ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНФЛІКТ
Менш як тиждень залишалося до того часу, як мала набрати чинність угода про створення Митного союзу між Росією, Білоруссю та Казахстаном. Проте на заваді цьому стало бажання російських енергетичних монополістів вилучити газ і нафту з переліку товарів, які не обкладають митом. Білоруська сторона більш ніж рік наполягає на тому, аби у Митному союзі не було винятків для жодних груп товарів, але така позиція Мінська лише роздратувала Москву.
Минулого тижня російський президент Дмитро Медведєв фактично висунув ультиматум білоруській стороні: за тиждень розплатитися з боргами за газ. Одначе ситуація з цим питанням є не така однозначна. Два роки тому Білорусь передала «Газпрому» у власність контрольний пакет акцій стратегічного підприємства «Білтрансгаз». Після цього всі білоруські борги було списано. Втім, сторони так і не домовилися про ринковий механізм ціноутворення. У підсумку Москва і Мінськ рахують гроші за газ за принципом «подвійної бухгалтерії».
Унаслідок такого «оригінального» підходу, за даними російської сторони, Білорусь заборгувала близько 200 мільйонів доларів за газ, спожитий у першому півріччі поточного року. Натомість тамтешні експерти зазначають, що за транзит газу «Газпром» винен «Білтрансгазу» стільки, скільки Білорусь винна «Газпрому». Однак росіяни зазначають, що «Газпром» не може бути винен власній дочірній компанії, якою є «Білтрансгаз». Зважаючи на ці публічні позиції, проголошені сторонами, зрозуміло, що швидкого вичерпання газового конфлікту не варто очікувати. Адже, крім заплутаних господарських і контрактних зобов’язань, нинішній стан російсько-білоруських відносин обтяжений політичними факторами.
Позиція президента Білорусі Олександра Лукашенка суперечить російській не лише в енергетичному та митному питаннях, а й у важливих політичних справах. Зокрема, він наполягає на збільшені ціни оренди російських військових баз, розташованих на території Білорусі. Приводом для цього є харківська російсько-українська домовленість, яка пов’язала ціну на газ із вартістю оренди баз російського Чорноморського флоту. Крім того, Олександр Лукашенко підозрює Кремль у проведенні «відбору» серед білоруських опозиціонерів, котрі мають за два роки замінити незмінного білоруського «батьку».
Черговий білорусько-російський конфлікт має неприємний резонанс і для України. «Газпром» вивчає можливість транзиту газу в Європу в обхід Білорусі територією України. В такому разі можна буде очікувати на погіршення українсько-білоруських відносин. Першим дзвіночком стала відмова білоруської сторони під приводом несплаченого боргу українських підприємств ще радянської доби передати Києву ратифікаційні грамоти Договору про демаркацію державного кордону.
Водночас гострий конфлікт із Мінськом боляче б’є й по Кремлю. По-перше, в Європі вкотре переконалися у готовності Росії постійно використовувати як останній аргумент «газову дубину». Це навряд чи полегшить переговори про укладання нової угоди про співпрацю між Росією та Європейським Союзом. По-друге, після нинішньої кризи можна буде офіційно поховати мертвонароджений, але активно розрекламований Російсько-білоруський союз. Проте найважливіше — в разі провалу проекту створення Митного союзу РФ утратить шанс перетворитися на альтернативний інтеграційний центр на пострадянському просторі, а отже, послабить свої позиції як одного із полюсів сили у сучасній системі міжнародних відносин. Можливо, враховуючи це, «непоступливий» «Газпром» схилиться до компромісного розв’язання конфлікту з Білоруссю, адже «перемога» у ньому може стати для Росії «пірровою».
також у паперовій версії читайте:
- ПОЛЯКИ НЕ ОБРАЛИ ПРЕЗИДЕНТА
- РАНДЕВУ «G-20»
- МІРАЖ ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
- БРИТАНСЬКА КОНСЕРВАТИВНА РЕВОЛЮЦІЯ
назад »»»