ПРИГОДИ ОДНОГО КОДЕКСУ
Коли в Україні йдеться про недосконалість вітчизняного законодавства, найпоказовішим прикладом, котрий спливає зі стосу законодавчих нагромаджень, є проект Податкового кодексу. І річ навіть не в тім, що саме цими днями розпочалося офіційне громадське обговорення цього документа. Цей документ є, вочевидь, найбільшим законодавчим «довгобудом» — чітких унормованих правил гри на податковому полі суспільство очікує близько двадцяти років.
Як податки «кодифікували»
Показово також, що на темі податків чимало політиків намагається себе популяризувати. За прикладом далеко ходити не потрібно. Скажімо, у 2001 році, незадовго перед парламентськими виборами-2002, провладний блок «За єдину Україну!» (більше знаний в народі як «За єдУ!») висував ініціативу ухвалення так званого Малого податкового кодексу. За задумами ініціаторів, такий документ мав працювати доти, доки фахівці не «побалують» повноцінним кодексом. Утім, з тієї ідеї так нічого й не вийшло.
Нарешті, три роки тому, напередодні останніх парламентських виборів, вулиці міст і сіл рясніли портретами лідера Європейської партії Миколи Катеринчука. Світле майбутнє він пропонував своїм співвітчизникам винятково крізь призму власної редакції Податкового кодексу. І от парадокс — коаліцію, куди увійшов, зокрема, й Микола Катеринчук, хоча зі скрипом, але все ж було сформовано, а от до запропонованого ним документа в неї руки так і не дійшли.
Говорили-балакали?
Нині загальнодержавний шедевр податкової думки в більшості українців асоціюється з ім'ям віце-прем'єр-міністра з економічних питань Сергія Тігіпка. Ще до свого призначення в нинішній уряд він відзначився низкою реформаторських заяв, котрі, власне, дозволили йому посісти третє місце під час президентських перегонів-2010. Від кого ж, як не від Тігіпка можна було очікувати новацій у податковій сфері.
Щоправда, проходження відповідного кодексу не було встелене трояндами. Документ знову «загруз» у парламенті після першого читання. Це при тому, що у Верховній Раді нібито є і провладна коаліція, і чітка орієнтація на політику Президента. Критика на адресу Податкового кодексу передовсім засвідчила про наявність низки проблем усередині Кабінету Міністрів.
З одного боку, після ухвалення документа в першому читанні почався шквал критики на адресу Сергія Тігіпка, з іншого — документ таки ухвалили (!). Більше того, його автором був і лишається не одноосібно Сергій Леонідович, а весь Кабмін. Тож відповідальність за будь-яку недосконалість тексту лежить на всіх без винятку урядовцях.
Проте це, так би мовити, справи вчорашні. Бо тепер уже розпочалося громадське обговорення проекту Податкового кодексу. Варто звернути увагу на те, що час для такого обговорення обрано явно не найкращий. Хоч що б там говорили про спеку, але серпень традиційно є найбільш «відпускним» місяцем.
До того ж податкова сфера настільки специфічна, що навряд чи піддається широкому обговоренню. Достатньо пригадати, що навіть Конституцією заборонено (!) проводити референдуми з питань, що стосуються оподаткування. Обговорення — це, звичайно, не референдуми, та все ж таки...
Автора!
Тепер кілька слів про предмет обговорення. Минулого тижня проект Податкового кодексу було опубліковано в «Урядовому кур'єрі». Однак текст, котрий побачив світ уже тепер (!!!), дещо відрізняється від того, за який парламентарі голосували в першому читанні у червні. Згідно з повідомленнями, цей текст було доопрацьовано представниками уряду й парламентської коаліції.
Припустімо, що це справді так. Зрештою, з документа зникли чи не найскандальніші моменти, котрі стосувалися права співробітників ДПА проводити обшук житла підприємців або опитувати співробітників фірм. На перший погляд, виглядало так, що зусиллями реформатора Тігіпка вдалося на початковому етапі дещо модернізувати надміру фіскальний текст податкового новотвору.
Насправді ж нічого подібного. Як з'ясувалося наступного дня після опублікування, цей проект взагалі... не узгоджували із Сергієм Тігіпком. Першою про це повідомила заступник віце-прем'єра «по партійній лінії» Олександра Кужель. Соратниця Сергія Леонідовича в «Сильній Україні» заявила, буцімто публікувати проект Податкового кодексу в тому вигляді, в якому він вийшов в офіційній пресі, ніхто не мав права. За її словами, позиція віце-прем'єр-міністра однозначна: проект не пройшов обговорення в Кабміні й у ньому не враховано результати роботи очолюваної ним робочої групи з підготовки проекту Податкового кодексу.
Олександра Кужель також зазначила, що Мінфін отримав лист від голови парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Сергія Терьохіна. В ньому йшлося про необхідність врахувати поправки нардепів і підготувати проект до другого читання. «Але це не означає, що саме цей проект потрібно виносити на обговорення,— обурюється пані Кужель.— Мінфін з податковою «під столом» вирішили, що їм подобається з поправок, а що — ні».
Далі більше. За словами Олександри Володимирівни, робоча група з підготовки проекту Податкового кодексу, очолювана Сергієм Тігіпком, закінчує роботу над своїм проектом і найближчим часом його також буде винесено на обговорення громадськості.
Ці слова, до речі, підтвердив і сам Тігіпко. Хоча він більше акцентує увагу на тому, що жодний (!) із проектів не проходив через Кабінет Міністрів, а отже, жодних рішень щодо цього уряд не ухвалював. Тоді виникає принаймні справедливе запитання: що ж ми з вами тоді обговорюємо?
Парадоксально й те, що Тігіпко не надто переймається проблемою, що виникла навколо авторства оприлюдненого документа. «Низку позицій, які містяться в цьому проекті, потрібно буде виправити,— розмірковує Сергій Леонідович.— Там є деяке посилення адміністрування. Я вважаю, що цього не буде, і Прем'єр-міністр говорив те саме. Але був час, і Міністерство фінансів видало цей варіант. Нічого, ми спокійно допрацюємо. Нічого надзвичайного не сталося, ми продовжуємо роботу».
Однак і це ще не все. Бо, скажімо, згідно з даними, що їх наводить лідер фракції КПУ Петро Симоненко, наразі Сергій Тігіпко взагалі відсторонений (!) від роботи над подальшим удосконаленням проекту Податкового кодексу. Певна річ, у Симоненка щодо Тігіпка давно назбиралося чимало претензій. Проте поки що його слова ніхто не спростував. А в Кабміні на кулуарному рівні поширюється інформація, що відповідальний за подальшу долю Податкового кодексу уже не Сергій Тігіпко, а перший віце-прем'єр Андрій Клюєв.
До речі, саме його авторству нині приписують низку новацій у проекті, а саме: збереження права податкової проводити контрольні виїзні перевірки. Така перевірка може проводитися без попередження платника податків кожного місяця. Нагадаємо: цю норму супротивники нової редакції також називали однією з найбільш «драконівських».
На думку президента Спілки податкових консультантів Леоніда Рубаненка, який бере участь у громадському обговоренні документа, частоту таких перевірок слід зменшити до одного разу на півроку. А ще авторам варто прописати в кодексі порядок проведення таких перевірок.
«А в перспективі потрібно взагалі скасувати право без попередження перевіряти підприємства,— додає інший експерт, депутат-бютівець Сергій Власенко.— Перевірки повинні бути чітко регламентовані, підставою повинні бути чіткі причини, а не бажання начальника ДПА комусь насолити і організувати перевірку без попередження».
А про ПДВ не забули?
Цікаво, що за шквалом інформації про старт громадських обговорень проекту кодексу на другий план відійшла ще одна подія — початок випуску ПДВ-облігацій внутрішньої державної позики.
Невідшкодування ПДВ торік було чи не найбільшим головним болем для підприємців: загальна сума неповернутого податку на додану вартість наближалася до 20 млрд грн.
Уряд і особисто Микола Азаров виступили з ініціативою випустити спеціальні ПДВ-облігації й упродовж п'яти років розрахуватися з боргами. Однак випуск таких облігацій також кілька разів відтерміновували. І от у серпні процес нарешті набрав певних обертів.
Останнього місяця літа уряд має намір провести обіцяний випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) для повернення невідшкодованого ПДВ. Узагалі платників податків, котрі погодилися ув'язатися в «гру» з облігаціями внутрішньої державної позики, чимало — майже дві тисячі. Це і металурги, і хіміки, і аграрії, й перевізники вантажів... Цього тижня Мінфін затвердив перший реєстр інвентаризації таких платників. Загальна сума цього умовного першого «траншу» незначна — 48,5 млн грн.
Для порівняння: загальний обсяг п'ятирічних облігацій становитиме не менш ніж 14,5 млрд грн. Однак до першої хвилі умовних везунчиків потрапило багато платників — понад сімсот. Як кажуть у ДПА, це повний перелік малих підприємств. На них планується відпрацювати механізм проходження документів від Мінфіну та податкової на місця. До другого траншу мають потрапити великі підприємства, що очікують на відшкодування і погодилися на облігації. До третього — середні, або решта з тих, хто не потрапив до перших двох. Проте остаточний реєстр платників ще не сформовано.
За словами заступника голови Державної податкової адміністрації Олексія Любченка, такий реєстр побачить світ найближчим часом. «Наразі відбувається уточнення кількості підприємств, котрі висловили бажання отримати облігації та відповідні суми,— розповідає чиновник.— Це пов'язано з тим, що працює аграрний фонд, через який іде схема відшкодування ПДВ через аграрну біржу. Це перша причина уточнення реєстру. Друга — відозви заяв платників податку. Тобто він не хоче облігації й має переконання, що буде видано грішми. Це основні дві причини певної затримки».
Податківці також обіцяють: увесь масив ОВДП буде видано платникам податку до кінця серпня. Тож причин для хвилювання й ревнощів, мовляв, хтось потрапив до першої «хвилі», а я лише до третьої, нібито немає. Ліпше уважно вивчити механізм подальшого поводження з облігаціями. За словами податківців, він прозорий і нескладний. Наприклад, перелік із семи сотень підприємств, що підпадають під перший транш, уже «спущено» на місця.
Ось яким, згідно із поясненнями Олексія Любченка, буде цей механізм: «ДПА має повідомити платника, що вже реєстр є, як вони це і зробили. Платник повинен отримати виписку з цього реєстру, взяти висновок і піти до відповідного банку, де він відкрив відповідний рахунок для зарахування електронних облігацій. Далі повідомляє орган Державного казначейства на місця і після цього Держказначейство перераховує відповідну суму. Працюватиме й зворотний зв'язок. Податкова служба, дізнавшись про переказ суми, у своєму обліку проводитиме зменшення на відповідну цифру залишку невідшкодованої суми».
Показово, що частина підприємців готова сприймати таку схему потенційного відшкодування давніх ПДВ-заборгованостей. Скажімо, в Асоціації міжнародних автоперевізників особливу увагу звертають на те, що після випуску ОВДП зникне так звана система відкатів, котра, на жаль, широко працювала раніше: хочеш повернення податку на додану вартість — давай хабар!
«Прямі «відкати» були по 30, а то й по 50 відсотків,— розповідає президент асоціації Леонід Костюченко.— Зараз усе інакше, зараз банки отримуватимуть. Через облігацію отримаєш на повернення ПДВ, а потім його тобі повернуть. Ти можеш його отоварити в банку і повернути кошти. Але знову ж таки дисконт — 30 відсотків. Але це принаймні цивілізовано. Ти не береш участі у цьому неприємному процесі — комусь хабар давати. Просто країна визначила правила гри».
Варто наголосити, що податківці не виключають появи нових реєстрів платників, які претендуватимуть на одержання облігацій. Річ у тім, що низка підприємств ще й досі судиться за право повернути собі ПДВ. На жаль, практика доводить, що виграти суд — не значить отримати гроші. Чимало підприємців, котрі переконали служителів Феміди у своїй правоті, досі чекають на власні гроші. Як буде з облігаціями — поки невідомо. Хоча податківці щодо таких платників налаштовані не надто оптимістично.
Приміром, наразі в судових інстанціях оспорюють суму, еквівалентну трьом (!) мільярдам гривень. А Олексій Любченко не вірить в успіх суб'єктів підприємницької діяльності. Мовляв, у податківців значно серйозніша доказова база, щоб не відшкодовувати ПДВ цим підприємцям.
Узагалі слід наголосити, що тема відшкодування податку на додану вартість — одна з найскандальніших. Низка експертів небезпідставно вважає, що стовідсотково корупцію при відшкодуванні ПДВ можна перемогти єдиним способом — запровадити механізм автоматичного відшкодування цього податку без будь-якої участі з боку чиновників.
Попервах (невдовзі після формування чинного Кабміну) уряд був сповнений рішучості домогтися запровадження саме такого відшкодування.
Прем'єр-міністр Микола Азаров, голова Мінфіну Федір Ярошенко і голова ДПА Олександр Папаіка в один голос підкреслювали: відразу після випуску ПДВ-облігацій уряд налагодить систему автоматичного відшкодування ПДВ.
Ця ж система мала стати ключовим елементом Податкового кодексу. Проте тепер позиція податківців і урядовців змінилася. Цими днями Олександр Папаіка заявив, що за чинного законодавства ПДВ у автоматичному режимі відшкодовувати... неможливо. От і вір після цього у щирість заяв про поліпшення податкових правил гри!
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
назад »»»