«ЗАГРОЗА ЗІ СХОДУ ТА ВОГОНЬ З НЕБА»
На початку 2010 року стало відомо про перший політ російського винищувача п’ятого покоління Т-50, який створено за програмою «Перспективний авіаційний комплекс фронтової авіації — ПАК ФА». Ця красива і грізна машина викликала бурю коментарів. Т-50 назвали «російським стелсом» з унікальними особливостями, який може поєднувати функції ударного літака і винищувача.
«Орел серед горобців»
Росія продемонструвала науково-технічні можливості та посилення своєї провідної ролі у світі, адже в програмі створення винищувача братимуть участь Індія та Бразилія. Більшість ЗМІ підкреслила, що Т-50 перевершує новітні американські винищувачі F-22 «Хижак» і F-35 «Блискавка-2».
Аби підбадьорити стривожену громаду країн Західної і Центральної Європи, коментатори не забули вказати, що США намагаються оточити Росію частоколом із ракет, протиракет і радарів. А деякі нагадали про прогноз Нострадамуса щодо «загрози зі сходу і вогню з неба».
Перший політ Т-50 став одкровенням для Заходу, де багато хто увірував, що Росія «впала». Вони з задоволенням розглядали фотографії суперперехоплювачів МіГ-25 та МіГ-31, поставлених біля контор-офісів «стерегти ворота».
Діловий коментар поступив із Німеччини. Стисло і без емоцій було повідомлено, що заслужений льотчик-випробувач Російської Федерації Сергій Богдан підняв у повітря дослідний винищувач Т-50, який літав 47 хв і зробив посадку на бетонну смугу заводського аеродрому.
Пілот заявив, що політ проходив у повній відповідності до плану: «Під час польоту ми зробили першу оцінку керованості літака, двигунів, найважливіших систем, а також прибрали шасі. Машина добре зарекомендувала себе на всіх фазах програми льотних випробувань. Управляти нею було легко і зручно».
Саме прибирання шасі під час першого польоту свідчить про високий ступінь довіри до літака і його творців, які тривалий час працювали під керівництвом провідного конструктора Давиденка. Найчастіше дослідні літаки в першому польоті шасі не прибирають — це знижує ризик.
Німці повідомили про заяву голови правління фірми «Сухого» Михайла Погосяна: «Початок льотних випробувань бойового літака п’ятого покоління є великим успіхом науки в Росії. У це досягнення зробили внесок понад сто фірм. При подальшому розвитку програми ПАК ФА ми працюватимемо спільно з індійськими партнерами. Я упевнений, що наш сумісний проект буде вигідним і служитиме не тільки для посилення оборонної потужності Росії та Індії, а й знайде своє місце на світовому ринку».
Бразилія і Росія недавно підписали угоду про сумісну розробку винищувачів п’ятого покоління. Співпраця буде в таких важливих галузях, як технології «стелс», бортові радари, композиційні матеріали та прогресивні методи конструювання.
У цих галузях Росія потіснила Францію, яка запропонувала бразильцям співпрацю щодо сумісного вдосконалення винищувача «Рафаль». Водночас було відхилено французьку пропозицію про спільну розробку бразильських підводних човнів, оскільки російський проект виявився кращим. Спочатку буде побудовано дизельний підводний човен, а потім — атомний.
Утім, пройшли часи, коли інформацію про російські військові літаки необізнані отримували з Заходу. Нині росіяни повідомляють про свої оборонні розробки значно краще за інших. Адже у світі приховують слабкість, а про силу говорять відкрито.
Дивно, але деякі російські оглядачі скептично заявили, що користі від супервинищувача не буде, серійно будувати його почнуть невідомо коли. І послалися на довгу історію «Беркута» та «МіГ 1.42». Прем’єр-міністр В. Путін уніс ясність, заявивши, що льотчики ВПС Росії отримають перші літаки 2013 року.
В оцінках експертів західного світу немає ні тіні скепсису. Російські винищувачі, починаючи із Су-27 та МіГ-29, багато разів довели свої переваги над аналогічними літаками Заходу. Наразі як американські F-15, F-16 і F-18, так і європейські Eurofighter та Tornado або французький Rafale і шведський Gripen потрапили в «чорну дірку» сумнівів у доцільності їхнього застосування. Певно, серійний винищувач на базі Т-50 стане «орлом серед горобців».
Гідними його супротивниками будуть тільки новітні американські F-22 і F-35, але їхнє проектування було закінчене раніше, тож російські авіаційні фахівці врахували їхні якнайкращі льотно-технічні характеристики і зробили свій проект кращим.
Порівняння ПАК ФА з «Блискавкою-2»
Опоненти ПАК ФА можуть заявити, що «Хижак» створювався довго, на озброєння поставлений ще в 15 грудні 2005 року, і тепер його треба модернізувати. Правда, невідомо, за які «центи»! А ось F-35 «Блискавка-2» і краща за «Хижака», і коштуватиме платникам податків «усього» 69,5 млн дол.
Тут слід згадати, що на американських ученнях Pacific Vision-2008 відбулися комп’ютерні поєдинки між F-35 і російським Су-35, винищувачем четвертого покоління. У тих боях «Сухий» переміг американську «Блискавку» п’ятого покоління.
Слід зауважити, що росіяни оцінюють Су-35 нижче, ніж західні експерти, хоч деякі зразки озброєння «Сухого» перевершують західні аналоги. І не слід забувати, що Су-35 — не дослідний Т-50, і тим більше не серійний ПАК ФА.
Трохи історії
Роботи зі створення винищувачів п’ятого покоління почалися в Радянському Союзі і США майже водночас — у середині 1970-х. Вони посилилися, коли на початку 1980-х на Близькому Сході F-16 і F-15 з’ясовували відносини з МіГ-23 і МіГ-29, а на горизонті маячили Су-27 і F-14. Сторони тверезо оцінювали можливості винищувачів.
«Перебудова» та розвал Союзу затримали появу російських винищувачів п’ятого покоління: «реформатори» закрили проекти.
Тут слід нагадати, що Су-35, успішний конкурент F-35, не поступив на озброєння і серійно будуватися, ймовірно, не буде. Немає грошей. Але вихід знайшли у співпраці з країнами «третього світу» та Китаєм, з яким росіяни давно працюють над створенням гіперзвукового літака.
Західні експерти заявляють, що F-35 зазнає труднощів у протидії Су-35. ПАК ФА буде ще кращим, тому і F-22, і F-35 потрапляють у «чорну дірку боротьби за виживання», не кажучи вже про F-16C/E, F-15C/E і F/A-18A-F, так само, як і про решту винищувачів світу.
Оцінка зарубіжних джерел
Звернімося до зарубіжних джерел, притому на прикладі варіанта ПАК ФА для ВПС Індії, який названий винищувачем «стелс» для завоювання переваги в повітрі. Офіційно — Sukhoi/HAL FGFA. HAL — це індійська літакобудівна фірма з міста Бангалор.
Вартість програми — вісім–десять мільярдів при ціні одного винищувача не більш як 100 млн дол. Індія бере на себе половину витрат. Участь Бразилії зменшить фінансовий тягар росіян. Американці вже вклали у програму F-22 65 млрд при ціні одного «Хижака» не менш як 140 млн. «Хижак», що пожирає долари.
Винищувач розроблено на базі Су-47 «Беркут» і МіГ-1.44, на яких відпрацьовувалися нові технології. Враховано досвід створення американських винищувачів п’ятого покоління.
Спочатку будуть побудовані два літаки. Одномісний прототип Т-50 призначений для Росії, двомісний — для Індії. Винищувач п’ятого покоління буде здатний виконувати такі ж завдання, як і американські F-22 Raptor і F-35 Lightning II.
Рішення про побудову двомісного варіанта було ухвалене 2008 року. Індійським ВПС потрібний двомісний FGFA, оскільки країна оточена океаном, при польотах над водними просторами одному пілотові доведеться важко. Двомісний Су-30МКІ створили на базі одномісного Су-30М.
Не такі вже важливі відмінності між індійським і російським варіантами винищувача. Як мінімум, він зможе скинути на позиції потенційного супротивника до 7,5 т бомб або ракет, притому зробить це раптово, немов удар блискавки з ясного неба. Його ефективна поверхня, що відбиває промені радара, еквівалентна лише 0,5 квадратного метра.
Т-50 — великий і важкий літак. При довжині 22 м, розмаху крил 14,2 м і висоті 6,05 м він порожній важить 18,5 т, а на злеті — максимум 37 при «нормі» 26 т. Ця величезна машина з крилом площею 78,8 квадратного метра (порівняйте зі своєю квартирою!) дуже маневренна і здатна ухилитися від загрози з дев’ятиразовим перевантаженням. Притому обмеження встановлене з метою збереження здоров’я льотчика, а конструкція літака витримує одинадцятиразове перевантаження.
Два могутні двигуни АЛ-41Ф фірми «Сатурн-Люлька» розвивають тягу 9800 кг, а на форсажі — 15500 кг кожен. Їхні сопла відхиляються зі швидкістю до 60 градусів на секунду, а це забезпечує виконання особливих маневрів ухилення від удару. На індійський варіант FGFA для виконання першого польоту будуть встановлені два двигуни Saturn 117S, кожен з яких на форсажі розвиває тягу 14,5 т. Є повідомлення, що трохи пізніше двигуни обох типів будуть замінені на новий, і кожна «люлька» на форсажі «коптитиме» з тягою 17,5 т.
Немає нічого дивовижного, що винищувач за швидкістю набору висоти 350 м/с подібний до зенітної ракети, притому для зльоту і посадки йому потрібна смуга завдовжки всього 360 м. Літак може без проблем оперувати на висоті 20 км, а його динамічна стеля значно вища. На великій висоті Т-50 зможе летіти зі швидкістю максимум 2600 км/г, а біля землі — не менш як 1450 км/г. Крейсерська швидкість польоту — 1300 км/г, тобто надзвукова, притому перегоночна дальність становить близько 5500 км. Отже, злетівши, наприклад, у Санкт-Петербурзі «Сухий» може без проблем перетнути Атлантику, на що йому знадобиться максимум 198 хв, тобто трохи більше трьох годин. З дозаправкою над Атлантикою може летіти і до Куби або Венесуели.
Після часткового вироблення палива тяга двигунів стає більшою від ваги літака, і він може свічкою летіти вгору. При включенні форсажа літак прискорюється навіть при вертикальному наборі висоти.
Грізний ПАК ФА має озброєння, що складається з двох вбудованих гармат калібру 30 мм і всіляких ракет та бомб, які підвішуються на восьми внутрішніх і восьми зовнішніх точках. Їхня ударна потужність вражає.
Бортові авіаційні прилади дозволяють пілотові вести потаємно радіообмін як з іншими літаками, так і з наземними станціями наведення. Важливо, що тепер винищувач не «прив’язаний» до наземного радара. Пілот чудово бачить обстановку як у повітрі, так і на землі, може завдавати ударів і... залишатися непоміченим.
* * *
Росіяни опублікували попередні тактико-технічні дані Т-50 і не стали розхвалювати свій літак. Сподівалися, що розумні люди все і так зрозуміють, а іншим щось розповідати немає ніякого сенсу.
Помітно, що західні експерти змушені стримувати свої емоції, але захоплення приховати не можуть. Вже через два дні німці опублікували свої матеріали і точну схему Т-50, а всі авіаційні журнали повідомили, що повний опис російського винищувача з’явиться не пізніше, ніж за тиждень. Цікаво, що в Західній Європі з ревнощами і навіть заздрістю поставилися до участі в програмі індусів і бразильців. Там існував стереотип, що Індія — відстала країна, а Бразилія — і зовсім «країна мавп». І ось вони разом із Росією будуватимуть супервинищувач сучасності!
В Україні був показаний короткий відеосюжет про політ Т-50. Про перший політ європейського А-400М національний телеканал повідомив через місяць. На фоні реклами, яку годинами передають телевізійники, це виглядає дивно. Світу було продемонстровано, що науково-технічними питаннями в Україні відверто нехтують.
Володимир РЕПАЛО
також у паперовій версії читайте:
- МАЙБУТНЄ — ЗА «РОЗУМНИМИ БУДИНКАМИ»
- ОЧНИЙ ПРОТЕЗ ІЗ ВІДЕОКАМЕРОЮ
назад »»»