АТАКА НА РЕЙДЕРСТВО
Напередодні чергової парламентської сесії група народних депутатів із опозиційного табору внесла до Верховної Ради законопроект № 6686 стосовно встановлення кримінальної відповідальності за протиправне поглинання і захоплення підприємств. Простіше кажучи, за рейдерство.
Він має альтернативний характер, оскільки не так давно уряд в особі Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва вносив проект аналогічного призначення, однак більшість його поправок стосувалася Цивільного, Цивільно-процесуального, Господарського і Господарсько-процесуального кодексів. Напевно, через цю громіздкість народні обранці так і не спромоглися належно розглянути його, хоча планували зробити це у червні цього року. Новий проект не охоплює проблему рейдерства надто широко і зосереджується винятково на змінах до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів.
У нині чинному ККУ, як відомо, існує ст. 206 «Протидія законній господарській діяльності», за що при наявності обтяжувальних обставин (тобто якщо злочин скоєно організованою групою з використанням насильства) можна отримати до десяти років позбавлення волі. Стаття не те щоб «мертва», але й не надто вживана: щороку правоохоронні органи реєструють близько трьох десятків таких злочинів, що, звичайно, не свідчить про незначні обсяги кримінального тиску на вітчизняний бізнес.
Тепер «компанію» цій статті можуть скласти ще три з аналогічним порядковим номером.
Перша з них — 206-1 — називається «Порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». Цікаво, що у попередньому законопроекті пропонували запровадити схожу за назвою статтю «Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи». Проте в урядовому варіанті передбачено, що суб'єктом цього злочину може стати будь-хто, якщо тільки він подає для реєстрації явно неправдиві дані. А от в опозиційному проекті як зловмисник розглядається винятково посадова особа: чи то державний реєстратор, чи то інший прирівняний до нього чиновник. Причому якщо в урядовому варіанті максимальне покарання за це — три роки обмеження волі, то в опозиційному — п'ять років позбавлення волі. Різниця відчутна.
Наступна стаття 206-2 «Фальсифікація рішень загальних зборів акціонерів». У реальному житті, як відомо, рейдерські атаки починаються саме з цього. Зберуться, наприклад, акціонери якого-небудь товариства, вислухають звіт призначеного ними директора, визнають роботу задовільною, ухвалять рішення продовжити його повноваження ще на один термін і роз'їдуться по домівках задоволені, не підозрюючи нічого лихого. А до місцевої райдержадміністрації після цього надійде рішення зовсім іншого змісту. Скажімо, про те, щоб цілковито замінити менеджмент підприємства.
Це вже потім з'явиться ухвала якогось провінційного суду про заборону будь-кому чинити перешкоду новому й нібито «законно обраному» директорові. А якщо хтось із незадоволених почне шукати правду, тобто «чинити перешкоди», йому намнуть боки кремезні хлопці у камуфляжах, котрих завербувала охоронна фірма-одноденка. Але оскільки все починається з фальсифікації рішень акціонерних зборів, то автори законопроекту пропонують призначити за це покарання від 17 тис. грн штрафу до шести років позбавлення волі. Нині такі дії кваліфікують як службове підроблення (ст. 366 ККУ), де покарання м'якше.
А от редакція третьої за ліком ст. 206-3 вийшла не надто вдала. Її назва «Перешкоджання здійсненню акціонером (учасником) господарського товариства права брати участь в управлінні справами товариства та перешкоджання законній діяльності посадових осіб органів управління господарським товариством». Текст ще довший і ще більш незрозумілий. Враження таке, що автори вирішили навмисне заплутати слідчих і суддів, котрим у разі ухвалення цієї статті доведеться кваліфікувати за її ознаками те чи інше діяння.
Утім, якщо набратися терпіння і ретельно розібратися в її диспозиції, то можна дійти висновку, що немає потреби «засмічувати» кодекс. Усе, що там є, давно викладено у відомій статті «Протидія законній господарській діяльності». У крайньому разі можна використати ст. 189 «Вимагання», де йдеться про вимогу вчинення будь-яких дій майнового характеру. Тим більше що за це «світить» суворе покарання — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією.
Питання про те, якому ж відомству доручити розслідування злочинів за новими статтями, автори вирішили цілком прогнозовано, і в проекті змін до Кримінально-процесуального кодексу зазначено, що досудове слідство за ними провадять слідчі органи внутрішніх справ.
Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
- СТЕРЕЖІТЬСЯ ШАХРАЙОК!
- ХРОНІКА ПРИГОД
- «ПОЦІЛУНОК ІУДИ» В УКРАЇНІ
- КОМСОМОЛЬСЬКІ СЕКС-РАБИНІ
назад »»»