НЕОБМЕЖЕНІ «ФАНТАЗІЇ НЕЛЛІ ІСУПОВОЇ»
У нашому стрімкому сьогоденні вже не так часто, як у минулі часи, зустрінеш людину, котра з гордістю скаже, що присвятила життя улюбленій справі. Саме такою є Неллі Ісупова. Після закінчення в юності Одеського державного художнього училища за фахом «кераміст» кілька десятків років її єдиним заняттям є ліплення. Днями у столичній галереї «Дукат» відкрилася виставка «Фантазії Неллі Ісупової», в експозиції якої представлено понад сорок робіт майстрині, виконаних у техніці майоліки.
З перших кроків по виставковій залі відвідувач незчується, як потрапить до оригінального світу образів мисткині, у якому цвіте чарівний сад казкових дерев, екзотичних квітів. Його атрибутами є також фантастичні тварини і предмети. І марною справою тут є будь-який пошук логіки або зовнішньої подібності з їхніми реальними відповідниками.
Стверджую це з власного досвіду. Зробила-таки спробу з’ясувати у авторки, що ж то за плоди ростуть на її численних деревах. І хоч підсвідомо розуміла, що навряд чи вдасться їх скуштувати, бо, чесно кажучи, ніде в природі таких не спостерігала, та дуже вже апетитний вигляд вони мають — червоні, гарні, певно соковиті. Та й дерева теж незвичайні: одне — синє, друге — зелене.
«Всі мої роботи — це фантазії,— посміхається пані Неллі,— адже художник має право вигадати все, що забажає. Для мене не існує обмежень, правил, канонів. Працюю під девізом: роби, що хочеш, і що в тебе виходить. Переконана, фантазію мають усі, але деякі люди можуть її використовувати, інші — ні, адже в них перекритий канал космічної енергії».
Пояснення остаточно розставило всі крапки над «і». Тож залишилося вимкнути розум, увімкнути уяву, емоції, дивуватися і ще раз дивуватися. А також насолоджуватися й захоплюватися фантазією та вправними руками Неллі Ісупової.
Її витвори напрочуд багатоманітні. Ну хіба не вразить зелена в квіточках людина, на голові в якої — червона риба? Або стілець, оздоблений зеленим листям, а його спинка — квіточками. Я вже згадувала різнокольорові дерева з загадковими плодами. Не встигла отямитись від вражень, які вони справили, аж раптом дивлюсь: знову синьо-зелене дерево, а замість листя на ньому — пташки. Сидять собі на гілках, радіють життю.
Далі — більше. Коли побачила кількаповерхові торти, прикрашені постатями людей, уже й на думку не спадало, що в магазинах вони відсутні, але посмакувати кортіло. Приємний на вигляд і тортик, викладений білими шарами, на яких — зелене листя, ягоди, пташки.
Взагалі в уяві майстрині сила-силенна орнаментів, і кожен — неповторний. Окрім дерев, птахів і тортів підтвердженням цієї думки є й чайник — чорний у рибках та зірках.
Не хочеться відходити і від надзвичайно милого собаки — синьо-біло-червоного породи такса. У нього такі добрі очі, та й закручений хвостик свідчить про приязнь до навколишнього світу.
Віртуоз майоліки Ісупова не обійшла увагою і одяг. Неабияке замилування викликає сукня, що сидить «по фігурі» жінки, яка, видно з усього, вміє стежити за собою. У ній, щоправда, немає господині, але її образ легко домислити. А ось іще одна — дбайливо розкладена на зеленому стільці. Здається, її щойно попрасували й приготували на завтра.
Обізнаним видадуться дуже знайомими симпатичні бички — у квіточки й смужки. Згадка про картини Марії Приймаченко? Безумовно. Неллі Ісупова торік організувала виставку до 100-річчя легендарної народної художниці. Мисткиня каже: «Спеціально до ювілейної виставки зробила кілька робіт на тему Приймаченко. Бички в нас справді подібні, тільки вона їх розписувала, а я ліплю».
Не переповідатиму всіх сюжетів творів пані Неллі. Нехай усі охочі самі пройдуть стежками її невгамовної фантазії.
також у паперовій версії читайте:
- ГОЛЛАНДІЯ У ГРАВЮРАХ
- ЧЕРВОНА ШАПОЧКА ГУРТУЄ ЛІС...
назад »»»