ДО НАС ПРИЇДЕ РЕВІЗОР?
Заробітна плата — одна з головних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, підприємців та держави і безпосередньо впливає на рівень життя населення. Вона є показником досягнень і прорахунків суспільства. З цією тезою зі звіту Рахункової палати «Про результати аналізу стану заборгованості з виплати заробітної плати на 2010 рік» важко не погодитись. Тим більше, що нині Міністерство праці та соціальної політики проводить моніторинг інформації щодо заборгованості, яка надходить від міністерств, виконавчої влади, держадміністрацій. Результати подає Кабінету Міністрів, Державній податковій адміністрації та Державному казначейству «для вживання заходів».
Чим це зумовлено? Як у нас справи з виплатою зарплати?
Заборгованість із виплати заробітної плати, за даними Держкомстату, досягла максимуму в 1999 році (6518 млн грн), протягом 2000–2008 років скоротилася до 668,7 млн грн, а з 2008-го знову почала зростати. В інформації з місць з'явилися позитивні моменти, мовляв, заборгованість скорочується. Та звіти Держкомстату засвідчують: жодного скорочення немає. Навпаки, станом на травень 2010 року борги з зарплати в Україні зросли і досягли 1698 млн грн. Дві третини цієї суми припадають на підприємства промисловості (53,3%) та будівництва (15,2%). Найкритичніша ситуація в Донецькій, Луганській, Харківській областях.
Рахункова палата дослідила, що при поданні міністерствами щотижневої інформації були встановлені випадки викривлення сум заборгованості. Під час перевірки, яку здійснював Мінвуглепром, за даними оперативної інформації, переданої до Мінпраці, сума заборгованості з виплати заробітної плати, порівняно з даними бухгалтерського обліку, занижена... у 7 разів. Це й спричинило моніторинг інформації, який проводить Мінпраці. З цього приводу з ініціативи профспілок відбулася навіть спеціальна нарада під головуванням Прем'єр-міністра України Миколи Азарова. Було визнано, що сума заборгованості настільки велика, що швидко її скоротити навряд чи вдасться. У доповіді голова ФПУ Василь Хара констатував: «Сума боргу перед працівниками у 2008–2009 роках збільшилася у 2,5 раза. У січні–квітні — зросла ще на 15%. Непокоїть те, що у багатьох випадках порушується принцип першочерговості виплати заробітної плати (на ДП «Харківський електромеханічний завод» — у шосту чергу). ФПУ пропонує внести зміни до Закону «Про банкрутство», аби зарплата на підприємствах-банкрутах виплачувалася першочергово.
Серед інших важливих пропозицій щодо подолання боргів із заробітної плати йдеться про створення фонду гарантування заробітних виплат. У світі така практика існує багато років. Наприклад, у Польщі з 14 травня цього року до 31 липня такий фонд робитиме виплати працівникам усіх підприємств, які через повінь змушені були припинити свою діяльність. В Україні ж питання про створення такого фонду існує в межах дискусій. Воно й зрозуміло: успішні підприємства не хочуть, щоб недбальці і їх потягли «на дно». І все ж робити це слід. Як і шукати джерела наповнення такого фонду. На думку профспілок, таких джерел два: з державного бюджету та за рахунок цільових відрахувань суб'єктів підприємницької діяльності.
Що далі? Було прийнято оперативні рішення на рівні уряду як у цілому по галузях, так і щодо окремих підприємств.
Плани такі: скорочувати борги на економічно активних підприємствах усіх форм власності щомісяця щонайменше на 100 млн грн і до кінця року ліквідувати їх повністю. На державних і комунальних підприємствах цю проблему передбачено вирішити швидше — протягом цього і наступного місяців.
Профспілки мають намір через Генеральну угоду запровадити й такий порядок, щоб не виплачувати заробітну плату було невигідно: людина, якій затримали виплату заробітної плати, зможе взяти відповідні кошти в кредит, а розраховуватися за відсотками (220% ставки Нацбанку) буде роботодавець.
До речі, на засіданні Комітету з норм Міжнародної організації праці (МОП) в Женеві представники України виправдовувалися за порушення прав працюючих на винагороду за працю. Більше того, якщо Україна не зможе погасити борг, до неї застосують суворі санкції, так званий «спеціальний параграф МОП», унаслідок чого ЄС позбавить права спеціальної пільги (5%) українських підприємств-експортерів.
Недопущення заборгованості з заробітної плати — вимога Конвенції МОП № 95, яку Україна ратифікувала і яка є складовою національного законодавства.
За словами заступника голови ФПУ Григорія Осового, який брав участь у засіданні Комітету з норм у Женеві, слід вживати кардинальні заходи, аби подолати проблему боргів. Тим більше, що в грудні 2009 року ФПУ вже входила через це питання в конфлікт із урядом і заявляла про порушення в Україні ще однієї Конвенції МОП — «Про охорону заробітної плати». Більше того, Комітет із норм МОП зробив на адресу уряду України низку застережень, пообіцявши, що в листопаді до нас буде доправлено технічну місію МОП, що відстежить, як розв'язують це питання. А в 2011 році розгляне це питання на засіданні Комітету з норм МОП.
Отже, маємо рік, аби виправити ситуацію.
також у паперовій версії читайте:
- ЗРОСТАЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ВИПЛАТИ
- ПРО ВЛАШТУВАННЯ НА РОБОТУ СЛІД ПОВІДОМЛЯТИ!
- ХТО НАПОВНЮЄ ПЕНСІЙНУ СКАРБНИЧКУ
назад »»»