НЕБО НАД УКРАЇНОЮ ТЕЖ УКРАЇНСЬКЕ
ЙОГО ЗАХИЩАЮТЬ ЛЬОТЧИКИ, ЯКІ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА БЕЗЛІЧ ПРОБЛЕМ СЬОГОДЕННЯ, ГОТОВІ ЗДІЙНЯТИСЯ В НЕБО БУДЬ-ЯКОЇ МИТІ
1 СЕРПНЯ — ДЕНЬ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Обороноздатність України значною мірою обумовлена станом її Повітряних Сил, котрі, як мовиться, грають першу скрипку при проведенні будь-якої військової операції. Згадаймо хоча б «Бурю в пустелі», яку американці проводили в Іраку, Балканську операцію, коли нальоти авіації США і Великої Британії змусили Слободана Мілошевича піти на поступки і виконати рішення Ради Безпеки ООН.
Ми, звичайно, не маємо брати участі в подібних заходах: нам би забезпечити недоторканність повітряних кордонів держави. Чи спроможні українські Повітряні Сили це зробити?
Запитання складне. Адже вони, як і всі Збройні Сили, останнім часом опинилися у складному становищі: на їхні потреби держава виділяла і продовжує виділяти обмаль коштів, що, звісно, не може не позначатися на технічному стані літаків, льотній майстерності пілотів. Через зменшення асигнувань торік для підготовки льотних екіпажів, що входять до Об'єднаних сил швидкого реагування ЗС України, було виділено лише сім відсотків від потреби. Проте з часом урядовцям здалося, що й цієї суми забагато і її було зменшено до шести відсотків! Тому не варто дивуватися, що з цієї причини за останні 19 років Україна не придбала жодного нового літака!
Найбільше проблем із забезпеченням Повітряних Сил пальним, без котрого, як відомо, про будь-які заняття з бойової, спеціальної підготовки можна тільки мріяти. Так ось, минулоріч його практично виділяли лише для підготовки льотних екіпажів, які входять до складу Об'єднаних сил швидкого реагування ЗС України.
Вистачає також й інших проблем у наших соколів. Проте не все так погано, як може здатися: за умов дефіциту коштів акцент зроблено на модернізацію техніки, що знаходиться на озброєнні ПС.
— Модернізація техніки є найоптимальнішим варіантом підвищення бойового потенціалу,— вважає командувач Повітряних Сил генерал-полковник Іван Руснак.— Ми загалом задоволені першими результатами модернізації авіатехніки, яку проводять на вітчизняних підприємствах. Піднялися в повітря перші зразки такої техніки: МіГ-29, Су-25, Ла-39.
Зважаючи на результати випробувань, ці літаки прийняті на озброєння частин і навіть несуть бойове чергування. Звісно, що новий літак і модернізований — не одне і те саме. Одначе модернізація того ж МіГ-29 дала змогу суттєво поліпшити його льотно-технічні характеристики. Наприклад, завдяки збільшенню потужності двигунів, новому навігаційному та прицільному обладнанню, а також засобам реєстрації польотної інформації, які встановлюють на літаках, формат виконання бойових завдань значно розширився.
Незважаючи на фінансові труднощі, триває робота з дообладнання наших літаків згідно з вимогами ІКАО. До цього процесу залучено переважно вітчизняні підприємства оборонно-промислового комплексу України, що дає змогу заощадити значні кошти. А ще забезпечити роботою їхніх працівників.
Одним із напрямів підготовки льотчиків є залучення до навчального процесу тренажерів. Їх, до речі, широко використовують в іноземних арміях: США, Великій Британії, Франції та інших, армії яких перебувають у значно кращих фінансово-економічних умовах.
На тренажерах займатимуться як курсанти — майбутні льотчики, так і офіцери ПС, котрі провели в небі не одну годину: вони підвищуватимуть і підтримуватимуть свої льотні навички, як це прийнято в усьому світі. Задля цього придбано і введено в експлуатацію навчально-тренажерний комплекс у Харківському університеті Повітряних Сил, а також в авіаційному з'єднанні, що дислокується неподалік Києва. Між іншим, ці тренажери розроблено українськими конструкторами і «запущено» на вітчизняних підприємствах. Оснащення ними частин і підрозділів планується продовжити і в майбутньому. Передбачається, що незабаром вони з'являться в Миколаївському спеціалізованому центрі бойової підготовки авіаційних спеціалістів і в одній з частин тактичної авіації. Зважаючи на результати модернізації деяких зразків авіаційної техніки, ця робота триватиме і в майбутньому, щоправда, за належного фінансування.
До Повітряних Сил, як відомо, входять війська протиповітряної оборони. Зокрема, зенітні ракетні частини і підрозділи, що прикривають територію України від нападу. Вони мають на озброєнні зразки військової техніки, теж прийняті ще за часів Радянського Союзу. Попри значний термін їхньої експлуатації, вони відповідають вимогам сьогодення і можуть «послужити» ще п'ять–десять років. До того ж у Міністерстві оборони допускають модернізацію деяких зразків, що і вік використання продовжить, і підвищить їхні можливості.
Радіолокаційні станції справедливо називають очима й вухами військ. Це цілком логічно, оскільки саме вони дозволяють виявляти цілі противника і знищувати їх. Україна, до речі, спроможна самотужки виготовляти деякі РЛС на власних підприємствах, а не закуповувати їх. Завдяки потужній науково-технічній базі виконують дослідно-конструкторські роботи, спрямовані на розробку нових зразків вогневого ураження. Зокрема, керованої авіаційної ракети ближнього повітряного бою класу «повітря–повітря», авіаційної бомби, яку наводять на ціль за допомогою телевізійної головки.
Певні зміни, спрямовані на поліпшення підготовки льотного складу Повітряних Сил, відбуваються і в навчальних закладах Міністерства оборони. Приміром, передбачено внести зміни до системи підготовки спеціалістів льотного профілю у Харківському університеті Повітряних Сил. Термін навчання — п'ять років, а не чотири, як зараз. Його випускники отримуватимуть диплом магістра. З цього приводу видано спільний наказ міністрів оборони і освіти та науки. Курсанти п'ятого курсу виконуватимуть польоти на бойових літаках на базі Миколаївського спеціалізованого центру бойової підготовки авіаційних фахівців.
Чимало зроблено і роблять для створення нової автоматизованої системи управління військами (АСУ), що передбачено державними програмами реформування та розвитку Збройних Сил України, розвитку озброєння і військової техніки. Для якісного використання комплексів автоматизації частин і підрозділів авіації, зенітно-ракетних військ, радіотехнічних військ і удосконалення взаємодії як між ними, так і ЗС й іншими силовими відомствами реалізують цілий комплекс робіт «Ореанда–ПС». Про їхню масштабність красномовно свідчить хоча б те, що загальна вартість цих робіт становить близько 300 мільйонів гривень.
Командування ПС вважає, що термін проходження служби військовими льотчиками буде продовжено до 50 років. Звичайно, якщо для цього не буде жодних перешкод у плані здоров'я, інших. Це дасть змогу заощадити чималі кошти, які держава витрачає на підготовку льотного складу. Адже навчання пілота коштує для платників податків кілька мільйонів гривень.
Свого часу в Україні було створено пілотажну групу «Українські соколи», до якої увійшли справжні льотчики-аси, котрі дивували своєю майстерністю, вищим пілотажем не лише українців, а й громадян інших держав, де вони виступали на різних авіашоу. Проте з певних причин, насамперед фінансових, вона перестала існувати. Нині планується відновити її діяльність.
За словами командувача Повітряних Сил генерал-полковника Івана Руснака, планується провести одиночну та групову підготовку льотчиків на модернізованих літаках Ла-39 на базі частини, що дислокується у Миколаєві, а також здійснити одиночну підготовку двох пілотів на МіГ-29, які братимуть участь у демонстраційних польотах під час 7-го Міжнародного авіаційного салону «Авіасвіт-21».
Узагалі відроджувати цю прославлену пілотажну групу, котра протягом багатьох років була своєрідною візитною карткою України, мали намір на базі Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України за два етапи. Однак, як це часто буває, не так сталося, як гадалося: через брак коштів не вдалося вчасно відремонтувати техніку, на якій мали проводити підготовку льотчиків. Щоправда, останнім часом сталися позитивні зрушення в цьому напрямі й є сподівання, що незабаром «Українські соколи» з'являться в небі.
Командування Повітряних Сил України розуміє, що без надійного соціального захисту льотчиків окреслених цілей важко досягти. Тому всіляко намагається вирішувати проблеми, що мають соціальне забарвлення. Фахівці підготували проект урядової постанови, якою передбачено затвердження переліку місцевостей з особливими кліматичними природними, географічними, кліматичними та екологічними умовами, а також військових посад, виконання яких пов'язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя. В разі її схвалення грошове забезпечення захисників українського неба буде збільшено на 20 відсотків від існуючого.
Що ж, сподіватимемось, що всі ці заходи будуть результативними і Повітряні Сили отримають, як мовиться, друге дихання, будуть надійними захисниками повітряних рубежів України. Адже вище України — лише небо, але й воно українське...
також у паперовій версії читайте:
- 2 СЕРПНЯ — ДЕНЬ АЕРОМОБІЛЬНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
назад »»»