ШКІЛЬНИЙ ДЗВОНИК СКЛИКАЄ ЗБІР
Яскраві айстри. Ще пахнуть фарбою класи. Урочисті вчителі й тремтливі першокласники. До школи, до знань, до першої вчительки. Важко відірвати долоньку від маминої руки. Та, зрештою, усіх об'єднує День знань — справжнє свято мудрості, доброти, надії. Цей день особливий, адже саме з нього починається незвіданий, захопливий і водночас тернистий шлях до пізнання, самостійного життя. Це перша сходинка до вершини знань, набуття добрих і надійних друзів.
1 ВЕРЕСНЯ — ДЕНЬ ЗНАНЬ
Цього дня доречно пригадати висловлювання мудрих людей, котрi варто взяти до уваги на все життя. «Знання — це скарб, а вмiння вчитись — ключ до нього». «Знання тiльки тодi знання, коли воно здобуте зусиллями думки, а не пам'яттю». «Доводити людинi потребу знань — це все одно, що переконувати її в корисностi зору». Сам час настiйно диктує: не хочеш вiдстати вiд життя — навчайся!
Тому важко сказати, чого цього дня більше — свята чи налаштування на роботу учасників навчального процесу. Останніми роками навколо цієї дати виникає полеміка. Зазвичай її ведуть науковці, котрі вважають, що відзначення 1 вересня (в нинішньому форматі) викликає чимало труднощів особливо в шестирічних малят, які мають адаптуватися до нової системи. З'являються посилання на досвід інших країн. Приміром, у Німеччині взагалі не існує такого поняття, як початок навчального року. Діти за кілька днів приходять до школи без ошатного одягу, аби познайомитися з учителями, класами і зрозуміти, що все це — для них.
Формула дошкільної освіти
Моя співрозмовниця — Ганна Поліщук, вихователька одного з дитячих садків Києва, ділиться міркуваннями:
— Будь-яка реформа має своїх прихильників і супротивників, бо в суперечці, як відомо, народжується істина. Проте найчастіше за голосами «захисників прав дітей» не чути людей, котрі мають безпосереднє відношення до малюків, які незабаром стануть першокласниками. Нині стоїть конкретне питання: з дитячим садочком чи без нього — те, що має знати дитина від народження до шести (семи) років, описано в Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі». Пріоритетною ідеєю програми є оптимальне використання можливостей кожного віку для повноцінного розвитку дитини.
Потрібно зрозуміти, що тут не ставлять за мету навчити читати і писати у дитсадку. Якщо маля починає вчитися читати в два-три роки,— це не означає, що воно буде добре читати, коли стане старшим. За програмою, слід навчати дітей того, що відповідає стадії їхнього розвитку. А ми повинні підготувати дітей так, аби вони з легкістю здобували навички читання і письма в школі. При цьому важлива мета — мотивувати вчитися. Є речі, які дитина має обов'язково знати. Мусить бути база, з якої можна почати складати свої запитання і систему мислення. Дітей не навчають читати і писати, а прищеплюють їм навички, необхідні для подальшого навчання. За чинною нині програмою вихователька сама може вибрати теми викладання. Звісно, кожен педагог навчає дітей основ рахунку, усного та письмового мовлення, природознавства і мистецтва. За такого вільного підходу вчитель може приділити більше уваги одній темі й менше іншій, виходячи з можливостей та потреб кожної дитини.
Через ранній розвиток і раннє залучення дітей до навчання і виховання підвищується загальний рівень шкільної освіти. Помічено: здібності дитини, шанси на успішність у школі та ВНЗ зростають, якщо малюка змалку привчити до регулярного отримання знань і пробудити в нього природний інтерес до предмета навчання. Втрачені можливості для розвитку в ранньому дитинстві набагато складніше або взагалі неможливо надолужити в більш зрілому віці — це знають педагоги і психологи. Методика навчання в дитсадку побудована у захопливій і невимушеній ігровій формі, що дає змогу дітям втягуватися в процес пізнання з невичерпним натхненням і радістю. Так, ігрове навчання допомагає створенню необхідної атмосфери для занять, знімає внутрішню скутість, сприяє соціалізації дітей, виховує в них почуття толерантності, розвиває навички регуляції спільної діяльності. Гра, спілкування, творчість — ось формула дошкільної освіти.
Коли до першого класу приходять діти, які не пройшли дошкільну установу, видно, який це сильний стрес для їхньої психіки. Зі світу, де все оберталося навколо нього, малюк раптом потрапляє у світ, де, крім нього, ще близько тридцяти таких дітлахів. З'ясовується, що не все належить йому, потрібно бути доброзичливим, ділитися тощо. А які муки починаються, коли необхідно просто посидіти за партою. Жодна мама не в змозі встановити для дитини розпорядок дня, як у дитячому садочку. Дисципліна сприяє організації дитини, вона важлива для дошкільника. У садочку діти швидко привчаються до навичок самообслуговування. Ви можете довго «битися» над тим, аби навчити дитину прибирати за собою, і все безрезультатно. Бо рано чи пізно, давши «слабинку», ви приберете за дитиною самі. А вихователь знає, як прищепити дитині необхідні у подальшому житті вміння.
За статистикою, наразі в Києві 26886 дітей п'ятирічного віку. В дошкільних закладах здобувають освіту 24744 дитини — 92 відсотки. До початку 2010-2011 навчального року районними управліннями освіти заплановано відкрити 65 груп на 1300 місць (за даними ГУО). Найголовніше — ніхто «не забирає» в батьків право на домашню освіту, не змушує віддавати улюблене чадо до дитячого садочка. У батьків є право вибору. Ті, хто не відвідує дитсадок, можуть отримувати дошкільну освіту в приватних дитячих садках, групах короткочасного перебування, у групах при загальноосвітніх навчальних закладах, а також удома за допомогою індивідуальних викладачів, гувернанток. Тобто на законодавчому рівні закріплено те, що вже практикується.
Не варто спекулювати на батьківських почуттях, вводячи їх в оману. Запровадження обов'язкової дошкільної освіти дає змогу розкрити творчі здібності дитини, психологічно адаптувати до постійного перебування в колективі, підготувати до школи.
Скільки «коштує» першокласник?
До початку нового навчального року — лічені дні. Завбачливі батьки давно придивляються до асортименту та прицінюються, а деякі вже придбали дітям шкільні обновки. Скільки цьогоріч коштує зібрати першокласника до школи?
За відповіддю на це запитання вирушаємо на шкільний базар.
До мінімального набору учня входять шкільна і спортивна форми, портфель та канцтовари. Де придбати товар, зараз запитань не виникає, головна проблема — надто високі ціни на ці речі. Найдорожчі — форма та взуття, причому дитячі речі нерідко коштують не менш ніж дорослі. Ціни на них коливаються залежно від якості тканини та виробника. Шкільну форму можна придбати приблизно за 300 грн, спортивну — від 150, сорочка коштує 50 грн, блузка — від 100. На взутті та одязі заощаджувати не варто. Хоч дитина і виростає швидко, але, зекономивши, наприклад, на дешевих кросівках чи кедах, можна через місяць купувати для майбутнього футболіста другу пару. Кросівки зі шкірзамінника коштують 50–120 грн. «Якщо ваша дитина рухлива і багато грає в активні ігри, то краще купуйте шкіряне взуття»,— рекомендує продавець. І радить, що у футбол найкраще ганяти в кедах (45–100 грн). А школярика треба ще й взути у туфлі. За взуття зі шкірзамінника доведеться віддати щонайменше 100 грн, зі шкіри — 150–250.
Залежно від розміру, міцності й оформлення різні ціни і на портфелі. Звичайно, діти переважно обирають ранець розмальований, яскравий, з картинками. На ринку можна знайти непоганий портфель за 120 грн, а от якісний, з міцного матеріалу — за 300. Пенал коштує в середньому 40 грн.
Школяру на початку знадобиться щонайменше 20 зошитів. Хороший зошит на 12 аркушів коштує гривню, 24 аркуші — 2,5–3, 48 аркушів — 5, а 96 аркушів — більш ніж шість гривень. До зошитів ще треба обкладинки — 3 грн за комплект, до підручників — 8–18.
Першачкам для уроків праці знадобиться пластилін (8–21 грн), кольоровий папір і картон (14 грн). Додайте кольорові олівці (20 грн), набір пензликів (5 грн), альбом для малювання (5–12 грн), фарби (12–35 грн), ґумку, стругачку (по 1 грн). Тож повний набір коштує приблизно двісті гривень.
Таким чином, у середньому за повне екіпірування школяра батьки заплатять близько півтори тисячі гривень. Та й то, якщо купувати не найдорожчі речі.
Проте, незважаючи на ці підрахунки, незабаром у першокласників справжнє свято знань, дорослішання. Вони вперше переступлять поріг храму науки, вперше сядуть за парти, для них розпочнеться новий період життя. Адже саме у школі ми переживаємо найщасливіші хвилини, вчимося не лише гарно виводити літери, а й бути друзями, громадянами, людьми. А скільки «коштує» для суспільства друг, громадянин, людина — цьому не скласти ціни...
також у паперовій версії читайте:
- І ВІДСТАНІ СКОРОЧУЮТЬСЯ ДАЛЬНІ...
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
назад »»»