«НАМАЛЮЙТЕ, ДІТИ, ПРАПОРЦІ!»
23 СЕРПНЯ— ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ
Таке домашнє завдання нам, учням третього класу, дав у 1955 році наш учитель Іван Лапай. Він наголосив, що прапорці можуть бути які завгодно, а розмалювати ми маємо їх у кольори, які нам найбільше подобаються. Мабуть, він хотів оцінити наші здібності та уяву.
Малювати прапорці нескладно. Швидко в альбомі з’явилися прямокутні, квадратні, трикутні прапорці. Потім такі, що гарно тріпочуться на вітрі. З древками, прикрашеними наконечниками у вигляді стріли та зірки. Залишилося тільки розфарбувати й отримати відмінну оцінку. Іншої не чекав, бо малював добре, а Іван Кузьмович любив роздивлятися наші малюнки і на добрі оцінки не скупився.
Розмалював я свої прапорці червоною, синьою, зеленою і жовтою фарбами. Прапори мають і кілька кольорів, а не тільки червоний! Сторінка альбому тут же вкрилася різнокольоровими прапорцями.
Раптом я згадав, яке чудове поєднання кольорів бачив у полі, коли пас улітку корову. Сидів на краю поля стиглої пшениці, вітер колихав по ній хвилі, а над полем небо було блакитне і без жодної хмаринки. То чи можна не намалювати стяг із такими чудовими кольорами!
І от на сторінці з’явився красень-прапор. Нижня його частина була кольору золотистих колосків стиглої пшениці, а верхня — блакитна. Щоб отримати блакить, я зверху на голубий колір додав трохи рожевого. Древко мало наконечник, мов у списа, а полотнище стяга неначе розвівалося на вітру, як пшеничне поле. Малюнок мого жовто-блакитного прапора мені сподобався. Він буде найкращим із тих, що принесуть завтра в клас мої друзі!
На уроці малювання Іван Кузьмович зібрав альбоми і почав виставляти оцінки. Я з нетерпінням чекав, коли він поставить «відмінно» на моєму жовто-блакитному стягові, щоб на перерві похизуватися своїм гарним малюнком.
Учитель узяв мій альбом, подивився на малюнки, і чомусь у нього на обличчі спочатку з’явилося здивування, а потім щось подібне до переляку. Іван Кузьмович швиденько закрив мій альбом, поклав його на стіл і притиснув ліктем. Де ж моя відмінна оцінка? Незрозуміло.
Після уроку Іван Кузьмович покликав мене з класу, але альбом не віддав. Він тихо спитав, чи я комусь показував свої малюнки прапорців? «Ні, не встиг!» — відповів я. «Тоді забереш альбом у мене після уроків, нікому не будеш його показувати, крім батька», — сказав мудрий учитель.
Збентежений, я приніс альбом додому і віддав татові. Оцінки там не було. Батько подивився на малюнок жовто-блакитного прапора, і... зблід. Потім сказав, що поверне альбом пізніше.
Через день він вручив мені новенький альбом, куплений у крамниці. Той альбом із жовто-блакитним стягом я більше не бачив.
Я нічого не зрозумів, тому почав розпитувати матір, чого це батько купив мені новий альбом? Може, він загубив той, що з моїми малюнками?
Мати вже знала про жовто-блакитний стяг, хоч малюнок я їй не показував. Вона сказала: «Був поет Еллан Блакитний, він десь зник».
Я згадав, що старші хлопці щось говорили про репресії, тому запитав: «Він був репресований?» Мати провела долонею по моїх губах і суворо попередила: «Щоб я ніколи не чула від тебе цього слова! Хочеш, щоб і нас відвезли до Сибіру, як твою тітку Параску з двома дітьми?»
Почувши голосну розмову, зайшов батько. «І де воно таке береться!» — вигукнула мати. «Ти народила!» — усміхнувся тато. А мені сказав, щоб я малював свої літаки, а прапори — то не моя справа.
Так у десять років я отримав перший урок політграмоти і з гіркотою подумав: «Що тут поганого? Золотиста пшениця, блакитне небо над нею — це можна побачити влітку скрізь. А ці дорослі... Учитель навіть оцінку не поставив, чогось злякався, хоч тільки прийшов із армії, де стріляв з гармати. А мати вдарила по губах! Добре, що хоч батько купив альбом кращий, ніж був у мене!»
Природа сама створила кольори для нашого державного прапора. Внизу — колір золотих колосків стиглої пшениці, а над ним — колір блакитного липневого неба. Таке поєднання кольорів закладено в нашу генетичну пам’ять. Наш державний стяг має бути не ядучо-жовтий і неприродно синій, а саме жовто-блакитний. І ніякий інший!
Володимир РЕПАЛО
також у паперовій версії читайте:
- УКРАЇНСЬКИЙ ДОН КІХОТ
назад »»»