БАНКИ НАРОЩУЮТЬ М'ЯЗИ
З початку року обсяг депозитів у банках зріс майже на 10% і сягнув 358 млрд грн, із них вклади населення становлять 234 млрд, юридичних осіб — 124 млрд. У січні— травні депозити активніше поповнювалися іноземною валютою, з червня — національною. Знаковим для банківської системи став червень, коли темпи притоку коштів зросли в три-чотири рази. Особливо активними були юридичні особи, які й забезпечили основне надходження фінансових ресурсів. Темпи приросту депозитів юросіб прискорилися у вісім разів. Позитивною ознакою стало зростання питомої ваги довгострокових депозитів. Якщо раніше клієнти залишали гроші у фінустановах на три, максимум — на шість місяців, то наразі — на півроку-рік. Ці обнадійливі тенденції дали змогу банкам переглянути відсоткову політику.
Банкова система поступово виходить із кризи, запевняють керівники фінустанов. Банки вже не отримують рефінансування і підтримку від НБУ. Навпаки, повертають гроші, навіть достроково. Підвищився попит на банківські послуги. Бізнес, який вижив у кризових умовах, зміцнів і потребує грошей для розвитку. Але фінустанови суттєво підвищили вимоги до позичальників, аби не допустити помилок 2005–2006 років, коли видавали незабезпечені кредити під «бульбашкові» проекти.
Частка поганих кредитів у банківських портфелях зменшилась, бо масове кредитування припинилось, відновлюється дуже повільно, банки потроху оздоровлюють кредитні портфелі. Серйозна конкурентна боротьба точиться за грошовитих клієнтів, кваліфікованих позичальників з хорошою кредитною репутацією.
Нині банкам доводиться шукати нові напрями діяльності. Раніше на першому місці було кредитування. Банки заманювали клієнтів низькими ставками на позики, вільними умовами їх надання. Зараз на першому плані — якість, швидкість, професійне обслуговування щодо надання різних безризикових послуг (грошових переказів, зберігання грошей, ведення рахунків). Банки різко збільшили увагу до такої сфери послуг, запроваджують новітні технології. Наприклад, уже є банкомати, які не тільки видають гроші, а й роблять перекази. До речі, у діяльності іноземних фінустанов кредитні операції займають лише 25%, решта — комісійні послуги та операції з цінними паперами. На жаль, в Україні фондовий ринок не зовсім розвинутий, і банки не можуть на ньому повноцінно заробляти.
Проблеми лишились
Та не всі проблеми зникли з банківської системи. Як засвідчують результати стрес-тестування, проведеного НБУ та аудиторами, для стабілізації банківської системи капітали фінустанов треба збільшити на 40 млрд грн. Три чверті цієї суми акціонери мають залучити «живими» грошима, з них половина піде на підтримку банку «Надра» та «Укргазбанку». Решті учасників доведеться знайти 15 млрд грн, і вони обіцяють впоратися з вимогами НБУ щодо своєї докапіталізації.
Стрес-тестування фінансової звітності виявило потребу 61 банку в докапіталізації вже цьогоріч. Оцінювали адекватність капіталу і відповідність регулятивних капіталів статутним. Банки, у яких статутний капітал перевищує регулятивний, мають збільшити капітал першого рівня. 30 млрд грн їм необхідно внести в капітал грошима, ще 10 млрд грн — отримати за рахунок поліпшення активів. Для цього фінустанови можуть реструктуризувати кредити, зменшити резерви і зрештою скоротити збитки, які протягом січня— травня становили 7,5 млрд грн.
Станом на 1 червня ліцензію НБУ мали 176 банків. За даними Нацбанку, статутний капітал 32 банків перевищував власний. Найбільший розрив у націоналізованого «Родовідбанку» (6,4 млрд грн), ще по 3,9 млрд грн у «Укргазбанку» та «Сведбанку» (негативний власний капітал становить 1,8 млрд грн). У рекапіталізованих банків адекватність капіталу перебуває в межах норми (в цілому по системі вона дорівнює 20,6% при мінімальних 10%), але є невідповідність регулятивного і статутного капіталів.
Для рекапіталізації «Укргазбанку» і банку «Надра» треба до 5 млрд грн бюджетних коштів (загальна сума інвестицій у банк «Надра» — 10 млрд грн). Це означає, що потреба інших банків у «живих» грошах становить 15 млрд грн. Від січня до травня власний капітал банківської системи збільшився на 6,1 млрд грн (на 4,8%) і сягнув 132,3 млрд грн. Найбільші розриви у розмірах капіталів у рекапіталізованих банків («Родовідбанк» — 6,37 млрд грн, «Укргазбанк» — 3,89 млрд грн, «Київ» — 3,31 млрд грн). Вони сподіваються на підтримку держави. В інших фінустановах запевняють, що вже нарощують капітали чи готові це зробити. Чимало невеликих банків змушені залучати нових акціонерів, які підкріплюють їхні капітали грошима.
У НБУ запевняють, що Центробанк жорсткіше підходив до регулювання банківського сектора, ніж інші європейські регулятори. Це дало змогу системі пройти кризу з меншими втратами. Коли в інших державах відбувалася масова ліквідація фінустанов, в Україні показники у відсотковому співвідношенні лишалися значно кращими. Торік було ліквідовано лише 13 банків. Міжнародні фінансові організації прогнозували ліквідацію щонайменше третини всіх українських банків.
Очікуючи на реформу
Суттєвою проблемою залишається те, що в нашій країні ліквідацією банків займається не Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а НБУ. Тобто той інститут, що не несе відповідальності за виплати вкладникам. Більше того, наприклад, в одному з банків із тимчасовою адміністрацією до неї була призначена особа, близька до колишнього керівництва банку. Це сприяло виведенню активів із фінустанови.
Міжнародні фінансові організації давно рекомендували НБУ змінити алгоритм ліквідації банків. Однак робити це він не поспішав. Банки треба ліквідовувати швидко, кажуть фахівці. Не через рік-два, а поки ще живі активи, тобто кредити, які взяли підприємства чи люди. Їх можна продати за частину вартості. У багатьох країнах процедура ліквідації фінустанов діє ефективно, і коштів вистачає, щоб віддати депозити. Не по 150 тис. грн, а набагато більше, до того ж без залучення державних грошей. Це дуже важливо, адже без здорової банківської системи не відновлюватиметься економіка. Банки — кровоносні судини, що постачають кров до різних органів. Без них організм функціонувати не буде.
Нарешті під тиском МВФ Нацбанк таки вирішив реформувати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) і передати йому функції з адміністрування та ліквідації банків, а також продажу їхніх активів. Для цього Центробанк підготував відповідний законопроект. В управління Фонду потрапляють всі неплатоспроможні банки. Експерти вважають ці ініціативи обґрунтованими, але сумніваються, що Фонд зможе реалізувати їх у цьому році. Одним із основних завдань Фонду буде виведення банків з ринку. МВФ вимагає, аби в законі були конкретизовані ознаки проблемності банку, які мають бути прив'язані до розміру капіталу. НБУ максимально спростить ці ознаки, їх буде не більше двох.
Законопроект передбачає, що після проведення чергової перевірки будь-якого банку, що залучає вклади населення, Фонд може звернутися до НБУ з клопотанням про визнання того неплатоспроможним. Регулятор має ухвалити таке рішення чи відхилити його упродовж 30 днів. Наступного дня після визнання банку неплатоспроможним чи проблемним Фонд призначає до нього свого тимчасового адміністратора і починає виведення банку з ринку.
Фонд зможе виходити з клопотанням про переведення банку під свою відповідальність навіть у випадку надання йому недостовірної регулярної інформації або ухилення від сплати внесків. Тимчасову адміністрацію призначають на шість місяців, у системоутворюючі банки — на 12 місяців. З адміністративної ради Фонду виведено Асоціацію українських банків (зараз до неї входить президент АУБ О. Сугоняко). Сума гарантованого відшкодування не змінюється — 150 тис. грн.
Законопроект вводить поняття «перехідний банк», який утворює ФГВФО як публічне акціонерне товариство на базі проблемного банку. Уповноважена особа Фонду буде переводити в новий банк всі активи і пасиви та проводитиме деномінацію акцій. Фонд самостійно вирішує, продавати проблемний банк на аукціоні новому інвестору чи проводити його через процедуру перехідного банку, який звільняють від виконання нормативів НБУ. При купівлі банку інвестор зможе отримати від Фонду фінансову допомогу на поворотній основі.
Ця реформа дозволить підвищити ефективність банківського нагляду щодо повернення грошей, витрачених Фондом на видачу вкладів фізичним особам. Закон дозволить оптимізувати строки ухвалення рішень щодо санації банків і їх реалізації, вважають у НБУ. З'являється гравець, який об'єктивно зацікавлений в оптимізації ліквідаційних процедур і буде ефективно їх проводити. Фонд не дозволить своїм підлеглим виводити з банків активи в інтересах акціонерів, як це було в банках «Європейський» та «Національний стандарт». Все це підвищить довіру до банківської системи, збільшить приплив депозитів, активізує видачу кредитів за нижчими ставками, вважають у НБУ.
Експерти підтримують ініціативи Центробанку. Фонд виплачує відшкодування зі своїх авуарів і має слідкувати за тим, аби їх вистачило. Серед ризиків реформи Фонду експерти називають відсутність у ФГВФО професіоналів, які здатні ефективно вести санацію проблемних банків. Навіть після ухвалення закону в цьому році Фонд не зможе продати сановані банки. Адже для проведення цієї процедури потрібен час і досвід, яких у працівників Фонду немає.
Кошти Фонду у січні–травні скоротились на 1,5 млрд грн (на 35%) і становили 2,79 млрд грн. До Фонду входить 171 банк, тимчасових (залучені ними вклади не гарантуються Фондом) — чотири. НБУ ліквідовує 18 банків, серед яких 13 від початку фінансової кризи.
Не всі ідеї актуальні
Ідею реформування ФГВФО банкіри підтримують. А ось ініціативу НБУ створити спеціальний санаційний банк — ні. Хоча у багатьох європейських державах такі банки були створені у 2008–2009 роках у розпал світової фінансової кризи, і їхня діяльність дала хороші результати. Нині НБУ і влада мають створити умови, які б допомагали банкам активніше працювати з поганими активами, торгувати ними, ефективно співпрацювати з позичальниками. Тоді не треба буде створювати санаційний банк, аби законсервувати проблему токсичних кредитів.
Банкіри виступають за консолідовану сплату податків із доходів фізичних осіб у разі запровадження оподаткування депозитів. Це, на їхнє переконання, дозволить не розкривати банківської таємниці і зекономити на адмініструванні. Наразі треба орієнтуватися на західний досвід. Оподаткування, що діє на Заході, диференційоване: у ньому різні розміри податків для резидентів і нерезидентів. Для останніх вони вищі і, залежно від країни, коливаються від 10 до 30%.
В Україні можуть бути свої системи, підходи і механізми таких процесів. Пропозицій багато. Одна з них — не оподатковувати доходи за депозитами з невеликими сумами вкладів, бо, швидше за все, вони належать небагатим людям. Попервах можна визначити суму, яка не підлягає оподаткуванню, як і мінімальна сума заробітної плати. До того ж треба провести велику роз'яснювальну роботу, адже будь-які додаткові податки населення сприймає без ентузіазму. Податки на банківські депозити у багатьох стабільних державах мінімальні чи їх взагалі немає.
Що ж до відновлення кредитування, то, на думку банкірів, повноцінної активності на кредитному ринку слід очікувати не раніше як за рік. А на рівні 2008 року обсяги кредитування відновляться не раніше кінця 2011-го — початку 2012-го. Поки програми кредитування населення діють не більш як у 20 банках. Для іпотечного і автокредитування необхідно створити бази фондування з відповідними строками.
Як було зазначено, загальні збитки українських банків від початку року становлять 7,5 млрд грн. Банкіри та оглядачі переконані, що цьогоріч збитки відрізняються за характером та походженням від торішніх, коли вітчизняна банківська система втратила майже 34 млрд грн. Нинішні збитки, які зафіксував НБУ, пов'язані з тим, що банки продовжують формувати резерви під погані позики, виділяючи на це значну частину капіталу.
Як швидко українським банкам вдасться подолати наслідки кризи, багато в чому залежатиме від дій уряду, від того, чи зможе він запропонувати такі проекти розвитку, що дозволили б відновити кредитування економіки. Із зовнішніх факторів найсуттєвіше впливатиме на наші фінустанови подальший розвиток подій довкола спільної європейської валюти, кажуть експерти. Нестабільність на валютному ринку — серйозний фактор ризику для вітчизняної банківської системи.
Водночас експерти враховують імовірність, що зміни на українському банківському ринку можуть відбутися через заміну власників і зокрема подальше розширення присутності на нашому ринку російських банків, які керуються не тільки економічною, а й політичною доцільністю.
Нещодавно на ринку поширилися чутки, що російський «Сбербанк», який тримає понад половину всіх депозитів російських фізосіб, виявив бажання придбати «Райффайзен Банк Аваль». Він посідає четверте місце за розміром активів, а аналітики оцінюють його у 2 млрд дол. Щоправда, у штаб-квартирі банку у Відні цю інформацію спростували, запевнивши, що у групи немає наміру продавати свої активи в Україні.
Нині російські банки контролюють в Україні майже 7% ринку. Придбання «Райффайзен Банку Аваль» посилило б ринкові позиції Росії ще на 6%. Це, кажуть аналітики, може позитивно вплинути на нашу банківську систему, бо диверсифікує її ризики. Зараз більшість акціонерних фінустанов з іноземним капіталом в Україні — профільні європейські бізнес-групи. З нинішньої весни економіка єврозони потерпає через бюджетні проблеми Греції та інших країн. Якщо ситуація в Європі надалі ускладнюватиметься, іноземні інвестори можуть зменшити підтримку своїх активів в Україні. Це частково послабить наш фінансовий сектор. Натомість російські банки підтримувати свої структури цілком здатні. І однозначно це робитимуть.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»