ОЛЕКСАНДР АЛФЬОРОВ: «НАЙЦІКАВІШІ ЗНАХІДКИ ЛЕЖАТЬ НА ВИДНОТІ...»
Цього року Україна відзначає 300-ліття Конституції гетьмана Пилипа Орлика — першого європейського Основного закону в сучасному розумінні.
Нещодавно гостем студії у передачі «Вечірні зустрічі» був ведучий «Українського радіо «Культура», історик Олександр Алфьоров, який віднайшов україномовний варіант цього визначного документа. Приводом для розмови, яку провела журналістка Галина Дацюк, була книжка «Договори і постанови» (відома широкому загалу як Конституція Орлика), щойно віддрукована в київському видавництві «Темпора», упорядник — Олександр Алфьоров.
Молодий учений — людина вдумлива і скромна. Як автор одного із сенсаційних відкриттів сучасної історичної науки, він залишається простим і щирим у спілкуванні. На «радіо «Культура» Олександр веде прямоефірні інформаційно-пізнавальні передачі. Його авторський радіопроект «Історичні фрески» викликав особливе зацікавлення слухачів; гості студії — українські історики — розповідають про невідомі сторінки минувшини і сьогодення держави.
Працюючи взимку 2008–2009 рр. у Російському державному архіві давніх актів (Москва, фонд «Дела об Украине»), Олександр Алфьоров розшукав єдиний відомий нині україномовний варіант Конституції гетьмана Пилипа Орлика 1710 року. Повна назва документа: «Договори і постанови прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».
Конституцію було прийнято в екзилі на зборах козацтва біля містечка Бендери (наразі — Молдова). Український варіант перекладено за часів козацтва з латинського оригіналу (зараз місце зберігання — Національний архів Швеції). Після знищення Запорізької Січі російськими військами україномовний примірник потрапив до Москви.
Знахідка спростовує думку, нібито «Договори і постанови...» були підробкою. Разом із Конституцією зберігалися Акт присяги гетьмана Пилипа Орлика, де він клянеться у непорушності ухваленого закону, грамота короля Швеції Карла ХІІ про те, що він визнає законним обрання Пилипа Орлика гетьманом і Конституцію, а також лист Карла ХІІ до кошового отамана Січі Якима Богуша, в якому король запевняє січовиків у продовженні війни проти Москви. Конституцію написано староукраїнською (руською) діловою мовою, що побутувала на початку ХVIII ст.
«Коли людина щось дуже шукає, вона це знаходить, — розповідає Олександр Алфьоров.— Проте всі цікаві речі насправді... лежать на поверхні! 2008 року я подав заявку на ґрант Канадійського інституту українських студій. Тема мого дослідження стосувалася найстаріших козацьких реєстрів. Знаючи, що історику необхідно на власні очі побачити документи, я вирушив до Центрального державного історичного архіву України, де на плівках зберігаються описи московських архівів. Я працював з описами документів, зроблених у ХІХ ст. Яким же було моє здивування, коли побачив: є текст «Договори і постанови прав і вольностей Війська Запорозького...» (До речі, у Москві я також знайшов унікальний реєстр, складений ще за Хмельницького, котрий шукав. Це найстаріші переписи населення кількох козацьких полків. Їх також готуємо до друку). У московських архівах я працював протягом двох тижнів, треба було переглянути колосальну кількість матеріалів, а ще переписати два 20-тисячні (!) реєстри. Коли мені видали фотокопії «Договорів...» і я почав гортати слайди, очима вибірково хапаючи інформацію, подумав: «Якщо це справді вона (Конституція Орлика), то просто неймовірно!» Перша фраза, на яку натрапив, була про... корупцію. Зміст такий: «Якщо Гетьман братиме хабарі, не бачити йому посади, як власних очей». Наголошую: це було сказано триста років тому! Дуже повчально і, на жаль, актуально до сьогодні».
Далі історія дивовижної знахідки перетворюється на справжнісінький детектив. «Отримавши офіційний дозвіл російської влади, я взяв за певну плату на три місяці плівки (фотокопії) Конституції Орлика та інших документів і рушив потягом додому,— продовжує Олександр.— О першій ночі на російській митниці до купе зайшов прикордонник із вимогою оглянути мою валізу. Хоча всі необхідні дозволи на фотокопії я мав, мені було заявлено, що я скоїв злочин за статтею 171 Кримінального кодексу РФ «Контрабанда». Це означало від трьох до п'яти років позбавлення волі. Мене врятував випадок. Саме тоді в сусідньому вагоні виявили партію наркотиків. Поспішаючи, російський капітан сказав на прощання: «Тобі дуже пощастило, хлопче...»
Копії знайдених раритетів Олександр Алфьоров передав Музею гетьманства в Києві.
Оксана ЧАЙКА
також у паперовій версії читайте:
- ІНКУНАБУЛИ, ПАЛЕОТИПИ, ПУДЕЛКИ...
- МУЗА МИКОЛИ МАРКЕВИЧА
назад »»»