УКРАЇНА — БРАЗИЛІЯ: ЗЕМНІ ПРЕЛЮДІЇ ДО ЗОРЯНИХ ТРАС
В Україні й Бразилії триває реалізація укладеного в 2003-му та ратифікованого обома сторонами у 2004 році міждержавного договору про співпрацю у космічній галузі.
Мета його — використання українських ракет-носіїв «Циклон-4», котрі передбачають запускати (із космічними апаратами різного призначення) з бразильського космодрому Алкантара. Він розташований на прилеглій до узбережжя Атлантичного океану території штату Мараньян — поблизу екватора, що дає змогу за рахунок відцентрових сил, що виникають при обертанні Землі навколо своєї осі, максимально збільшувати масу корисного навантаження, яке виводиться ракетою на навколоземну орбіту. Про те, що вже зроблено на цьому напрямі українсько-бразильського співробітництва, про його найближчі перспективи кореспондент «ДУ» попросив розповісти генерального директора Національного космічного агентства України Юрія Алексєєва, який люб’язно погодився дати нашій газеті ексклюзивне інтерв’ю.
Паритетні засади, обопільна зацікавленість
— Які події у виконанні згаданого проекту протягом останнього часу Ви, Юрію Сергійовичу, могли б відзначити?
— Перш ніж охарактеризувати нинішній стан справ у цій сфері, хотів би повернутися в часі приблизно на півроку, коли у грудні 2009-го Україну відвідав із візитом президент Федеративної Республіки Бразилія Луїс Інасіо Лула да Сілва. Тоді, під час зустрічі президентів двох держав, було підтверджено актуальність і необхідність прискорення реалізації проекту, спрямованого на запуск із пускового центру Алкантара в Бразилії створюваних в Україні новітніх ракет-носіїв космічного призначення «Циклон-4». Було також відзначено, що втілення в життя цієї програми має стратегічне значення для України і Бразилії, котрі спільними зусиллями можуть сприяти розробці й виконанню нових проектів і перспективних технологій у космічній галузі.
Нині реалізація проекту «Циклон-4» є предметом посиленої уваги з боку українського уряду. А виконання рішень щодо зобов’язань України за відповідним договором має у нашій державі підтримку на всіх рівнях влади. Одним із конкретних підтверджень цього став Закон «Про внесення змін до деяких законів України з питань космічної діяльності», нормами якого створено сприятливі умови для підприємств і організацій, що працюють у зазначеній галузі, в тому числі для залучених до реалізації проекту «Циклон-4».
Наприкінці травня 2010 року відбулася зустріч Прем’єр-міністра Миколи Азарова з послом Бразилії в нашій країні Антоніо-Фернандо Круз де Мелло. На цій зустрічі було, зокрема, наголошено, що проект «Циклон-4» є пріоритетним для двосторонньої співпраці.
— Свого часу повідомляли, що фінансування цього проекту передбачено у співвідношенні 50 на 50. Як зараз здійснюється фінансове та інше забезпечення реалізації програми в Україні й Бразилії?
— Нагадаю, що згідно з міждержавним українсько-бразильським договором наша держава відповідає за розробку ракети-носія «Циклон-4» і підготовку виробничої бази для виготовлення таких ракет. На ці роботи Україна інвестувала кошти у сумі, еквівалентній 134 мільйонам доларів США. Бразилія відповідає за створення на своїй території загальної інфраструктури, необхідної для забезпечення пусків ракет-носіїв «Циклон-4» із космодрому Алкантара. Для створення ж наземного комплексу на цьому пусковому центрі обома державами у 2007 році було сформовано (на паритетних засадах) бінаціональну компанію «Алкантара Циклон Спейс», діяльність якої координує рада директорів, котра складається з повноважних представників обох сторін.
Додам, що бразильська сторона, котра, як зазначалося, є відповідальною за об’єкти загальної інфраструктури пускового центру Алкантара, працює над модернізацією існуючих та створенням нових складових цього комплексу. На жаль, згадані роботи стримує необхідність виконання певних процедур відповідно до законодавства Бразилії. Насамперед це стосується отримання певних ліцензій, дозволів тощо.
Крок за кроком до майбутньої ракети
— Як у Дніпропетровську в державному конструкторському бюро «Південне» імені М. Янгеля просуваються до мети роботи зі створення космічного носія «Циклон-4»? Які технічні, технологічні та інші новації втілюють у ньому порівняно з його попередниками з ракетного сімейства «Циклонів»?
— У ДКБ «Південне» спільно з партнерами по кооперації розроблено конструкторську документацію на нову ракету-носій «Циклон-4», яку створено шляхом модернізації попередніх ракет «Циклон-2» і «Циклон-3». Вони, до речі, протягом тривалого часу продемонстрували високу надійність: зокрема, із 106 пусків «Циклонів-2» усі 106 виявилися успішними, а зі 121 пуску «Циклонів-3» успішними були 115.
Порівняно зі своїми попередниками «Циклон-4» має чимало удосконалень. Серед них найзначущі — поліпшені енергетичні характеристики ракети, яка стала більш потужною, а також нова високоточна система її керування на базі лазерних гіроскопів і новий головний обтічник зі ще більш комфортними умовами для розміщуваних під ним космічних апаратів.
Зараз виготовляють вузли, агрегати і системи для ракети-носія «Циклон-4» і здійснюють їх наземне відпрацювання. Завершено автономні випробування систем майбутньої ракети.
У розташованому в тому ж Дніпропетровську виробничому об’єднанні «Південний машинобудівний завод» імені О. Макарова нині виготовляють перший льотний зразок «Циклона-4», призначений для льотних випробувань ракети-носія.
— Раніше — і за часів існування колишнього СРСР, і після його розпаду, вже під час виконання Україною і Росією різних програм у космічній галузі — традиційними партнерами українських ракетобудівників були їхні російські колеги (наприклад розташоване в Москві конструкторське бюро транспортного машинобудування — провідний центр із проектування і спорудження наземних стартових комплексів, призначених для запусків різних носіїв, і серед них ракет із сімейств «Циклонів» і «Зенітів»). Щодо створюваного нині в Україні космічного ракетного комплексу «Циклон-4», експлуатація якого планується у співпраці нашої країни і Бразилії, то, наскільки нам відомо, виникли певні проблеми, пов’язані з необхідністю охорони технологій, використовуваних у цьому проекті. Як зараз вирішують ці проблеми?
— Так, дієва кооперація між підприємствами України і Росії стосовно розробки і виготовлення космічних ракетних комплексів має давні традиції, що склалися ще з часів існування СРСР,— і за різними напрямами така кооперація триває й нині. Ми зацікавлені в участі російських підприємств у реалізації проекту «Циклон-4». Зазначу, що з метою правового врегулювання цього питання торік було укладено угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації щодо заходів із охорони технологій у зв’язку зі співробітництвом у сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях і при створенні та експлуатації ракетної й ракетно-космічної техніки.
Цю міжурядову угоду вже ратифіковано Верховною Радою. Стосовно російської сторони, то там проходить процес підготовки до ратифікації згаданої угоди Держдумою. Є розуміння доцільності вирішення цього питання з боку керівництва Федерального космічного агентства РФ.
Про ринок і замовників дбати вже зараз
— З огляду на розглянуті в цьому інтерв’ю аспекти українсько-бразильської співпраці в космічній сфері, назвіть, будь ласка, очікуваний термін здійснення першого пуску льотного зразка ракети-носія «Циклон-4». Чи не могли б Ви, Юрію Сергійовичу, спрогнозувати перспективи щодо певної частки світового ринку космічних пускових послуг, на які може розраховувати бінаціональна компанія «Алкантара Циклон Спейс»?
— Згідно із затвердженими планами-графіками, перший випробувальний пуск ракети-носія «Циклон-4» із космодрому Алкантара заплановано на 2012 рік.
Слід зазначити, що успіх такого масштабного проекту як «Циклон-4», залежить не тільки від технічних складових ракети-носія та наземного комплексу, а й ефективності управління цим проектом загалом. Тож ще на ранніх етапах його реалізації Національне космічне агентство України почало активні дії щодо пошуку потенційних замовників пускових послуг з метою ознайомлення їх з проектом «Циклон-4», а також налагодження контактів зі страховиками космічних послуг.
Ми добре розуміємо, що конкуренція на світовому ринку надання космічних послуг є високою. Тому нам разом із бразильськими партнерами слід багато й наполегливо працювати, аби забезпечити рентабельність функціонування комплексу «Циклон-4»,— сказав на завершення інтерв’ю генеральний директор НКАУ.
Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:
- ІЗ КОГОРТИ ТИТАНІВ
назад »»»