НА ЗАВАДІ РЕЙДЕРСТВУ СТАНЕ ЗАКОН
Наступного тижня Верховна Рада має намір розглянути проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств». Простіше кажучи, про боротьбу з рейдерством. У ролі його автора виступив уряд, а саме Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва, тож, напевно, до його розгляду народні обранці поставляться з підвищеною серйозністю.
Чимало запропонованих поправок стосується Цивільного, Цивільно-процесуального, Господарського і Господарсько-процесуального кодексів, але певних змін може зазнати і Кримінальний кодекс України. Його, зокрема, хочуть доповнити трьома статтями, що увійдуть до розділу, який стосується злочинів у сфері господарської діяльності.
Перша з них: 205-1 «Підроблення документів, які подаються для державної реєстрації юридичної особи», за що передбачене максимальне покарання 17 тисяч гривень штрафу або три роки обмеження волі. Варто зауважити, що в чинному кодексі вже є дещо схожа за змістом ст. 358, яка стосується виготовлення і використання підроблених документів будь-якого характеру, але карається воно м'якше — 850 гривень штрафу або два роки обмеження волі. Адже одна справа — підробити пенсійне посвідчення, щоб безплатно кататися у тролейбусі, й зовсім інша — пакет реєстраційних документів, аби потім заволодіти майном вартістю в мільйони гривень.
Наступна стаття — 206-1 «Отримання фіктивних прав на майно підприємств, установ, організацій», в тому числі шляхом здійснення правочинів із використанням підроблених документів. Тобто йдеться не про одне тільки виготовлення фальшивого папірця, а і його використання. Один із найпоширеніших механізмів рейдерського захоплення — коли виготовляють підроблений документ про те, що якась фірма володіє якимось конкретним об'єктом: заводом, фабрикою, крамницею чи рестораном. Таку підробку виявити легко і в серйозні установи з нею не варто потикатися. Рейдери й не потикаються — вони укладають фіктивний договір купівлі-продажу цього об'єкта, якійсь іншій юридичній особі — фірмі-одноденці, спеціально ними створеній для цього випадку. А вже потім ця фіктивна компанія одягає личину добросовісного покупця, під якимось вигаданим приводом йде з позовом до суду і там добивається ухвалення рішення, котре забороняє будь-кому перешкоджати самозванцеві користуватися своїм «законно набутим майном». Таким чином справжній власник об'єкта юридично опиняється нібито за бортом своєї власності.
Законопроектом пропонується карати подібні махінації позбавленням волі строком від трьох до п'яти років, а якщо до злочинних оборудок виявиться причетною службова особа, котра зловживала своїм посадовим становищем, то їй це може коштувати від п'яти до десяти років, проведених у в'язниці. За великим рахунком автори в цьому разі нічого принципово нового не вигадали. Те, що назване терміном «отримання фіктивних прав на майно», можна кваліфікувати як шахрайство — ст. 190 ККУ. Якщо воно скоєне організованою групою за попередньою змовою і у великих масштабах, отримати за нього можна до 12 років позбавлення волі. Проте у слідчій практиці часто трапляються випадки, коли на кота широко, на собаку вузько, а на кролика — якраз.
Ну а найнебезпечніший прояв рейдерства кваліфікує ст. 206-2: «Захоплення будівель, споруд чи інших об'єктів підприємств, установ, організацій». Злочини, передбачені двома попередніми статтями, належать до категорії «білокомірцевих», а цей уже має однозначно насильницький характер. Фальшивий документ можна анулювати, неправосудне рішення скасувати, але коли під час штурму якогось об'єкта комусь відірвуть голову, назад її не причепиш. Обтяжувальна обставина — участь у захопленні працівників приватних охоронних організацій. Максимальне покарання — десять років позбавлення волі.
Ця стаття також перегукується з тим, що є у Кримінальному кодексі, бо про захоплення будівлі йдеться аж у трьох його статтях — «Бандитизм» (ст. 257), «Масові заворушення» (ст. 294) і «Захоплення державних або громадських будівель чи споруд» (ст. 341). Причому якщо у перших двох максимальне покарання 15 років в'язниці, то у третій лише до трьох років. А у разі з рейдерськими захопленнями знадобився ще й особливий, четвертий, варіант кваліфікації.
Окрім запровадження перелічених вище новел, законопроектом пропонується внести зміни до двох існуючих статей ККУ: 220 («Приховування стійкої фінансової неспроможності») та 221 («Незаконні дії у разі банкрутства»). В обох випадках передбачено розширення кола діянь, котрі кваліфікують як злочини, наприклад неподання до Господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство або приховування планів санації чи мирових угод. Пропонується також посилити покарання: якщо раніше за ці «білокомірцеві» злочини можна було отримати три місяці арешту, то тепер — три роки позбавлення волі.
До теми рейдерства ці злочини можуть бути причетними у випадках, коли рейдерським захопленням якого-небудь підприємства диригує його ж керівник. Спочатку він доводить ввірене йому господарство до банкрутства, тишком-нишком через низку підконтрольних фірм сам собі продає його майно за борги, а потім дужче за всіх кричить, що його захоплюють рейдери. Тут зазвичай у дурнях опиняється чи то трудовий колектив, чи то інші акціонери, котрим належав цей об'єкт на правах колективної власності, чи то держава, яка довірила плутязі управління своїм майном.
Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
- ВИНАХІДЛИВИЙ КРАДІЙ
- ХРОНІКА ПРИГОД
- ЧЕРКАСЬКІ ШАХРАЇ
назад »»»