НОВИЙ КОДЕКС, СТАРІ КОНФЛІКТИ
На Податковий кодекс держава чекала 19 років. За часи існування незалежної України цей документ так і не було ухвалено, хоча спостерігалися неодноразові спроби. Однак довести справу до кінця не спромігся жодний уряд. І от чергова зміна влади і чергова спроба ухвалити важливий для держави документ.
Урядовий проект Податкового кодексу (ПК), що був одноголосно схвалений міністрами, 17 червня пройшов перше читання у парламенті без особливих проблем. Нова коаліція забезпечила 247 голосів на його підтримку. Очікувалося, що він буде схвалений у цілому до кінця червня. Розробку ПК подавали як складову програми реформ нової влади. А під час звіту про перші сто днів роботи уряду підкреслювали такі переваги кодексу як зниження податкового навантаження, скорочення кількості державних і місцевих податків, податкові канікули для малого бізнесу. Проек ПК значився у золотій п'ятірці законопроектів, котрі коаліція мала намір прийняти до канікул.
Прем'єр-міністр Микола Азаров заявляв, що, як і будь-який законопроект, цей кодекс не досконалий, але може виконувати своє головне завдання — упорядкувати складну ситуацію сплати податків. Основна ідея кодексу — зменшення податкового тиску для бізнесу, який працює «по-світлому». Компенсувати скорочення бюджетних доходів мають ті, хто зараз нічого до нього не платить.
В Україні, де 50% економіки перебуває в «тіні», поширені виплати зарплат у «конвертах», відверто діють конвертаційні центри, де купують державних чиновників, не варто розраховувати на ухвалення ідеального ПК, що вирішить усі проблеми. Водночас М. Азаров вважає необґрунтованою критику урядового проекту ПК. Його опоненти заробляють політичний капітал, зазначає він. Податковий кодекс не покликаний роздавати цукерки, він створює прості, зрозумілі правила ведення бізнесу.
Тим часом віце-прем'єр С. Тігіпко визнав, що ПК, поданий до Верховної Ради, був напівфабрикатом. Адже уряд стояв перед дилемою: нічого не подавати до парламенту чи подати проект кодексу, розроблений у 2007 році і трохи доопрацьований Мінфіном і податківцями.
Із критикою ПК виступила велика кількість компаній, в тому числі з іноземним капіталом, провідні аудиторські фірми та представники малого й середнього бізнесу, які заявляли, що кодекс суттєво посилює податковий тиск, розширює права податківців. Приміром, надає їм право приходити з перевірками до приватних помешкань бізнесменів.
Урядовий законопроект розкритикував і Президент Віктор Янукович, котрий заявив, що країні потрібний не будь-який, а цивілізований Податковий кодекс. І зауважив, що кодекс не робитимуть під жодну лобістську групу, його буде зроблено під Україну. А також попередив, що в деяких напрямах він буде непопулярний, але наближений до європейських стандартів. Ухвалення Податкового кодексу має зробити Україну державою зі зрозумілою податковою політикою.
За оцінками міжнародних експертів, торік серед 183 країн наша система оподаткування зайняла 181 місце. Вона фіскальна, непрозора, пронизана тіньовими схемами і корупцією. В Європі підприємець витрачає 270–280 годин за рік на спілкування з контролюючими та фіскальними органами, в Україні — 2760. Наші підприємці сплачують чи не найбільшу кількість податків — 147, у Росії — 11, Польщі — 40, США — 10, Франції та Китаї — лише сім.
Соломонове рішення
Наявність майже шести тисяч поправок до проекту ПК (навіть Мін'юст надав пропозиції на 23-х аркушах), гостра критика Президента та опозиції й відверте нерозуміння деяких урядових новацій представниками бізнесу створили довкола процесу доопрацювання ПК несприятливу атмосферу. Попри попередні наміри коаліції обов'язково затвердити до канікул доопрацьований ПК, депутати ухвалили соломонове рішення — винести дискусійний документ на всенародне обговорення. Мовляв, аби зрозуміти, куди треба рухатися, варто почути голос народу, звести пропозиції до спільного знаменника.
Уряд запевняє, що обов'язково дослухається до думки громадськості, узгодить результати обговорення і подасть доопрацьований ПК до парламенту. Опозиція назвала першу спробу влади реформувати податкову систему провальною. Восени за підсумками всенародного обговорення уряду доведеться внести до Верховної Ради новий проект ПК. Відправлення на всенародне обговорення — в завуальованій формі відправлення на доопрацювання.
Чимало експертів зазначає, що всенародне обговорення ПК — це, з одного боку, популярний крок, а з іншого — повна профанація. Адже в документі понад 600 сторінок економічного тексту і ним мають займатися фахівці. Не випадково Конституцією передбачено, що з питань податків, амністії, бюджетної заборгованості заборонено проводити референдуми.
Усі погоджуються з тим, що податкову систему треба реформувати. Відкритим залишається питання, як саме? Адже податки — потужний інструмент, використовуючи який економіці можна дати команду «повний вперед», загальмувати її рух чи зупинити. Це означає спад виробництва, погіршення інвестиційного клімату, збільшення «тіньової» економіки та податкового навантаження на підприємців, згортання дерегуляційної діяльності. Тому податкова система мусить бути стимулом для бізнесу, сприятливою для інвесторів і зрештою європейською.
Реформування податкової системи мало б допомогти збільшити бюджетні прибутки за умови, що ПК обговорюватимуть і ухвалюватимуть під диктовку Мінфіну та податківців, котрі, власне, опікуються акумуляцією державних фінансів і традиційно грають ключову роль у підготовці податкових новацій. З'явилась інформація, яка додала оптимізму представникам бізнесу, котрі, відзначаючи фіскальну місію ПК, віддають пріоритет місії заохочувальній для розвитку економіки. На засіданні робочої групи з підготовки ПК було ухвалено рішення звільнити Мінфін і податківців від домінуючої ролі у підготовці остаточного варіанта ПК. Вони виконуватимуть довідково-консультативні функції, бо цим відомствам належить не створювати, а виконувати норми ПК.
Обнадійливі зміни
Експерти вважають, що в результаті ПК виграє. Принаймні драконівську систему адміністрування податків, що викликала стільки нарікань, з його тексту вилучено. Однією з головних проблем кодексу називали відсутність стимулюючих функцій податків, бо його писали податківці, яких цікавить лише фіскальна складова податків та їхнє адміністрування. Для економіки ж важлива регулююча і стимулююча роль податків. Податкова система має бути механізмом її розвитку.
Новий проект ПК уже не містить норм, які давали захмарні права податківцям. Неможливо буде арештувати рахунки підприємців без рішення суду. Так само як обстежувати і опечатувати виробничі приміщення, квартири підозрюваних у приховуванні прибутків. Адже це порушує права людини і руйнує виробничий процес. Викреслено намагання, що стосуються розширення кола перевірок та їхніх термінів, а також вимоги до виїмки документів.
Урядовці вирішили не поспішати з обкладенням 5% податком депозитних відсотків. Україні не час запроваджувати такі новації, хоча в інших країнах такий вид оподаткування діє. Нам не варто виривати частину світового банківського досвіду з контексту. Треба спочатку проаналізувати, чи готове суспільство до цього, яка статистика накопичення депозитів, скільки доходу держава гарантує банківським вкладникам? Треба зміцнювати довіру до банківської системи.
Один із перекосів податкової системи у тому, що нетрудові доходи, приміром спадщину, певні виграші, оподатковують за нижчою ставкою, ніж трудові, тобто зарплату. Депозити ж залишаються єдиним варіантом збереження грошей населенням. Запровадження податку на депозити знищить цей важливий інструмент. Крім того, у запровадженні такого податку був ще один ризик. Інформація про власників депозитів мала надходити до податкової інспекції. В Україні без особливих проблем можна придбати будь-яку базу даних.
Не передбачається і запровадження раніше обіцяного чиновниками податку на розкіш. Хоча експерти переконані, що такі норми були б виправдані. Вони застосовуються у багатьох країнах і стали відчутним джерелом наповнення бюджетів. Більшість політичних сил говорила про необхідність запровадження податку на розкіш. Але ні в першому читанні, ні в новій редакції ПК його немає.
Немає й раніше заявленого урядом пункту про запровадження прогресивної шкали на податок із фізичних осіб. Зберігається єдина ставка на рівні 15%. В Україні доходи багатих у 35 разів перевищують доходи бідних. Цю різницю можна зменшити за рахунок прогресивної шкали оподаткування.
У новому проекті ПК цілковито ігнорують права місцевого самоврядування, запевняють експерти. Податки, які за кордоном є місцевими, наприклад на землю чи транспортний збір, у нас належать до загальнодержавних. Це зроблено для того, аби в ручному режимі щороку визначали кількість податків до центрального чи місцевих бюджетів.
Не передбачає ПК і звільнення будівельних робіт і операцій з продажу житла на первинному ринку від сплати ПДВ, за що раніше виступало Міністерство регіонального розвитку та будівництва. При цьому в ПК пропонується запровадити туристичний збір, який стягуватимуть з туристів готелі, кемпінги, санаторії (що направляють туристів на поселення в будинки чи квартири) і суб'єкти, уповноважені місцевими радами стягувати цей податок. Ставку збору пропонується встановити у 0,5-1% вартості тимчасового помешкання або нічлігу, не враховуючи витрат на харчування, побутові послуги, телефонні рахунки. Отримані кошти надходитимуть до місцевих бюджетів і будуть використані для розвитку туристичної інфраструктури.
Проектом ПК передбачено зниження ставки ПДВ з 20 до 17%, починаючи з 1 січня 2014 року (з 1 січня 2012-го — 19%, з 1 січня 2013-го — 18%). Крім того, передбачено зниження ставки податку на прибуток підприємств з 25 до 20% з 1 січня 2014 р. (з 1 січня 2012-го — 24%, з 1 січня 2013-го — 22%). Прибрано й нюанс, що дозволяв обласним і районним радам збільшувати податок на прибуток підприємств. Якби ті максимуми додалися до податку на прибуток, який сплачували до держбюджету, то вийшло б понад 25 відсотків.
Спрощенцям непросто
Суттєві зміни очікують і малий бізнес. Спрощена система залишається навіть у кращому варіанті, ніж пропонували раніше. Але є гіршою, ніж та, що діяла до липня 2007 року. Доступ до спрощеної системи може дещо поліпшитись. Якщо у першій редакції ПК пропонували запровадити обмеження для її використання для багатьох категорій населення, приміром бухгалтерів, аудиторів, та зараз ці обмеження скоротилися.
Більш реалістичною стала можливість податкових канікул для малого бізнесу. Якщо у першій редакції під канікули не підпадали 80–90% спрощенців, то нині їхні перспективи покращились. Серед негативів — збільшення ставки єдиного податку для приватних підприємців. Тепер її встановлюють органи місцевого самоврядування, максимум — 200 грн. Цей податок має збільшитися до 600 грн. До того ж із липня підприємці мусять сплачувати пенсійний збір — 210–215 грн. Загальна сума 800 грн для них суттєва.
Варто згадати, що Держкомітет з питань регуляторної політики і підприємництва на чолі з Михайлом Бродським розробив нову концепцію закону про спрощену систему оподаткування. Автори проекту підрахували, що доходи держави від сплати єдиного податку за 11 років його існування збільшилися в 32 рази — до 4,1 млрд грн. А підприємці створили понад 1,2 млн робочих місць. Проте обсяги виручки і ставка єдиного податку не змінювалися з 1998 року і не відповідають реаліям сьогодення.
Серед головних новацій документа — запровадження прогресивної шкали оподаткування для фізичних і юридичних осіб, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Ще революційнішим було скорочення видів діяльності, що підпадали під спрощене оподаткування. Із лав спрощенців виключали тих, хто займається видобутком і виробництвом дорогоцінних металів і каміння, виробництвом підакцизних товарів, гральним бізнесом, торгівлею на оптових ринках. А також посередників, надавачів послуг мобільного зв'язку, з продажу, оренди і оцінки нерухомості, колекціонерів, інтернет-магазини, аудиторів, бухгалтерів.
Водночас очевидно, що у питаннях оподаткування назріває конфлікт між дрібними і великими платниками податків. Перші прагнуть максимально зберегти тепличні умови спрощеної системи оподаткування. Другі вимагають однакових умов ведення бізнесу для всіх. Особливістю чинної системи оподаткування є те, що лише 20 тис. суб'єктів господарювання формують 95% держбюджету. Натомість армія підприємців з мільйона юридичних і 2,5 млн фізичних осіб робить до державної скарбниці скромні внески.
Певна річ, представники великого і малого бізнесу мають діаметрально протилежні пропозиції до ПК. А ще легальний бізнес вовком дивиться на «тіньовиків». Сумлінні платники податків починають вимагати від держави справедливого ставлення до всіх форм бізнесу.
Представники підприємницького середовища сподіваються, що широке обговорення Податкового кодексу не буде черговою піар-акцією з боку високопосадовців і влада дослухається до їхніх пропозицій. Бо за час напрацювання ПК великі, середні й малі підприємці втомилися переконувати чиновників, що їх теж треба почути. Бізнесмени кажуть, що готові працювати за правилами, якщо і влада поважатиме їхні інтереси. Взаємна відповідальність — саме на цьому мають ґрунтуватися відносини між платниками податків і державою.
Підприємці за те, щоб ПК запровадив симетричну відповідальність бізнесу і фіскальних органів, аби було вирішено проблеми з ПДВ. Некоректно вимагати від бізнесу виконання всіх законодавчих актів, сплати всіх податків, коли держава взяла у нього в борг понад 30 млрд грн у вигляді ПДВ і не може їх повернути.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»