КИТАЙ ОПАНОВУЄ ОКЕАНИ
Останні десять років Піднебесна інтенсивно модернізує збройні сили. Особливу увагу приділяють повітряним і морським силам. Розбудова китайського флоту особливо турбує американців та їхніх союзників у Східній Азії.
Офіційно військовий бюджет Піднебесної на 2010 рік становить 78 мільярдів доларів, а насправді, за оцінками Пентагону, може сягати навіть 150 мільярдів. Пекін перебуває на другому місці у світі за витратами на армію. Для порівняння: Сполучені Штати цього року на оборону витратять космічну суму — 685 мільярдів доларів.
Значну частину витрат Китайської народно-визвольної армії (КНВА) спрямовують на модернізацію військово-повітряних сил, ракетних частин і військово-морського флоту. Метою є створення сил, здатних запобігти незалежності Тайваню, забезпечити морські торгові шляхи та підтвердити державну позицію Піднебесної в регіоні. У подальшій перспективі китайці думають про протидію американському домінуванню у західній частині Тихого океану.
Китай розбудовує флот ядерних підводних човнів. Останнім часом спущено на воду два судна типу «Джин-клас», а два чергові перебувають у стадії будівництва. Натомість вступили на бойову службу два судна типу «Чанг-клас». У 2008-му світ дізнався про нововідкриту базу підводних човнів на острові Хайнань. Американців найбільше турбують плани Пекіна з будівництва флоту авіаносців, адже таким чином він може подолати перевагу США на морях і океанах.
Китайський ВМФ нині реалізує триступеневий план розвитку свого потенціалу. На першому рівні буде створено флот, який ефективно діятиме у межах так званої першої ланки островів, межі якої визначають Японські острови, Рюкю, Тайвань і Філіппіни. Все частіше китайський флот проводить маневри за межами цього ланцюга островів. Останні маневри відбулися у квітні нинішнього року. На наступному етапі флот мусить ефективно діяти на просторі так званої другої ланки островів, тобто Індонезії, Гуаму і Австралії. До середини нинішнього століття Пекін прагне створити флот, здатний до глобальних дій, а це нерозривно пов’язано з будівництвом авіаносців. Пекін роками заперечував, що хоче будувати кораблі цього типу, аби потім підтвердити такі наміри. Протягом кількох років спустять на воду перший з них. За різними оцінками, авіаносець буде цілковито готовий для бойової служби до 2015-го, а найпізніше до 2020 року.
Піднебесна швидкими темпами готує пілотів для літаків, які мають базуватися на авіаносцях, і формує повітряні сили для цих кораблів на основі російських технологій. Винищувач J-15, який має базуватися на авіаносцях, де-факто є копією російського Су-33, котрий Москва не хотіла продавати Пекіну. Китайці розвивають потрібні їм технології не тільки для будівництва власних авіаносців, а й ракетної техніки. Про ракету середнього радіусу дії «Донг Фенг-21» уже говорять як про «вбивцю авіаносців».
Разом із розбудовою флоту країна намагається створити бази для своїх кораблів у всьому світі, які дозволять їм оперувати на морях і океанах. Ідеться, головним чином, про бази у державах «третього світу», які за гроші Пекіна готові надати китайцям відповідну частину своєї території. Особливо важливими, з геополітичної точки зору, для Пекіна є порти у Бірмі. У поєднанні з будівництвом суходільної дороги до Китаю це дасть змогу гарантувати експорт сировини через Малакську протоку.
Пекін також зміцнює свою присутність в Індійському океані, співпрацюючи з Мальдівами, Шрі-Ланкою, Бангладеш і Пакистаном. У цих країнах існують або будують бази ВМФ Китаю. Пекін хоче таким чином забезпечити не тільки свої економічні інтереси, торгові шляхи, якими надходить сировина з Африки і нафта з Близького Сходу. Він прагне посилити свій стратегічний вплив у регіоні, бажаючи стати ще однією супердержавою. Чен Дінглі з Шанхайського університету вважає головною загрозою для Китаю можливе блокування іншими державами торгових шляхів, якими до Серединної держави надходить сировина. Дінглі пропонує створення не тільки океанського ВМФ, а й мережі закордонних баз, які дозволять такому флоту ефективно діяти.
Китайські адмірали говорять про стратегію «океанської оборони». Насправді йдеться про будівництво ВМФ, спроможного до глобальних дій. Швидкість, із якою вони це роблять, дивує не тільки американців. Ідеальним тестом можливостей китайського ВМФ є операція проти сомалійських піратів. Вона засвідчила, що китайці можуть оперувати далеко від своїх баз і наполегливо вдосконалюють це вміння. Мрією Пекіна є обмеження американського домінування у західному Тихоокеанському регіоні. Тут вони будуть змушені оперувати поки що з баз на території Китаю, бо Вашингтон подбає, аби Пекін не створив жодної бази в Тихому океані. Острівні держави Тихого океану надійно перебувають у зоні безпеки США.
Сила Китаю зростає, і морські торгові шляхи мають для нього стратегічне значення. Нічого дивного, що ця супердержава хоче створити флот, який забезпечить ці шляхи. Проблема в тому, що ніхто насправді не знає намірів китайських лідерів. Пекін переконує, що не прагне до гегемонії, не збирається починати гонку озброєнь і не проводитиме військову експансію. Американці, з одного боку, розуміють китайців, а з іншого, відповідно до теоретичних засад політології, остерігаються їх.
Минулорічна доповідь Пентагону стосовно Китаю підтверджує наявність у КНР 260 одиниць ВМФ, у тому числі 75 головних бойових кораблів і понад 60 підводних човнів. Хоча Вашингтон не вважає Китай своїм ворогом, він перемістив частину свого флоту з Атлантики до Тихого океану. Підводні човни US Navy регулярно спостерігають за діями китайців у східноазійських водах, бо Пекін почувається все впевненіше на морях. Нічого дивного, що він почав вважати Південно-Китайське море зоною «життєвих для суверенності держави» інтересів. Китай має претензії до багатьох острівців у цьому басейні та пов’язаних із цим підводних родовищ нафти і газу. Багато коментаторів і спостерігачів китайських дій заспокоює, що китайська армія — не рівня американській і ще довго не зможе їй дорівнювати. Китайські генерали погоджуються, що у сутичці із застосуванням звичайної зброї не мають шансів у боротьбі з Америкою, але у разі асиметричної війни технологічну перевагу США буде знівельовано.
Американці уважно спостерігають за китайцями і все частіше дивляться на Китай як на великий виклик для себе. На думку Лі Куан Ю, колишнього прем’єра Сінгапуру, життєвий інтерес Америки полягає у збереженні її домінуючої позиції у Тихоокеанському регіоні, оскільки її порушення послабить США у глобальному вимірі і спричинить дестабілізацію з непередбачуваними наслідками.
За матеріалами закордонної преси Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ПРОБЛЕМИ ОЛЕКСАНДРА ЛУКАШЕНКА
назад »»»