ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ СТИХІЙНОГО ЛИХА
Історичний досвід свідчить, що природні катаклізми неоднаково виконували роль «спускового гачка» у процесі радикальної зміни політичних настроїв, а водночас і влади.
Ефективні дії канцлера ФРН Герхарда Шредера під час повені 2002-го забезпечили йому перемогу на тогорічних парламентських виборах. Натомість відсутність у країні президента Франції Жака Ширака спекотного літа 2003 року, коли тисячі громадян страждали від спеки, захмарили Шираку завершення його політичної кар'єри. Навіть у далекому від демократії Пакистані, який нині потерпає від повені, малярії та холери, недавнє турне президента Асіфа Зардарі країнами Європи, попри зусилля цензури, наразилося на гостру критику у місцевій пресі. Подальші радикальні кліматичні зміни, спричинені глобальним потеплінням, можуть призвести до ще більш помітних політичних наслідків.
Аномальна спека, яка другий місяць панує над європейською частиною Росії, спровокувала не лише масштабні лісові пожежі, а й вплинула на розстановку політичних сил у Росії. Насамперед пожежі вперше за два роки зменшили рівень популярності президента Росії Дмитра Медведєва та прем'єр-міністра Володимира Путіна. Проблеми з федерального рівня влади намагаються перенести на регіональний. Попри повернення мера Москви Юрія Лужкова з відпуски, над його політичним майбутнім також згущаються сутінки. Це ж можна сказати про перспективи губернатора Московської області Бориса Громова.
Першим випробуванням сил влади та опозиції може стати 31 серпня, яке є датою, визначеною для протестів у форматі так званої стратегії 31. Саме ст. 31 Конституції Російської Федерації гарантує громадянам свободу зібрань і протестів. Утім, правозахисники не очікують на радикальну зміну жорсткої позиції влади щодо «несанкціонованих» акцій протесту.
Така тактика навряд чи буде переможна у найближчій перспективі. Плекання президентом Дмитром Медведєвим курсу на модернізацію економіки на стадії реалізації вимагатиме високої ефективності державної влади та залучення структур громадянського суспільства. Натомість сумна реальність пожежного літа довела протилежні тенденції — низьку ефективність системи державного управління, яка «накладається» на проблеми самоорганізації суспільства.
Однак наслідки посухи обов'язково позначаться на політичному порядку денному вже цієї осені. За попередніми підрахунками, збитки від пожеж становлять понад 15 млрд дол. Очікуваним є зростання ціни на продукти харчування, тож нової хвилі інфляції. Розгорнулася справжня баталія між владою та зерновими торговцями навколо заборони на експорт російського зерна. Втрати врожаю вже суттєві. Все це потребуватиме від влади малопопулярних рішень, які загострять соціальне становище. Можливо, пошириться ініціатива калінінградців, які навесні проводили акції протесту, вимагаючи відновлення практики обрання місцевих органів влади. Це може поховати «керовану демократію» та відновити політичну конкуренцію з усіма її атрибутами: свободою слова, зібрань та суспільної ініціативи.
У будь-якому разі політична осінь обіцяє бути такою «гарячою», як і цьогорічне літо. В свою чергу, російські екологи сподіваються, що влада Росії відповідальніше поставиться до екологічної політики. Адже удар глобального потепління цьогоріч виявився як ніколи потужний. Показово, що світова Федерація футболу заявила: пожежні проблеми можуть зменшити шанси РФ на отримання права проведення чемпіонату світу з футболу 2018 року. До чергових виборів до Державної думи, які мають відбутися наступного року, у виконавчої влади лишається обмаль часу, аби повернути собі прихильність громадян. Однак, здається, президент Дмитро Медведєв і прем'єр-міністр Володимир Путін усе ще сподіваються, що їхня популярність остаточно не розвіється як порох від пожеж.
Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:
- МОДЕРНІЗАЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ
- ОСОБЛИВОСТІ ЦЬОГОРІЧНОГО РАМАДАНУ
- КИТАЙ ДЕМОНСТРУЄ КОНКУРЕНТНУ АКТИВНІСТЬ
назад »»»