Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2010 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КРИМІНАЛ
НЕВМИРУЩІ ХАБАРІ

Минулого тижня керівництво МВС відзвітувало перед громадськістю про свої успіхи на ниві боротьби з хабарництвом.

Отже, цьогоріч працівниками органів внутрішніх справ задокументовано 1,7 тисячі подібних випадків на загальну суму 26,7 млн грн. За їхнє скоєння викрито 1123 особи, до суду відправлено 1379 розслідуваних кримінальних справ. Їхня частка у загальній структурі посадових злочинів зросла до 13,6%, що на два відсотки більше порівняно з показниками аналогічного періоду минулого року.
На прес-конференції начальник Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю Валерій Коряк особливо наголосив на тому, що в МВС припинено практику нарощування кількісних показників за рахунок викриття малозначних злочинів відповідного профілю. З цього слід зробити висновок: правоохоронці роблять спробу покінчити з порочною практикою порушення кримінальних справ за фактом хабарництва без притягнення викритого зловмисника до кримінальної відповідальності. Ловлять, наприклад, хабарника «на гарячому», але статтю йому, як кажуть, не «шиють», оскільки, мовляв, ще не встановлено величину шкоди, заподіяної особі, суспільству й державі. Якщо підвішений таким чином «на гачок» посадовець поводитиметься «лояльно» щодо органів слідства, то вони можуть дійти висновку, що шкода виявилася неістотна і закрити справу за малозначністю.
Цього ж року, як запевняють у МВС, значно зріс рівень посадовців, викритих у хабарництві, та суми отриманих хабарів. Тих, які перевищили позначку 100 тисяч гривень, налічується, зокрема, 42 випадки. Стосовно рівня, то до кримінальної відповідальності за хабар притягають восьмеро службовців центральних органів виконавчої влади, чотирьох посадовців обласних держадміністрацій, 21 чиновника райдержадміністрацій, восьмеро міських голів і 17 службових осіб міськрайрад тощо.
Традиційно складна ситуація у галузі освіти й медицини, тобто у сферах, із якими найчастіше доводиться мати справу звичайним людям.
В освіті, як відомо, особливого розмаху хабарництво набуває в період складання абітурієнтами вступних іспитів до навчальних закладів і під час екзаменаційних сесій. Свідченням цього є щорічне викриття значної кількості посадовців. Загалом поточного року у навчальних закладах викрито 184 факти хабарництва. До кримінальної відповідальності притягають 74 особи, серед яких — 30 керівників та їхніх заступників, 40 інших службових осіб, а саме керівників кафедр, викладачів або методистів. Цікаво, що міліція порушує кримінальні справи за фактами не лише отримання, а й давання хабара. На цьому, зокрема, попалися четверо студентів.
Неабиякого резонансу набула історія, пов'язана з працівником Вінницького обласного навчально-курсового комбінату аграрної освіти, який очолював підрозділ набору кадрів. Цей чоловік на системній основі вимагав і отримував хабарі за видавання свідоцтв трактористів-машиністів без проходження обов'язкового курсу навчання. Всього задокументовано три десятки епізодів отримання хабарів на загальну суму понад 27 тисяч гривень.
У системі охорони здоров'я у 2010-му задокументовано 84 злочини цієї категорії. У лікарнях і поліклініках як завжди особливою популярністю користуються презенти за видавання листків непрацездатності, а також довідок про медичне обстеження без його фактичного проведення. Окремим рядком стоять хабарі за лікування й видачу рецептів на придбання лікарських засобів.
Так, на Донеччині викрито завідувача відділення профілактики однієї з медичних установ, котра отримала хабар у сумі 1,3 тис. грн від громадянина за надання висновку про пройдений медогляд без його фактичного проведення.
Не обминає хабарництво і санітарно-епідеміологічну службу. Там беруть за непроведення перевірок, непритягнення до відповідальності за порушення вимог санітарного законодавства, а ще — за надання дозволів на введення в експлуатацію та відкриття об'єктів. Причому як у випадках, де у майбутніх кав'ярнях чи ресторанах усе гаразд, так і в тих, де їхнє функціонування може зашкодити здоров'ю клієнтів.
У Донеччині задокументовано завідувача міського відділу СЕС, який систематично вимагав і отримував хабарі за складання характеристики умов праці. Задокументовано десять епізодів на загальну суму 10 тисяч гривень.
За укриття порушень ветеринарного законодавства та видавання сертифікатів якості на Донеччині викрито начальника управління ветеринарної медицини одного з міст, який систематично вимагав і отримував хабарі за видачу сертифікатів якості на продукцію тваринного походження. Задокументовано 40 фактів одержання хабарів на загальну суму понад 100 тисяч гривень.
Сфера земельних відносин — окрема тема. Тут цього року викрито 1752 злочини економічної спрямованості, пов'язані з незаконними операціями із землею.
За виявленими злочинами предметом протиправних посягань є більш ніж 16 тис. га земель, у тому числі 13 тис. га сільськогосподарського призначення, 831 га — оздоровчого, рекреаційного, природоохоронного, історико-культурного призначення та лісового фонду, а також 6,4 тис. га самовільно захоплених земель. До суду відправлено кримінальні справи про 924 злочини.
Лідерами традиційно залишаються Крим і Київська область.
Серед найрезонансніших випадків той, коли Генеральною прокуратурою за матеріалами Департаменту ДСБЕЗ було порушено кримінальну справу проти голови однієї з райдержадміністрацій Київської області та начальника районного відділу земельних ресурсів.
Зловмисники отримали 1,37 млн грн від представника сільськогосподарського підприємства за сприяння у виділенні 30 га землі. На Київщині також затримано першого заступника голови ще однієї районної державної адміністрації, який отримав 2,4 млн грн хабара від приватного підприємця за сприяння у виділенні земельної ділянки загальною площею дев'ять гектарів.

Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
  • НОВИЙ СПОСІБ ШАХРАЙСТВА
  • НЕ МОЖУТЬ «ПОДІЛИТИ» ДІТЕЙ

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».