ЗДОРОВ'Я ПАЦІЄНТА — ПОНАД УСЕ
255 років тому — у червні 1755 року — Сенат медичної канцелярії Російської імперії видав указ, який велів «...у Києві, місті знатному і багатолюдному, шпиталь заснувати». За час, що минув відтоді, цей заклад зазнав багато змін і нині є Головним військово-медичним клінічним центром Міністерства оборони України — Головним військовим клінічним госпіталем.
Про можливості, проблеми і здобутки цього медичного закладу розповідає його начальник — Михайло Бойчак, генерал-майор медичної служби, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України.
— Наш центр є головним лікувальним закладом для військовослужбовців Збройних Сил України,— говорить Михайло Петрович.— Право на безкоштовне лікування мають як військовики строкової служби, так і офіцери й генерали, пенсіонери МО, члени їхніх родин. Обслуговуємо ми і військовослужбовців інших силових відомств нашої держави, уклавши з ними відповідні угоди.
— Чи багато людей звертаються по допомогу?
— Кількість пацієнтів із кожним роком зростає. Якщо, скажімо, 1995 року ми лікували 18 тис. осіб, то минулого — понад 30 тис. І це за умови, що 15 років тому ми мали на 450 ліжок більше, ніж у 2009-му, а кількість фахівців зросла майже на тисячу. Минулого року в нашому центрі здійснено близько 12 тисяч оперативних втручань. Це означає, що навантаження на лікарів і середній медперсонал за цей час значно зросло, але якість послуг, а це головний показник у нашій роботі, не знизилась.
— Наразі пересічна людина, потрапивши до районної лікарні, змушена купувати власним коштом ліки, платити за обстеження, інші послуги. Звідси й запитання: українські військовослужбовці теж платять за лікування? Чи у вас немає проблем з фінансуванням?
— Серед проблем, які найбільше мені дошкуляють як начальнику військово-медичного центру, є ті, що мають, як мовиться, фінансове забарвлення. Наприклад, минулого року держава спромоглася асигнувати нам лише 20 відсотків від потреби. Звісно, що за таких «сприятливих» умов важко виконувати функції, що покладені на нас.
— Як «викручуєтесь»?
— Надаємо платні послуги, завдяки чому лікування військовослужбовців є безкоштовним. Вони не змушені купувати ліки, інші медичні препарати, оскільки ті закуповуємо централізовано. Правда, вітчизняного виробництва, що передбачено відповідною урядовою постановою.
— Нашим читачам, гадаю, буде цікаво почути про перебіг лікувального процесу, ті методики діагностики і лікування, які застосовують у центрі.
— Не побоюсь здатися нескромним, але в нашому закладі широко запроваджено передові методики. Наприклад, малоінвазивні методи при оперативних втручаннях, які є альтернативою традиційним хірургічним операціям, до яких ми звикли.
— У чому полягають основні відмінності між ними?
— При виконанні звичайної операції тканини пацієнта піддають значним механічним пошкодженням, і людина змушена долати не лише хворобу, а й травму, спричинену втручанням. При застосуванні малоінвазивної хірургії ситуація абсолютно інша: пацієнт практично не зазнає механічного пошкодження тканин. Адже така процедура здійснюється через точкові проколи тканини або ж природні фізіологічні отвори. При цьому за допомогою відеокамери й монітора можна постійно контролювати перебіг операції.
Коли ми освоювали новітні методики, то стикались зі скептиками, які не вірили в наш успіх. Але час довів, що ми обрали єдино правильний шлях. Нині малоінвазивні методи хірургічного втручання використовують практично в усіх клініках центру, значно поліпшивши результативність операцій. Скажу більше: як начальник головного лікувального закладу Міністерства оборони я неабияк пишаюся своїми колегами. Наприклад, начальник клініки нейрохірургії та неврології полковник медичної служби Олександр Данчин є доктором медичних наук, професором, який уперше в Україні розробив методику ендоскопічного видалення внутрішньомозкових крововиливів, зменшивши кількість летальних випадків на 40–60%. Спільно зі своїми колегами Олександр Георгійович розробив також і доволі оригінальну методику ендоскопічного видалення гриж міжхребцевих дисків. Оскільки подібні операції виконують лише у нас, до клініки Данчина, як називають клініку нейрохірургії та неврології, приїздять люди з усіх куточків України: в її стінах виконано майже 1,5 тисячі оперативних втручань.
До наших здобутків можна віднести й опанування нашими фахівцями такого сучасного діагностичного методу, як ендосонографія — процедура, що поєднує ендоскопію й ультразвукове дослідження. Його перевага в тому, що він дозволяє діагностувати виникнення пухлин на ранній стадії, що неможливо зробити інакше.
— Давно відомо: правильний діагноз є запорукою успішного лікування. Принаймні в багатьох випадках. Чи є у фахівців центру можливості для цього? Маю на увазі рівень оснащення сучасним медичним діагностичним обладнанням та апаратурою.
— Ми прекрасно розуміємо, що якість лікування в значній мірі залежить від діагностування тих чи інших захворювань на початковій стадії, коли вони ще незапущені. Тому дбаємо про технічне оснащення клінік і відділень. Лише останнім часом ми придбали сучасні магнітно-резонансний томограф, мамограф, апарати «штучна нирка» і «штучна печінка», операційні мікроскопи, ендоскопічну апаратуру кращих світових виробників. Незважаючи на значне поповнення нашої, так би мовити, технічної бази, ми не зупиняємось на досягнутому. Наприклад, плануємо незабаром відкрити відділення в ангіокардіохірургії, де за допомогою сучасного ангіографу фірми «Дженерал-Електрик» виконуватимемо рентгенологічне дослідження судин, а пацієнти, котрі страждають на ішемічну хворобу серця, проходитимуть лікування за допомогою стентування коронарних артерій.
До речі, хвороби серця дошкуляють і військовослужбовцям, особливо пенсіонерам із числа колишніх захисників Вітчизни. Зважаючи на цю обставину, спільно з Інститутом кібернетики Академії наук України ми відкрили в центрі магнітокардіографічну лабораторію, де наші пацієнти можуть проходити дослідження різних функцій серця, чого не можна зробити при використанні звичайного устаткування.
Перелік інших сучасних методів лікування і діагностування можна продовжувати і продовжувати.
— Але проведення досліджень із застосуванням надсучасних методик і медичного обладнання є справою не з дешевих...
— Якщо проводити їх в цивільних медичних закладах, то вони обійдуться в солідну копійчину. У нас же вони для військовиків, пенсіонерів МО є безкоштовними. Звичайно, це варто для нашого центру чималих коштів, але здоров'я людини, яка віддала кращі роки життя державі і суспільству, для нас понад усе. Якщо офіцеру чи прапорщику, не кажучи вже про солдата-строковика, ми відмовимо у наданні якісних діагностичних послуг, то де ще він їх може отримати, зважаючи на всю мізерність грошового забезпечення?
— Ще не так давно лунали пропозиції ліквідувати так звану відомчу медицину, до якої, безумовно, належить і військова. Ваше ставлення до подібних ідей?
— Прихильники такого «реформування» медичної галузі стверджували, що військова медицина «з'їдає» мільярди гривень, наводили інші «переконливі аргументи», які мали запевнити суспільство в необхідності проведення подібних «реформ». Слава Богу, вони не відбулися, бо в такому випадку людина в погонах змушена була б платити навіть за незначну медичну послугу. Я прихильник існування відомчої медицини. І не тому, що сам є людиною військовою: свою ефективність вона доводила протягом десятиліть. До того ж і досвід інших країн, на який ми так часто посилаємось, є зайвим підтвердженням її необхідності.
— Не можу наостанок не поцікавитись вашими планами на майбутнє.
— Ми й надалі продовжуватимемо вдосконалювати організаційно-штатну структуру нашого центру, роботу всіх підрозділів, його фахівців. Можливо, здаватимусь дещо нескромним, але на досягнутому ми не збираємось зупинятися, а й надалі підкорюватимемо нові висоти в медицині, щоб наші пацієнти — від простого солдата до генерала — отримували весь спектр високоякісної медичної допомоги, аби якомога більше людей залишали госпітальні палати здоровими. Особисто я, і як керівник Головного військово-медичного клінічного центру Міністерства оборони України, і як людина, вбачаю в цьому свій головний обов'язок, заради якого варто жити й працювати.
— Дозвольте від імені читачів привітати Вас і ваших колег з 255-річчям вашого медичного закладу, днем медичного працівника і побажати вам нових трудових звершень, міцного здоров'я і втілення планів.
— Дякую.
Інтерв'ю провів Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:
- ІВАНО-ФРАНКІВЩИНА ПОЗБАВЛЯЄТЬСЯ МЕЛАНЖУ
назад »»»