КОНСТИТУЦІЙНІЙ СКАРЗІ НЕМАЄ АЛЬТЕРНАТИВИ
Конституційний Суд України не має можливості розглядати скарги громадян, адже це не передбачено законодавством. Однак політики і науковці схиляються до того, що така форма звернень є необхідною, адже це дасть можливість у повній мірі захистити права і свободи людини.
Як захиститися від законів?
Немає жодної країни світу, якою демократичною вона б себе не вважала, де законодавець не помиляється, де не ухвалюють закони, які рано чи пізно виявляються невідповідними Конституції, а значить, такими, що порушують права людини.
Цю думку висловив екс-голова Конституційного суду Росії Марат Баглай. Вітчизняні фахівці з конституційного права Павло Євграфов, Володимир Шаповал, Анатолій Селіванов зазначають: є великі питання щодо захисту прав і свобод громадян від законів, які ухвалено в нашій країні. Адже в багатьох державах світу (не тільки в тих, які прийнято вважати форпостом демократії) є такий інститут, як конституційна скарга громадян на закони та інші нормативно-правові акти. У нас же правом на подання наділено обмежене коло осіб: депутати Верховної Ради, Президент України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховна Рада АРК.
Для решти громадян Конституційний Суд є інстанцією, до якої не можна апелювати за реальним захистом, лише за тлумаченням Конституції і законів, та й ця можливість оточена парканом обмежень. Адже, щоб звернення було прийняте, необхідно довести, що положення Конституції чи законів застосовуються неоднозначно, і це призводить до порушення прав і свобод людини. Це має бути підтверджено належним чином оформленими копіями рішень судів або інших органів державної влади, завіреними печатками. І хоча кількість осіб, права яких порушено, немала, число звернень, за якими КС виніс рішення, не перевищує кількох десятків, адже дотримати всіх умов, підготувати належним чином необхідні документи під силу далеко не всім охочим.
Типовим прикладом є конституційне звернення громадянки Власової щодо офіційного тлумачення норми закону про безоплатну приватизацію державного житла. Її цікавило, чи мають право громадяни брати участь у приватизації державного житлового фонду двічі. Згідно із законом кожен громадянин має право безоплатно приватизувати санітарну норму: 21 кв м загальної площі на кожного члена сім’ї наймача плюс 10 кв м на всю родину. У цих межах можна приватизувати площу в кількох квартирах чи будинках, роз’яснив суддя Конституційного Суду Дмитро Лилак.
Дехто ж вважає, коли громадянин приватизував площу в одному помешканні, то це означає, що він використав своє право на приватизацію незалежно від розміру площі. Але такий підхід порушує принцип рівності громадян і недопущення їх дискримінації. Не секрет, що на момент ухвалення відповідного закону наші співвітчизники перебували в різних житлових умовах, тобто на їхню долю приходилася різна кількість кв м житлоплощі.
Однак судова практика з цього питання була різною, що й спонукало громадянку Власову звернутися до Конституційного Суду. Він дав ширше тлумачення згаданого закону, що дає можливість судам загальної юрисдикції надалі уникати неоднозначного застосування його положень. Дмитро Лилак наголосив, що КС ухвалив рішення через 18 років після того, як Закон «Про приватизацію державного житлового фонду» набув чинності. Сталося це з об’єктивних причин, адже протягом цього часу ніхто з такого питання до цієї інстанції не звертався, а з власної ініціативи вона не може порушувати ту чи іншу справу — в цьому полягає пасивність конституційного правосуддя.
З’ясування стосунків — на другий план
Відсутність інституту конституційної скарги справляє негативний вплив на міжнародний імідж нашої країни, адже, не знайшовши судового захисту на батьківщині, громадяни змушені апелювати до Європейського суду з прав людини. Нині Україна посідає четверте місце за кількістю звернень до цієї інстанції.
Запровадження конституційної скарги підтримує більшість суддів КС, парламентаріїв, учених і політиків. До слова, Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова ще 2002 року направила Голові Верховної Ради Володимиру Литвину подання про право громадян України, іноземців та осіб без громадянства на конституційну скаргу. Нині в Україні завершується підтримуваний ОБСЄ проект, присвячений цьому інституту, а на осінь запланована міжнародна конференція з цього питання. Тож конституційну скаргу таки буде запроваджено в нашій країні якщо не нинішнього року, то наступного, прогнозує екс-голова КС Андрій Стрижак, адже, на його переконання, без неї «Конституційний Суд трошки неповний».
Новий інститут неминуче реформує КС, адже він розглядатиме переважно справи щодо захисту прав і свобод людини, а не займатиметься з’ясуванням стосунків між органами державної влади (нині левова частка подань стосується саме проблеми конституційності повноважень). Цей шлях уже пройшли наші сусіди. Так, більшість скарг до КС Росії надходить від пересічних громадян. У часи, ознаменовані активним протистоянням між президентом і парламентом, було багато звернень від органів влади: від глави держави — щодо законів, від Держдуми — стосовно його указів. Нині КС РФ отримує не більш як 150 запитів від органів влади за рік, у той час як їхня загальна кількість сягає 19 тисяч. Досвід країн Балтії, Молдови, Болгарії, Німеччини свідчить, що 90% звернень до Конституційного Суду надходить саме від громадян, і ця інстанція з таким навантаженням справляється. В деяких державах неконституційний нормативний акт скасовують, в інших (наприклад у США) достатньо його таким визнати, відтоді жоден суд його не застосовуватиме у своїй практиці.
Після запровадження конституційної скарги в нашій країні робота КС має бути переформатована, звернення розглядатиме комісія чи палата, а на пленарне засідання виноситимуть лише особливо важливі, доктринальні справи.
Рано чи пізно, а конституційна скарга має стати частиною національної правової системи ще й з огляду на курс щодо вступу нашої країни до Євросоюзу.
Ще одним аргументом на користь згаданого інституту є жорстке обмеження компетенції Конституційного Суду: він не має права законодавчої ініціативи, не може самостійно відкривати конституційне провадження. Тому він повинен мати такий важіль захисту прав і свобод, як конституційна скарга.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- У КОМІТЕТУ ООН Є ЗАПИТАННЯ
- ПРОЩАВАЙ, ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО?
назад »»»