ГЛОБАЛЬНА МЕТА — ПАРАСОЛЬКА ДЛЯ ЗЕМЛІ
16 серпня виповнюється 50 років від часу утворення Міжнародної академії астронавтики (скорочено — МАА, або ж, англійською мовою, International Academy of Astronautics — ІАА).
Старт у Києві, фініш у Вашингтоні
Керівництво МАА з огляду на круглу дату вирішило святкувати цей півстолітній ювілей з розмахом: як у часі — протягом п'яти місяців, так і у просторі — послідовно у багатьох країнах усіх континентів нашої планети (крім хіба що Антарктиди) — у Європі, Азії, Африці, Австралії, Південній і Північній Америці. А для нас особливо приємним є те, що першим пунктом у цій програмі ювілейних заходів МАА визначено столицю України. Так зробили, враховуючи вагомий внесок наших учених, конструкторів та інших фахівців у створення ракетно-космічної техніки, розробку сучасних космічних технологій та в різні напрями наукових досліджень у космосі.
На урочистостях у Києві з нагоди 50-річчя Міжнародної академії астронавтики зібралися відомі діячі вітчизняної космічної науки і техніки з різних міст нашої держави та гості з Росії, США, Франції, Італії.
Перед відкриттям засідання кореспондент «Демократичної України» взяв інтерв'ю у генерального секретаря Міжнародної академії астронавтики Жана-Мішеля Контана, який прилетів до Києва з Парижа, де знаходиться штаб-квартира МАА.
— Місцем народження Міжнародної академії астронавтики є Стокгольм, де півстоліття тому, у серпні 1960-го, відбувався 11-й міжнародний астронавтичний конгрес,— говорить Жан-Мішель Контан.— На тому форумі видатний американський учений угорського походження Теодор фон Карман (відомий фахівець у галузі механіки та аеродинаміки) виступив з ініціативою створення Міжнародної академії астронавтики. Його пропозиція зустріла підтримку, тож саме від 16 серпня 1960 року МАА веде свою історію. До речі, першим її президентом тоді було обрано Теодора фон Кармана.
— Головними завданнями МАА,— веде далі пан Контан,— є передусім розвиток астронавтики в мирних цілях, реалізація програм міжнародного співробітництва в аерокосмічних дослідженнях і підтримка вчених різних країн, котрі працюють у цих напрямах науки й техніки. Крім того, МАА (спільно з Міжнародною астронавтичною федерацією та Міжнародним інститутом космічного права) проводить щорічні міжнародні австронавтичні конгреси.
Нині Міжнародна академія астронавтики налічує 1220 дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів МАА з більш ніж 90 держав. Академія обирає до свого складу вчених та інших фахівців, які зробили вагомий особистий внесок у розвиток космічної науки і техніки. Жан-Мішель Контан також розповів, що зараз президентом Міжнародної академії астронавтики є Наїр Мадхаван з Індії, а один із чотирьох віце-президентів — відомий український учений і конструктор, очільник розташованого в Дніпропетровську державного конструкторського бюро «Південне» академік НАНУ Станіслав Конюхов, котрий у МАА курирує сферу наукових досліджень. (Ще три віце-президенти цієї міжнародної організації — Лі Жуан із Китаю, Янік Д'Еската з Франції та Хірокі Мацуо з Японії.— Авт.).
— Україна бере участь у діяльності Міжнародної академії астронавтики від початку 90-х років ХХ століття — відтоді, коли розпався СРСР і його колишні союзні республіки здобули державну незалежність,— зазначив Жан-Мішель Контан.— У світі добре відомі здобутки української науки й техніки в космічній галузі, в якій у Дніпропетровську, Києві, Харкові та інших містах вашої держави плідно працюють колективи конструкторських бюро, академічних і галузевих науково-дослідних інститутів та інших організацій. А у 2003-му серед регіональних структур Міжнародної академії астронавтики з'явилося і Українське відділення МАА.
Далі пан Контан розповів авторові цих рядків про те, що чимало ювілейних заходів, присвячених 50-річчю МАА, які пройдуть протягом п'ятимісячного терміну, у багатьох країнах, має завершитися 17 листопада 2010-го в столиці США Вашингтоні, де відбудеться саміт керівників національних космічних агентств різних держав. Зокрема, передбачається, що на цьому зібранні не лише підіб'ють підсумки 50-літньої діяльності МАА, яка мала здебільшого класичний характер, до якої входило проведення різних наукових конференцій і симпозіумів та координація міжнародних програм космічних досліджень, а й окреслять принципово нові підходи до розширення різноманітних робіт космічної спрямованості на наступні 20 років і визначать можливості для подальшого розвитку ефективної міжнародної кооперації у фундаментальних і прикладних космічних дослідженнях.
Не пасемо задніх
...Віце-президент Міжнародної академії астронавтики Станіслав Конюхов, який також дав інтерв'ю кореспондентові «ДУ» перед початком ювілейного засідання в Києві, розповів, що серед основних сфер, у яких під егідою цієї організації здійснюється міжнародне співробітництво та обмін науковим досвідом — такі напрями, як фізика космосу, робота космічних апаратів та їхнє використання у різних цілях, космічні технології, системи життєзабезпечення в космосі, політичні й економічні питання у розвитку космічних досліджень та їхня роль у розвитку освіти і культури.
Під патронатом Міжнародної академії астронавтики працюють близько 30 робочих груп, а об'єднані в них вчені досліджують різні аспектики науки космічної спрямованості: від фізики Сонця — до психології поведінки людини в космосі. Особливу увагу МАА приділяє налагодженню спільних досліджень з таких проблем як перспективи утворення космічних поселень на Місяці, захист Землі від кометно-астероїдних загроз, дослідження різних планет Сонячної системи тощо.
— У діяльності Міжнародної академії астронавтики,— наголошує Станіслав Миколайович,— фахівці незалежної України беруть участь майже два десятки років, протягом яких академіками і членами-кореспондентами МАА було обрано 27 провідних українських учених і конструкторів.
Академік Конюхов також зауважив, що Міжнародна академія астронавтики щороку відзначає своїми преміями по одному найвидатнішому досягненню у космічних дослідженнях і розробках. Тож варто нагадати, що торік, у 2009-му, МАА присудила свою нагороду широковідомому міжнародному проекту «Морський старт», серед учасників якого є два українські підприємства — ДКБ «Південне» та ВО «Південний машинобудівний завод».
Кооперація на Землі й у небесах
На ювілейному засіданні в Києві, яке вів віце-президент МАА Станіслав Конюхов, виступив генеральний директор Національного космічного агентства України, академік МАА Юрій Алексєєв. Він спинився на національних програмах, котрі координує НКАУ, і міжнародних проектах, учасниками яких є українські підприємства. Директор Головної астрономічної обсерваторії НАНУ, академік Ярослав Яцків передав вітання учасникам урочистостей від президента НАНУ Бориса Патона, котрий свого часу був ініціатором і першим головою Ради з космічних досліджень в Україні. Генеральний секретар МАА Жан-Мішель Контан доповів про історію Міжнародної академії астронавтики, її сьогодення та перспективи. А про дослідницьку і просвітницьку діяльність Українського відділення МАА повідомив його керівник — перший заступник генерального конструктора і генерального директора ДКБ «Південне», академік МАА Олександр Дегтярьов. Про співпрацю з українськими колегами у космічній галузі розповіли віце-президент американської компанії «Орбітал Лонч Сістемс» Роберт Річардс і президент італійської компанії «Італ Консалтинг» Джангранде Баррезі.
На цьому ж засіданні було оголошено, що Міжнародна академія астронавтики обрала до свого складу — дійсним членом (академіком) МАА — ветерана ракетно-космічної галузі (і другого президента незалежної України) Леоніда Кучму, який свого часу протягом 32 років працював у цій сфері в Дніпропетровську, зробивши чимало для створення, випробування і удосконалення ракет різних типів і космічних апаратів різноманітного призначення. У своєму виступі Леонід Данилович не обмежився словами вдячності, а наголосив на нинішньому скрутному становищі вітчизняної ракетно-космічної галузі, яку, на жаль, фінансують в Україні за залишковим принципом,— і висловив сподівання на те, що ця важлива сфера діяльності нарешті одержить суттєву підтримку з боку керівництва держави.
Завдання на завтра
— На засіданні в Києві пролунали не лише виступи, присвячені 50-річчю МАА, а й низка наукових доповідей із найрізноманітнішої космічної проблематики. Серед доповідачів були, зокрема, директор Інституту космічних досліджень НКАУ-НАНУ доктор фізико-математичних наук Олег Федоров, завідувач відділу Інституту ботаніки член-коренпондент НАНУ Єлизавета Кордюм, головний конструктор КБ ракетних двигунів ДКБ «Південне» Володимир Шнякін, генеральний директор Центру планетарного захисту Анатолій Зайцев, директор Міжнародного центру космічного права академік Юрій Шемшученко, заступник генерального директора Науково-дослідного інституту космічних систем Сергій Пушкарський та інші вчені.
Вони наголошували на тому, що в космічній галузі часом недостатньо навіть багатосторонніх коопераційних зв'язків кількох країн. Тож проблеми, які мають справді глобальний характер, потребують найширшої консолідації зусиль світової спільноти, зокрема залучення до цього ООН та інших впливових міжнародних організацій.
Одна з таких проблем — розробка і створення перспективних систем захисту нашої планети від загроз зіткнення з астероїдами і кометами. Такі суперсистеми, за пропозиціями фахівців, складатимуться з трьох сегментів. Перший — це системи виявлення потенційних джерел такої небезпеки — за допомогою розташованих у різних куточках Землі потужних радіотелескопів (серед них — український РТ-70 у Криму поблизу Євпаторії, аналогічні російські технічні засоби у Підмосков'ї й на Далекому Сході та інші — в Америці тощо). Друга складова — спрямування відповідним чином оснащених дослідницькою апаратурою космічних апаратів-розвідників до таких астероїдів чи комет, які, за висновками вчених, можуть загрожувати Землі й землянам,— для з'ясування точних параметрів цих небесних тіл, що становлять небезпеку. На третьому етапі до такого астероїда або комети відправлятимуть космічний апарат-винищувач, котрий за допомогою ядерного заряду чи якогось іншого засобу ліквідовуватиме у космосі джерело загрози або зрушить його з траси, яка може перетнутися із земною орбітою,— і таким чином удасться запобігти катастрофі.
Але для того, щоб створити і реалізувати такі системи, які матимуть глобальні масштаби (і відповідну велику вартість та складність), потрібно не тільки консолідувати наукові, технічні, технологічні й фінансово-економічні потенціали найрозвинутіших держав, а й належно об'єднати можливості усього людства.
Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:
- НОЧАМИ НА МАРСІ ЙДЕ СНІГ, ЯКОГО НІХТО НЕ БАЧИТЬ
- ІЗ ЗОРЯНОГО ЛІТОПИСУ
назад »»»