на початок сезону безплатних було 64, то нині й до кінця сезону діятиме на 27 більше. Шість пляжів відкрито з вільним доступом у Алушті ( в тому числі в Професорському кутку), один — у Новому Світі, сім у Євпаторії, чотири в Миколаївці. Йдеться передовсім про право відпочивальників мати вільний доступ до загальнонародного надбання. Проте ніхто не забороняє місцевій громаді надавати приїжджим платні послуги — лежаки, роздягальні, торгувати продуктами, напоями, організовувати подорожі, екскурсії. Так роблять у Новому Світі. Пляжі тут у нормі, облаштовано автостоянки й ніяких шалманів. Оренда лежаків на загальнодоступних пляжах узбережжя коштує у середньому не більш ніж 20 грн. Є зони VIP-послуг, де гості самі вибирають умови відпочинку по своїй кишені. Ринок є ринок... На жаль, спостерігаються несанкціоновані будівлі на декотрих пляжах. Вирішуватимемо їхню долю з Кримським берегоукріплювальним відомством і правоохоронними структурами. Подамо на такі організації до суду, якщо будівлі протизаконні,— знесемо. До слова, вони є практично в кожній сільраді Великої Алушти, Євпаторії, в Судаку, у Коктебелі. На засіданні Ради Міністрів Криму накладено «вето» на виділення двохсот ділянок під індивідуальне будівництво на Південному узбережжі.
— Це вже якийсь плюс стосовно завтрашнього кращого іміджу Криму. Але ж потрібні великі кошти. Їх немає в автономії й Києві. Який вихід? На Волині, приміром, на рекламу знаменитих Шацьких озер укладають по долару на кожного відпочивальника. А в Криму — тільки... 30 копійок.
— На цей рік нашому міністерству виділено лише шість мільйонів гривень. Сезон уже фінішує, а ми досі не всі гроші отримали. Можемо скільки завгодно говорити про важливість Криму, але якщо відсутня державна стратегія подальшого розвитку автономії, її унікальних природних і кліматичних можливостей, то справу з мертвої точки не зрушити. Вважаю, що півострів отримає те, на що він заслуговує, тільки за умови, коли всі прибережні території передадуть в управління Ради Міністрів Криму. Не допустимо, аби загальнодержавним надбанням розпоряджалися місцеві чиновники. Нині є закон про корупцію, але для тих, хто його порушує, це не аргумент.
На першому плані — «дикуни»
У радянські часи неорганізованих туристів називали «дикими», вважали їх людьми другого сорту. З великими потугами розміщали у готелях (частіше взагалі не приймали, мотивуючи, що немає вільних місць). Гарантоване проживання надавали лише організованим приїжджим. Гостро бракувало закладів громадського харчування, годинами доводилося стояти в черзі, щоб пообідати. Тепер це ліквідовано: кав’ярень, ресторанів скільки завгодно, аби були гроші.
Автомобілісти на цьому тлі тоді виглядали елітою: буквально під кожним кущем вони могли облаштувати собі стіл і дім. У ті часи відпочинок у санаторії, пансіонаті мав величезну перевагу.
Тепер неорганізований відпочинок не тільки наступає на п’яти курортним стаціонарам, а й випереджає їх. До Криму прибуває все більше осіб, часто з дітьми. Раніше, як знаєте, у «дорослих» санаторіях батьків із дітьми нечасто де приймали. Тепер усюди беруть (за солідну плату). Це не всіх влаштовує. Тому такі люди переважно віддають перевагу відпочинку в квартирах кримчан (багато з них, особливо на ПБ, під час курортного сезону здають своє житло приїжджим, а самі живуть на дачах або в селах степової частини півострова. Вже в Симферополі, на залізничному вокзалі, пропонують житло, в тому числі й з усіма комунальними вигодами. У прибережній зоні таких пропозицій ще більше. Ціна різна, але, як мовиться, торг доречний. У Партеніді, наприклад, житло в ізольованій квартирі (15 хвилин ходьби до моря) коштує 100–150 грн на добу з особи. Якщо помешкання поруч із морем — набагато дорожче. Конкуренція між стаціонарними оздоровницями і «дикими» — величезна. Санаторії борються за своїх клієнтів мов леви. Якщо на початок липня плату за відпочинок пропонували на 10–12% нижчу, то зараз деякі ялтинські санаторії роблять знижки на путівки до 25%, обіцяють їх продовжити протягом оксамитового сезону. Перевагу мають оздоровниці, котрі працюють за гнучкою системою, надають знижки залежно від завантаженості закладу. Це санаторії «Київ», «Ай-Петрі», «Примор’є», «Полтава» та ін. Програвши малим пансіонатам і особливо домоволодінням, стаціонарні оздоровниці все-таки мають перевагу в лікувальному плані (ще збереглися гарні спеціалісти), облаштуванні пляжів.
Як почуваються автотуристи?
Нині Крим — комфортне місце для автотуристів. У приморській смузі від Сонцегорська (Велика Алушта) і до Морського (неподалік Судака) чимало автокемпінгів. Це спеціально облаштовані території з водою, санвузлами, місцями для наметів, кімнатами. Є автокемпінги і на околицях Євпаторії, у Роздольненському і Ленінському районах. Потрібні ще автокемпінги, хоча з їх організацією виникають тертя з природоохоронною прокуратурою. Далеко не кожен такий об’єкт можна розмістити в охоронній прибережній зоні. Свого часу ВР автономії ухвалила програму подальшого розвитку автотуризму. Проте жодної копійки на це не було виділено. Так вона й залишилася на папері. Слід щось робити вже зараз, бо автопотік до регіону практично зріс удвічі. Міністерство курортів і туризму з екологами розробило програму, де визначено місця майбутніх автокемпінгів, аби автомобілісти були задоволені й довкілля не постраждало. Заплановано також привести до ладу основні дороги, які ведуть з Симферополя до Ялти, інших прибережних міст.
Як вивести на чисту воду нелегалів?
Чимало їх на півострові. Це підпільні конкуренти оздоровниць, які легально працюють. Вони приваблюють туристів демократичними цінами, бо податки не платять. І впевнені, що протистояти їхньому бізнесу держава поки не здатна. Перевіряючим і контролюючим, як відомо, вхід на територію особистого домоволодіння заборонено. Аби зафіксувати факт надання послуг відпочивальникам без відповідних документів, правоохоронці витрачають багато часу й сил. Вивести нелегалів на чисту воду нелегко.
Як повідомив начальник відділу курортів і туризму Алуштинської міськради Валерій Петровський, у місті створено спеціальну комісію, до якої увійшли представники податкової служби, газового і енергетичного господарств, дільничні інспектори міліції. Виявлено понад 120 нелегальних домоволодінь. Їм поки що безрезультатно намагаються пояснити переваги легалізації. А сіль у тім, що не тільки в Криму, а в Україні загалом навіть не визначено поняття «міні-готель», «міні-пансіонат».
Стережіться«чорного шайтана»!
Тепла пора року найкраща не лише для торговців сувенірами, продуктами харчування, різними товарами, а й для продажу сурогатного алкоголю.
Нерідко, особливо біля узбережжя моря, псевдоалкоголь збувають під виглядом дорогих розрекламованих напоїв. Якась частина відпочивальників на це «клює». Своєрідна лотерея нерідко призводить до трагедій. У смертельному алкогольному рейтингу Крим посідає в державі чільне місце. Тут отруюються «бормотухою» близько 200 осіб щороку. В селищі Донське Симферопольського району в липні податківці ліквідували черговий склад фальсифікату (тисяча пляшок підробленого алкоголю з етикетками горілки «Справжня»). Відтоді, як подорожчав цукор, знизилося виробництво класичного самогону, побільшало напоїв на основі особливо шкідливого для здоров’я людини денатурованого спирту. Як зазначила працівник Кримського НДІ судових експертиз Ольга Красноруцька, денатурат, метиловий спирт уражає не тільки внутрішні органи, а й нерідко призводить до летальних випадків. У Криму лідирує фальсифікована горілка. Друге місце посідає підроблений коньяк. Часто такі сурогати роблять з технічного спирту (харчовий використовувати невигідно). У Криму процвітає так званий бізнес вино на розлив, на який «клюють» довірливі туристи. До речі, біля канатної дороги, що веде на плато Ай-Петрі, такі «наливайки» продавали вино-підробку під виглядом знаменитого «Чорного доктора», «Чорного полковника», так звану неіснуючу марку «Чорний шайтан». Справді, чудова назва для фальсифікату, в якому намішано шайтан знає що.
Підсумовуючи кримські подорожні враження, зазначу, що, незважаючи на те, що санітарний стан багатьох пляжів, особливо безплатних, не відповідає нормам, сервіс далекий до нормального, до Криму їдуть люди звідусіль. І це вже позитив, котрий слід цінувати.
Віталій СТЕГНІЙ, Харків–АР Крим
також у паперовій версії читайте:
- СОЛОДКЕ ПРОКЛЯТТЯ ГЕНІАЛЬНОСТІ
назад »»»