КОЛИ У КОНФЛІКТІ ВИГРАЮТЬ ОБОЄ
Розвиток медіації — альтернативної судовій формі вирішення спорів і конфліктів — Міністерство юстиції України внесло до пріоритетів своєї діяльності на 2010 рік. Інтерес до цього виду діяльності невпинно зростає, а сфера застосування вийшла за межі бізнес-конфліктів.
Дешево, швидко, конфіденційно, ефективно
Що дає суспільству такий спосіб вирішення спорів, демонструє закордонний досвід. Чи відбулася медіація у Великій Британії? На це запитання вітчизняного юриста-практика його колега з Туманного Альбіону відповів ствердно і навів аргумент: раніше в англійських судах неможливо було пройти, а тепер вони порожні.
Переваги зазначеної процедури очевидні. Серед них — зниження вартості судових витрат, заощадження часу (в деяких випадках і коштів завдяки уникненню простоїв підприємств), неупередженість, конфіденційність (це обов'язкова умова угоди, яку підписують учасники процесу і медіатор). Такий нюанс є важливий, адже деякі фірми ототожнюють звернення до суду і пов'язаний з цим неминучий розголос із втратою репутації.
Незаперечними плюсами медіації є також неупередженість, прозорість, неконфронтаційність, добровільність. Після розгляду справи в суді одна сторона задоволена вердиктом, інша — ні. У процесі медіації сторони самі ухвалюють рішення, яке влаштовує обох, медіатор тільки допомагає їм вести переговори. Він не є арбітром, не вирішує, хто правий, хто винний, не дає порад і оцінок. Альтернативне судовому вирішення спорів сприяє збереженню ділових стосунків між партнерами.
Майже 100% рішень, досягнутих у процесі медіації, виконуються добровільно — показник, про який ні державна, ні приватна виконавча служба не може навіть мріяти. Ще одна вражаюча цифра: в країнах, де цей спосіб набув поширення, 90% справ, які були відправлені на медіацію, не дійшли до судового розгляду. З огляду на таку ефективність, у деяких державах суддя зобов'язаний спочатку запропонувати медіацію, а потім, якщо є потреба, розпочинає слухання справи. А в одному зі штатів США саме судовий розгляд вважають альтернативним.
Діапазон застосування процедури медіації охоплює чи не всю сферу людських взаємин: від шкільних до міжнародних конфліктів. Якщо детальніше, то це сімейні суперечки, трудові спори, відносини між власниками і менеджментом, керівниками і підлеглими, залагодження конфліктів із клієнтами, спори, пов'язані з оподаткуванням і навіть корупцією. Участь у цій процедурі є своєрідним непоганим тренінгом у вирішенні спірних питань у майбутньому.
Отримує очевидну немалу вигоду від медіації й держава. Їй на користь, щоб не завантажувати судову систему «малими позовами», адже на утримання судової системи йдуть гроші платників податків. Це особливо актуально для українських судів з їхнім хронічним недофінансуванням, тяганиною, нерідко заангажованістю, перевищенням того, що у світовій юридичній практиці називають «розумними строками» розгляду справ і неспроможністю виконавчої служби втілити судовий вердикт у життя. Звідси й невичерпний потік скарг до Європейського суду на порушення горезвісної ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» (право на справедливий суд), що завдає шкоди міжнародному іміджу нашої держави.
Як поділити делікатес
Секрет успіху ефективного медіатора полягає в умінні не тільки слухати, а й чути, в тому, що його увагу зосереджено на інтересах сторін, а не на правових позиціях.
Вітчизняний представник цієї професії, котрий присвятив їй кілька років, пояснив це на такому прикладі. Для одного з вельмож готували таку страву: в тушу ведмедя поміщали барана, туди — фазана, в його середину — куріпку, а в неї — з десяток маслин і запікали на вогнищі. Коли делікатес був готовий, вельможі подавали маслини, а решту з'їдала челядь. Інтереси всіх було дотримано. Якби страву взялися ділити порівну, кожен отримав би шматок м'ясного асорті й маслину. За таких умов найбільше постраждали б інтереси багатія, який цінував тільки запечені таким чином ягоди і задля цього годував прислугу вишуканою стравою.
Медіація застосовується у більшості країн понад 25 років. Цей процес отримав визнання в Австрії, Австралії, Бельгії, Великій Британії, Новій Зеландії, Норвегії, Німеччині, Польщі, Фінляндії. Україна перебуває на етапі формування вітчизняної моделі. Запровадження цього альтернативного способу вирішення спорів підтримує широке коло фахівців. Наразі підготовлено кілька законопроектів. Варто зазначити, що один із них розробляли на базі Дніпровського районного суду Києва. До слова, він разом з Українським центром медіації втілює пілотний проект. Ще один такий проект виконує Київський господарський суд спільно з експертами Ради Європи.
Запровадження медіації відповідатиме прагненню нашої держави гармонізувати національне законодавство із законодавством Європейського Союзу. Річ у тім, що питанню примирних процедур присвячено низку рекомендацій і рішень Ради Європи. Серед них — «Про посередництво в кримінальних справах», «Про місце жертв злочинів у кримінальному судочинстві». Доцільність запровадження процедури медіації в цивільному та господарському судочинстві підтверджено рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи «Про медіацію в цивільних справах», «Про сімейну медіацію», а також «Зеленою книгою» про альтернативне врегулювання спорів у цивільному та комерційному праві Комісії Європейських Співтовариств, «Типовим законом ЮНІСТРАЛ», який називають квінтесенцією міжнародного арбітражу.
Нещодавно в Україні успішно пройшов тиждень медіації, в межах якого відбулося 40 пілотних процесів у судах Білої Церкви, Вінниці, Донецька, Івано-Франківська. А моніторинг свідчить: із року в рік кількість клієнтів, які замовляють послуги медіаторів, зростає, тому утвердження такого способу вирішення спорів вважають невідворотним.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- ЦІНА СВОБОДИ— КОРУПЦІЯ
- ЗАХИСНИК ДЛЯ СВІДКА
назад »»»