КРИМІНАЛЬНА ЮСТИЦІЯ НА ПОРОЗІ ЗМІН
Важливим кроком до зміцнення позицій нашої держави у міжнародній спільноті є ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу (КПК). Він мусить стати інструментом, за допомогою якого здійснюватиметься захист найвищих цінностей нації: життя людей, їхніх прав і свобод.
Місію не виконано
Україна має шанс незабаром отримати новий Кримінально-процесуальний кодекс, появу якого вітчизняна юридична спільнота чекає понад десятиліття. Нова влада, покінчивши із судовою реформою, наблизилась до реформування кримінальної юстиції. До цього процесу входять, крім згаданого ухвалення нового КПК, реформування кримінального судочинства, прокуратури, пенітенціарної системи, а також усього того, що в нас називається правоохоронними органами: МВС, СБУ, податкова міліція, прокуратура та інші, наділені повноваженнями провадити дізнання, слідство, застосовувати адміністративні санкції. Вони, по суті, є силовими, а не правоохоронними. Жодна демократична держава не має таких структур — натомість там діють структури із забезпечення свободи і захисту людини та її доступу до правосуддя. Стрижнем згаданих змін повинен стати захист прав людини та пошук справедливості, наголошує міністр юстиції Олександр Лавринович. Закон про реформування кримінальної юстиції має бути ухвалено до травня наступного року, коли Україна головуватиме в ПАРЄ.
Чинний КПК запроваджено 1961 року. У ньому відображено притаманну колишньому СРСР авторитарну ідеологію і правові цінності, адже він був розроблений для потреб радянської репресивної машини. Цей нормотворчий документ поліпшували, вносячи в нього зміни, понад 150 разів, адже в цій сфері законодавства найчастіше обмежуються права та свободи громадянина.
Історія створення нового КПК сягає 1992-го. Тоді Верховна Рада схвалила «Концепцію судово-правової реформи в Україні», того ж року було створено першу робочу групу з підготовки проекту нового кодексу. Запровадження цього нормативно-правового документа — одне із зобов’язань, які наша країна взяла 1995 року при вступі до Ради Європи. Місія є невиконаною й донині. Було вісім спроб підготувати проект КПК, але кожен запропонований викликав гостру критику з боку міжнародних і вітчизняних експертів, науковців і правозахисників. Хай там як, а далі першого читання жоден зі згаданих варіантів не пішов. За один із них народні депутати голосували, навіть не маючи його на руках.
Що не сподобалося Раді Європи у нашому чинному КПК? Надмірна авторитарність і забюрократизованість процесу, в якому судове засідання відіграє обмежену роль, повна відсутність змагальності, неврегульованість і надмірність повноважень прокуратури, відсутність гарантій належного судочинства. Водночас справедлива, прозора правова система є ключем до захисту прав людини, подолання корупції й навіть заохочує приплив інвестицій, заявив нещодавно посол США Джон Тефт.
Внутрішньо суперечлива, надмірно ускладнена
Україна проголосила курс на інтеграцію до Європи, а це означає, що норми і стандарти внутрішнього життя суспільства мають бути приведені у відповідність до європейських стандартів. Найважливішою складовою цього процесу є реформування правоохоронних органів, судів і прокуратури.
За останні кілька років у освітніх програмах Ради Європи взяли участь вісім тисяч українських суддів і сім тисяч прокурорів, зазначає представник генерального секретаря цієї міжнародної організації Аке Петерсен. Тож тих, хто знайомий з європейським досвідом і має бажання застосувати його найкращі здобутки, не бракує.
Без реформування системи кримінальної юстиції створення повноцінної правової держави європейського типу неможливе. Цей процес довготривалий, складний і затратний, однак нині наша країна отримала шанс пришвидшити поступ на шляху від репресивних до цивілізованих норм.
У сфері економіки запроваджувалися ринкові принципи. Натомість нинішня модель кримінальної юстиції не тільки давно вичерпала свої можливості, а вступила в конфлікт із економічним і соціальним розвитком держави, зауважують юристи-практики, науковці та правозахисники. Вона внутрішньо суперечлива, надмірно ускладнена, переобтяжена дублюванням повноважень. Попередні численні зміни у структурі органів кримінальної юстиції були фрагментарні, не мали системного характеру. Вони не сприяли створенню оптимальної системи попередження злочинних діянь, їх виявлення, розслідування і покарання винних.
Нові підходи в кримінальній юстиції мають забезпечити дієвість принципу верховенства права, підвищити рівень довіри громадян до інститутів влади і органів кримінальної юстиції. Процедура досудового розслідування має бути позбавлена обвинувального ухилу. Для забезпечення змагальності та процесуальної рівноправності сторін обвинувачення і захисту слід завершити становлення адвокатури як незалежної самоврядної організації, а також повноцінно реалізувати концепцію безоплатної правової допомоги.
Це робитимуть не з чистого аркуша. Попередній глава держави ще 2008 року затвердив концепцію реформи кримінальної юстиції. Нині, готуючи нову редакцію КПК, вітчизняні фахівці проводять консультації з департаментом юстиції посольства США та експертами Венеціанської комісії, які допомагають адаптувати українське законодавство до світових стандартів. Запорукою успіху, на переконання Олександра Лавриновича, є намагання творчо врахувати напрацювання попередників і критично — зарубіжний досвід. Однак утілити довгоочікувану реформу непросто, адже без зміни Конституції неможливо запровадити багато європейських норм карного судочинства.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- І ЗНОВУ ДУБЛЮВАННЯ?
- ЧИ ЗАКОННО СТЕЖИТИ ЗА ПРАЦІВНИКАМИ?
назад »»»