ЯК РОЗМИНУТИСЯ З НЕПТУНОМ?
Настало літо. І всі ми — принаймні більшість — мріємо про вихідні дні, коли зможемо «розслабитися» на річці чи озері. Адже купання у відкритих водоймах — не лише задоволення, а й чудодійний спосіб оздоровлення організму. Проте, на жаль, інколи замість радощів вода приносить неприємності.
ДЛЯ ЦЬОГО, ВІДПОЧИВАЮЧИ НА ВОДОЙМАХ, ПОТРІБНО ДОТРИМУВАТИСЬ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ
— Минулого літнього купального сезону на водних об’єктах України загинули 1156 осіб, із яких 173 дитини,— говорить начальник Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водних об’єктах Анатолій Слюсар.— Це багато. Адже у нас (із розрахунку на 100 тисяч населення) гине 4,2 особи, тоді як у країнах Європейського Союзу цей показник становить 0,2–0,7.
Фахівці рятувальної служби докладають зусиль для попередження трагічних випадків на воді. Наприклад, лише влітку 2009-го перевірили близько тисячі місць масового відпочинку, внісши приписи про виявлені порушення і притягнувши до адміністративної відповідальності понад 150 посадових осіб. Така робота дає результати: порівняно з 2008-м минулого року кількість трагічних випадків у Львівській, Івано-Франківській, Хмельницькій областях, а також у Києві, Севастополі істотно зменшилась. На жаль, у Чернівецькій, Сумській, Миколаївській, Рівненській, Одеській областях цій проблемі приділяють недостатньо уваги і наслідки невтішні: у згаданих регіонах побільшало жертв на воді.
Задля об’єктивності слід сказати, що чимало проблем, пов’язаних із безпекою людей на воді, не вирішують через брак коштів. Адже навіть на столичних пляжах на Дніпрі, де відпочивають тисячі людей, рідко коли можна побачити рятувальників-водолазів. Причина — низькі зарплати, за які мало хто погоджується працювати, ризикуючи власним життям.
Що ж, проблеми фінансування заходів, пов’язані з безпекою на воді, покращаться, певно, нескоро. До того ж Міністерство з питань надзвичайних ситуацій фізично не може виставити у всіх місцях можливого купання рятувальні пости — це нереально. Отже, слід самотужки дбати про власну безпеку на воді, пам’ятаючи, що навіть невелика водойма таїть небезпеку.
Минулого літа 45 відсотків усіх, хто загинув на воді, як і багато років поспіль,— через необережність, невміння плавати тощо. Понад 60 відсотків загибелі людей припадає на водні об’єкти, розташовані в сільській місцевості, переважна більшість яких не придатна для купання. Часто люди купаються у незнайомих ставках і озерах, наражаючись на небезпеку. Звісно, багато клопоту додає горілка.
...Володимир із друзями — Василем і Анатолієм — вирішив відсвяткувати свій день народження на Дністрі. Насмажили шашликів, випили за здоров’я іменинника. Вирішили скупатися. Коли Василь з Анатолієм вибралися на берег, то свого товариша там не побачили.
— Хміль відразу вивітрився з голови,— згадував пізніше Василь.— Почали гукати, вважаючи, що товариш подався на протилежний берег.
Фінал цієї історії трагічний: тіло Володимира рятувальники-водолази виявили наступного дня за кількасот метрів від місця купання. Чоловікові на день загибелі виповнилося лише 30 років, у нього сиротами залишилися двоє маленьких дітей і мати, котра втратила єдиного сина.
Подібних фактів чимало: минулоріч у стані сп’яніння загинули десятки чоловік.
Утім, гинуть у воді й люди, котрі, як мовиться, не нюхали спиртного. Приміром, Василь Олексик, Роман Трохимчик, Микола Онопракул загинули через судоми. Хоча на березі в цей час були їхні друзі, вони не встигли їм допомогти.
Головна причина трагедій з дітьми — відсутність контролю за ними з боку дорослих. Адже влітку під час канікул чимало дітей належать самим собі.
— Як не потрапити до царства Нептуна, відпочиваючи на річці чи озері? — поцікавився я у Валерія Васильчика, лікаря-реаніматолога.
— Слід пам’ятати, що основними умовами безпеки на воді є правильний вибір місця для купання,— зауважує Валерій Теодорович.— Йдеться про місця, спеціально обладнані для відпочинку. Розумію, що їх у нас замало і люди змушені ігнорувати цю вимогу. Але в таких випадках радив би обирати місця, котрі є неофіційними місцями купання: їх, як мовиться, видно неозброєним оком. Якщо ви добре плаваєте, то уникайте води зі швидкою течією, не плавайте поодинці, бо в разі якихось непередбачуваних обставин нікому буде прийти на допомогу: покликати на допомогу тих, хто на березі, можна не встигнути.
Часто бачиш, особливо у Києві, як молоді люди стрибають з мостів у Дніпро. Ніколи не робіть цього, бо можете зіткнутись у воді зі сторонніми предметами. Якщо ви завзятий пірнальник, то відвідуйте спеціально обладнані для цього місця. Люди, трапляється, гинуть через судому, котра зводить руки чи ноги. Тож для цього потрібно мати при собі шпильку, вколовши якою відновите еластичність м’язів і продовжите рух до берега.
Надто пильними й обережними потрібно бути у випадках, коли з вами відпочивають діти: вони полюбляють пустощі на воді, які нерідко закінчуються трагічно. Пам’ятайте, що на рівнинних річках є чимало підступних ям і вирів, потрапивши до яких, не всі вибираються звідти.
Якщо полюбляєте відпочинок на морі, то пам’ятайте про небезпеку морських хвиль. Вони можуть перевернути людину при вході у воду, від чого багато хто розгублюється, а то й панікує. Не намагайтеся пливти проти хвилі.
На багатьох пляжах є так звані водорізи — бетонні доріжки, що ведуть в море і об які розбиваються хвилі. Чимало відпочивальників використовують їх для пірнання. Цього не слід робити: вони вкриті водоростями і слизькі, тож можна впасти, травмуватись. Загалом пірнання — ризикована справа. Навіть на мілководді, бо можна пошкодити шийний відділ хребта і спинний мозок.
Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:
- ЩОБ НЕ ОБГОРІТИ...
- ЖЕРТВАМИ «ЧЕРВОНОГО ПІВНЯ» ЩОРОКУ СТАЮТЬ ТИСЯЧІ УКРАЇНЦІВ, СЕРЕД ЯКИХ ЧИМАЛО ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ
назад »»»