МАЖОРНІ РЕЛЯЦІЇ. ЕКСПЕРТНІ СУМНІВИ
За даними соціологічних опитувань, більшість наших громадян (49%) позитивно оцінює роботу уряду, а 53% — діяльність Президента. Одна з причин цього пов'язана з досягненням політичної стабільності. Проте, хоча люди й вважають позитивом спільну роботу глави держави й уряду, бо втомилися від конфліктів, які виникали раніше між першими особами, все ж є певний негатив такої консолідації влади — ризик авторитаризму. Адже надмірна централізація влади може бути використана проти громадян. Як буде далі — покаже практика.
Співпраця уряду й Президента дає певний потенціал для швидкої реалізації важливих ініціатив як главі держави, так і Кабміну. Крім того, нині сформована стійка парламентська більшість, яка співпрацює як з Президентом, так і з урядом. Діяльність трьох ключових інститутів влади є доволі конструктивною.
Серйозним завданням для нової влади, кажуть експерти, є налагодження конструктивної співпраці, створення стабільних правил гри між владою і опозицією. Протистояння лише шкодитиме інтересам країни й знижуватиме потенціал влади.
Винна «невістка»
Для першого урядового звіту, який продовжують обговорювати в експертних колах, вистачило давно очікуваного прийняття бюджету на цей рік, ухвалення антикризової програми, визначення пріоритетів на перспективу, а також констатації, що відмова від ручного управління державними фінансами позитивно вплинула на розвиток економіки, дозволивши повернутися до плановості і прогнозованості. Що ж до інших підсумків, то вони фіксувалися на рівні Держкомстату. Це квітнева й травнева дефляції, травневе зростання товарообороту на 1,5%. Для тих, хто не зрозумів чи не відчув цього, прем'єр Микола Азаров пояснив, що збільшення товарообороту могло бути наслідком підвищення з травня мінімальної зарплати і пенсії. Тобто люди почали більше купувати, і це для уряду стало давно очікуваним моментом і оптимістичним сигналом. А ще — підставою для того, аби зробити висновок, що «жити стало веселіше, жити стало краще». І однозначно стабільніше, оскільки в Україні з'явилась єдина влада і єдина команда, яка не нарікає одна на одну, а працює спільно.
Президент Віктор Янукович на високі оцінки діяльності уряду Миколи Азарова був не такий щедрий, як п'ять років тому колишній глава держави Віктор Ющенко для тодішнього уряду Юлії Тимошенко. У 2005-му соціальні здобутки уряду Президент оцінив на «п'ятірку», 2010-го урядовці свою роботу вустами глави Кабміну оцінили доволі самокритично — на «задовільно». Ну а глава держави був налаштований не надто оптимістично. Під час розширеного засідання Кабміну Віктор Янукович констатував, що, незважаючи на певні здобутки в роботі уряду, його діяльність варто оцінювати все ж таки критично. Оскільки зарано говорити, що чинна влада зробила все, аби вивести державу на шлях сталого розвитку.
Віктор Янукович стурбований заборгованістю із зарплати та незбалансованістю Пенсійного фонду. Але особливо невдоволений проектом Податкового кодексу в урядовій версії. Адже такий документ має готуватись не для податківців, а для промисловців та людей. Тож в особі Президента опозиція і представники бізнесу, які зараз активно критикують урядовий варіант податкових змін, отримали союзника.
Прем'єр Азаров проти президентської критики заперечувати не став, але поскаржився — все було б краще, аби не попередники. Мовляв, уряд планував провести більш швидкі зміни, однак руїни, які залишила колишня влада, виявились більшими, ніж було передбачено. За річним обсягом ВВП держава відкинута назад на п'ять років, за інвестиціями в основний капітал — на шість, за виробництвом промислової продукції — на сім, за будівництвом — на 14 років. Розкручувалась інфляція, скоротились платежі до бюджету, все більше людей опинялись за межею бідності.
Україна загрузла у величезних боргах. Зараз проти неї тривають 15 судових процесів, а сума позовів більша за держбюджет. Це майже 27 млрд грн. На таку суму різні фірми, як: «Росукренерго», «Укртрансконтейнер», «Венко», висувають претензії нашій країні. Микола Азаров не впевнений, що всі позови можна виграти. Представники ж опозиції твердять, що судові справи мають різні країни світу. І не треба кивати на попередників, а слід фахово представляти державні інтереси в міжнародних судах.
Життя нормалізується?
У 2010 рік Україна увійшла без закону про держбюджет. Це було зроблено свідомо. Адже таким чином Юлія Тимошенко отримала можливість управляти державними коштами безконтрольно, в ручному режимі, використовувати їх в агітаційній роботі, каже глава Кабміну. Нова влада змогла в максимально стислі терміни вирішити широкий спектр проблем, починаючи з ухвалення бюджету та закону про держзакупівлі і закінчуючи розробкою важливих законів, які дали старт для реалізації Стратегії Президента на оновлення України.
Уряд стабілізував ситуацію в бюджетній сфері. Попередники дохазяйнувались до того, що на єдиному Казначейському рахунку залишились копійки. Це не давало можливості своєчасно виплачувати пенсії, зарплату, фінансувати захищені бюджетні статті. А податкові платежі були стягнуті на півроку наперед і розтранжирені. Новий уряд ці ризики ліквідував, запевняє глава Кабміну. Зараз залишки коштів на ЄКР у гривнях збільшились у шість разів, відновлюються кошти на валютних рахунках.
Незважаючи на успадковані бюджетні дірки, реальний дефіцит бюджету нині зменшився до 1,5% ВВП. Уряд переводить виконання бюджету на автоматичний режим. Головна вимога: механізм використання державних коштів має бути чітким, прозорим, передбачати контроль ефективності та антикорупційні запобіжники. Стабілізується й наповнення державної скарбниці, запевняє Микола Азаров. Якщо за перший квартал 2010-го приріст надходжень до бюджету був нижчим за рівень інфляції, то наразі відновлюється баланс податкових і цінових показників. Зростання надходжень до Загального фонду держбюджету склало 23,7%.
Уряд, каже прем'єр, знайшов вирішення гострої проблеми, залишеної у спадок від попередників, безпрецедентного боргу з податку на додану вартість. Бізнесу був запропонований оптимальний варіант повернення ПДВ — випуск облігацій. Уряд погасить колишні борги і надалі не допускатиме їх нарощування. Державні гроші перебуватимуть під постійним контролем влади, витрачатимуться економно й ефективно, обіцяє очільник уряду. Правда, як зауважують експерти, бізнес в урядову ідею з ПДВ-облігаціями не дуже повірив. Поки заявки подали лише 809 підприємців, погодившись конвертувати держборг в держоблігації лише на 5,2 млрд грн. Облігацій же планується випустити на 19,5 млрд грн.
Світові фінансові організації, в першу чергу МВФ та Світовий банк, отримали позитивні сигнали про те, що Україна здатна впоратись із кризою та вести виважену фіскальну політику. З початку року ВВП зріс на 6,1% (торік впав на 15%). Опозиція ж нагадує, що ВВП у березні зріс на 4,2%. Тож левова частка позитиву — заслуга попереднього уряду.
Подолати глибину падіння дуже важко, але уряд запроваджує механізми, які закріплять позитивні тенденції в економіці, запевняє Микола Азаров. Серед ключових напрямів державної підтримки уряд визначив промисловість, будівництво, сільське господарство та соціальну сферу. Вирішення багатьох проблем дозволило оптимізувати діяльність промислових підприємств, тож обсяг виробництва протягом п'яти місяців зріс на 12,6%. Пріоритетне завдання уряду: якнайшвидше вийти на докризовий рівень виробництва.
Позитивним сигналом стало споживання електроенергії, яке за підсумками п'яти місяців збільшилось на 10,5%, в тому числі в металургійній галузі — на 31%, у хімічній та нафтохімічній — на 12%. Чи не найскладніша ситуація була у будівельній галузі, стагнація в ній зменшила попит на продукцію всіх суміжних галузей — хімічної, транспортної, машинобудівної, металургійної. Тому, незважаючи на складну ситуацію з бюджетом, уряд розпочав роботу з відновлення житлового будівництва, особливо з високим ступенем готовності, спорудження мостів, метрополітену, стадіонів, аеропортів, виробничих корпусів, соціальних об'єктів, шкіл, лікарень.
Перед профільним міністерством та місцевими органами влади поставлено завдання формувати будівельний заділ на 2010 рік, відновлювати розробку проектно-кошторисної документації та готувати будівельні майданчики. Перші позитивні зрушення у будівельній галузі вже є, обсяг виконаних робіт цьогоріч у травні вищий, ніж торішній. І що важливо, збільшився обсяг підготовчих робіт.
Позитивні результати діяльності в реальному секторі економіки сформували високий попит на послуги транспорту. За п'ять місяців обсяг вантажообороту порівняно з минулим роком зріс на 13,8%. Посилились позитивні тенденції в сільгоспвиробництві. Вдвічі підвищились темпи росту обсягу валової продукції всіх категорій господарств. Експорт аграрної продукції за січень–квітень виріс на 6%. Цього вдалось досягти й завдяки відновленню кредитування підприємств АПК. Якщо за перші три місяці цього року залучено кредитів на 400 млн грн, то за п'ять — 2,9 млрд. Крім того, перераховано 100 млн грн для компенсації відсоткових ставок за залучені торік підприємствами АПК позики, які заборгував попередній уряд.
Вдалось оптимізувати структуру посівних площ під урожай 2010-го, на третину зменшити імпорт м'ясної продукції та припинити демпінгування низькосортним імпортом внутрішнього ринку тваринницької продукції. Ухвалено рішення, завдяки яким міндобрива стануть доступніші для сільгоспвиробників.
Ложка дьогтю
Опозиція не повірила урядовим реляціям і вирішила виставити свої оцінки. Приміром, прийняття бюджету для уряду — плюс. А ось виконання заявлених у ньому показників, якщо не мінус, то принаймні вже привід для сумнівів, які не втомлюються виголошувати вітчизняні експерти і котрі, судячи з усього, беруть до уваги експерти зарубіжні.
Нинішня влада присвячує багато уваги помилкам попередників, аби приховати власні прорахунки та невдачі, кажуть опозиціонери. Оголошені урядом Миколи Азарова досягнення не відповідають дійсності. У квітні вперше темпи падіння обсягів виробництва склали 1,8% попри те, що весь світ виходить із кризи. І ця негативна тенденція посилилась у травні, коли падіння зросло на 2,4%. Торік у червні уряд переломив тенденцію падіння економіки й отримав зростання.
Розкритикувала опозиція уряд і за зниження темпів повернення ПДВ. А укладення непрозорої угоди з Росією про отримання кредитів на 4 млрд дол. назвала невигідним, оскільки кредити взяті під 6,7% лише на шість місяців. Вони можуть виявитись більш небезпечними, ніж позики, які попередній уряд отримував від міжнародних фінансових організацій на цілком прозорих умовах. І ще опозиціонери нагадують, що уряду Юлії Тимошенко довелось повертати зовнішнім кредиторам десятки мільярдів доларів, позичених урядом Віктора Януковича (зовнішні борги 17 млрд, а з урахуванням боргів держкорпорацій, в тому числі «Укрзалізниці», «Укравтодору» — 31 млрд дол.). На кредитних угодах є підпис колишнього міністра фінансів Миколи Азарова. Завдяки ж рішенню Стокгольмського арбітражу про повернення газу «Росукренерго», зиск отримають люди, що свого часу створювали непрозорі схеми із залученням посередника для постачання російського газу до України.
За часів прем'єрства Юлії Тимошенко політичні опоненти часто закидали її уряду схильність до вирішення фінансових проблем шляхом емісії. Це коли брак грошей на держпотреби компенсували посиленою роботою друкарського верстата НБУ. Нині влада та опозиція помінялись місцями. А ось звинувачення у зловживаннях емісією лишились. Якщо тенденція фінансування уряду за рахунок емісійних коштів не зміниться, восени країну чекають серйозні інфляційні проблеми та знецінення гривні, запевняють опозиціонери.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»