ПРОГРАМУЄМО ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Українська дошкільна освіта збагачується голландськими методиками. І річ не лише в тому, що проект «Використання інноваційних освітніх технологій для підготовки педагогів дошкільних навчальних закладів», у рамках якого здійснюється ця робота, фінансується голландською програмою MATRA. До його реалізації окрім вітчизняних спеціалістів активно долучаються і їхні колеги з Нідерландів.
Про сутність проекту розповідає його координатор Анна Васильєва.
— Чому зараз приділяється велика увага дошкільній освіті?
— Насправді дошкільній освіті завжди приділялася велика увага. Тому що в усі часи вона залишалася першою і найважливішою сходинкою у системі розвитку дитини. Інша річ, що нині їй приділяється особливо велика увага. Передбачається, що в найближчому майбутньому Міністерство освіти та науки спільно з інститутами Академії педагогічних наук розпочне розробку нової стратегії навчання дошкільнят. І у зв’язку з цим надзвичайно важливо домогтися головного — щоб сучасний навчальний процес був зорієнтований на кожну дитину.
Дошкільна освіта розвивається особливим чином. Ми не говоримо про навчання дітей. Ідеться про їхній розвиток, про надання їм максимальних можливостей для цього. В ранньому віці закладаються основні освітні традиції і розвиваються головні дитячі потреби. Нашою наукою та зарубіжною практикою доведено — чим раніше починається розвиток, тим більш успішною стає дитина в дорослому житті. І чим раніше ми визначимо, в якому напрямку вона повинна розвиватися і якою має бути її освітня програма, тим швидше вона досягне свого потенційного рівня.
В Україні це питання успішно вирішується: приблизно 57% дітей дошкільного віку відвідують дитячі садки. А це означає, що вони мають можливість отримувати ранній розвиток.
Наразі дошкільна освіта є провідником нових ідей, які допомагають дитині навчитись учитися впродовж усього життя. І роль педагога, який не вчить, а допомагає вчитися, саморозвиватися, у цьому процесі стає вирішальною.
— У своїй роботі Ви орієнтуєтеся на зарубіжний досвід. Як це може позначитись на якості вітчизняної дошкільної освіти, яка вже довела свою спроможність?
— Почну з головного — ми не змінюємо змісту вітчизняної освіти. Це державний стандарт. У своїх програмах, які реалізуємо спільно з педагогічною громадськістю, ми пропонуємо різні освітні методики. І всі вони накладаються на державний стандарт, на зміст нашої нинішньої освіти.
Пропонуються нові, ще не використовувані в Україні методики, які в межах проектів проходять процес адаптації. Їх не тільки перекладають з іноземних мов. Підключається великий колектив українських учених, викладачів вищої школи, викладачів інститутів післядипломної освіти, педагогів-практиків, директорів шкіл. Вони апробовують методики, адаптують їх до змісту освіти, щоб вони стали вживаними в українському контексті. Тож ті міжнародні методики, які нашим Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» привносяться у дошкільну освіту, проходять ретельну перевірку. При цьому враховується їхня етичність і навіть український менталітет.
Наведу приклад. Порівняно недавно в рамках одного з наших проектів був підготовлений посібник. Зарубіжні експерти запропонували ввести до нього такий розділ, як «Використання сучасних технічних засобів у дошкільній освіті». Йдеться про нові комп’ютерні методики. Як на мене, вони дуже цікаві та результативні. Але ми уважно проаналізували їх, порадилися з вітчизняними педагогами-практиками та вченими, і вирішили відкласти це на потім. Тому що технічні та технологічні можливості наших дитячих садків і початкових шкіл залишаються доволі обмеженими. Вони не дозволяють на повну міру використати зарубіжні напрацювання. Навіть якщо ми їх сьогодні і запропонуємо ринку, немає впевненості, що вони будуть використані в тому форматі, який забезпечить позитивний результат. А саме на нього у своїй роботі ми й орієнтуємося.
— Орієнтація на максимально позитивний результат — головне правило вашої роботи?
— Це стиль згаданого Всеукраїнського фонду «Крок за кроком». Він відповідає за реалізацію нашого проекту і паралельно веде ще кілька проектів, які стосуються дитячої тематики.
— Як на ваші дії реагує Міністерство освіти та науки, Академія педагогічних наук?
— Щоразу ми представляємо Міністерству, профільним інститутам АПН проектні пропозиції для того, щоб вони дали свій висновок — наскільки наша робота зможе поліпшити ту чи іншу сферу освіти. Ці експертні оцінки ми надаємо й нашим партнерам, донорським організаціям, щоб вони теж побачили перспективу. І переконалися в тому, що ми отримаємо підтримку з боку державних органів, наукових кіл. Без цього розраховувати на успіх не доводиться. Веду до того, що весь час і з профільним Міністерством, і з Академією педагогічних наук ми діємо узгоджено.
У своїй роботі ми також активно використовуємо ресурси місцевих відділів освіти. Постійно консультуємося з їхніми спеціалістами, залучаємо їх до роботи «круглих столів».
— Хто генерував ідею необхідності впровадження у дошкільну освіту голландських методик?
— На нас вийшли тамтешні партнери і запропонували свої методики. Це — Університет прикладних наук «Фонтіс», професори, яким цікаві подібні міжнародні проекти. Вони зацікавили нас тим, що захотіли допомогти Україні, поділилися досвідом роботи в дошкільних закладах. Так народилася ідея самого проекту для менеджерів та вихователів дитячих садків і початкових шкіл.
— Ваш проект здійснюється в окремих регіонах чи він охопив усю країну?
— На початку наш проект проходив апробацію в трьох областях — Київській, Полтавській та Херсонській, а вже потому поширився на всю Україну. Розпочали з того, що переклали методики і відправили їх у дошкільні заклади, в інститути післядипломної освіти, в педагогічні університети. Для нас важливо було, щоб вихователі, педагоги та менеджери ознайомилися з ними, зробили свої висновки, максимально пристосували до наших умов.
— І як методики оцінили наші фахівці?
— Для експериментальної апробації були обрані навчальні заклади, які вже певний час реалізують програму Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» — програму особистісної освіти. Або інші методики, спрямовані на особистісний розвиток дитини. Тобто підхід, орієнтований на розвиток особистості дитини, їм був добре відомий. І ці навчальні заклади розуміли, як методики слід подати дітям, батькам, іншим педагогам, місцевій громаді.
Дещо інакше відбувалося впровадження в регіонах, де бракувало подібного досвіду. Багато педагогів-практиків не розуміли, навіщо вносити корективи до вже сформованої освітньої системи. Хоча з часом 90% вчителів продемонстрували інтерес до пропонованого матеріалу. 60% сказали, що дану технологію використовуватимуть частково. Як на мене, це хороші показники. Ще кілька років тому про них навіть не доводилося мріяти.
— Чи вимагає впровадження нових методик додаткових витрат?
— За великим рахунком, ті форми роботи, які ми пропонуємо, не вимагають великих витрат. Бо йдеться про зміну педагогічної практики. Для того щоб контактувати з дитиною на її рівні, розуміти її, не треба мати багато грошей. Тому впровадженням нових освітніх методик, навіть якщо вони й голландські, ми не збираємося розоряти бюджети — не лише державні, а й сімейні. Адже часто подібні питання вирішують за безпосередньої участі батьків. А вони, зауважу, як ніхто інший повинні бути зацікавлені в тому, щоб їхнім дітям у дошкільних закладах були створені належні умови для розвитку.
— Ваш проект уже завершує свою роботу. Чи означає це, що вам у недалекому майбутньому доведеться згорнути свою діяльність у цьому напрямку?
— Навпаки, ми маємо намір продовжити її. І навіть знаємо, чим конкретно будемо займатися. Насамперед усім охочим будемо пропонувати спеціальну літературу, яку видали за гроші проекту. За допомогою нашого сайту будемо підтримувати зв’язок з усіма, хто зацікавлений у реалізації нових освітніх технологій. І, зрозуміло, будемо шукати нових фінансових донорів.
Микола ЛУГОВИЙ,«Українська перспектива»
також у паперовій версії читайте:
- ПОЛІГЛОТИ ДЛЯ СФЕРИ СЕРВІСУ
назад »»»