ДОЖИВЕМО ДО 2014-го?
Тяжкохвору українську економіку влада обіцяє вилікувати за допомогою реформ. Радикальні методи лікування почне запроваджувати з наступного року, аби зменшити больовий удар по незаможних громадянах. А завдання номер один — вивести економіку з «тіні», де, за словами глави держави, виробляють майже половину вітчизняного ВВП. Країну чекає новий Податковий кодекс і завершення приватизації держмайна. Влада обіцяє економічно обґрунтовані тарифи на житлово-комунальні послуги, реформу місцевого самоврядування і пенсійної системи.
Програма соціально-економічних реформ розрахована до 2014 року. Очільник держави запевняє, що реформи не проводитимуть за рахунок зниження рівня життя українців. Їхнім надзавданням і головною метою є кардинальне поліпшення добробуту людей. Проте, зауважують експерти, в процесі реформ доведеться пройти через вирівнювання пенсійного віку чоловіків і жінок, скорочення пільг із дострокового виходу на заслужений відпочинок, обмеження рівня максимальних пенсій, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, запровадження податку на нерухомість, скорочення сфери застосування спрощеної системи оподаткування малого підприємництва.
Заходи, м'яко кажучи, непопулярні. На що опозиція відразу звернула увагу, поцікавившись у Президента та його команди, чому все це не обіцяли кілька місяців тому під час виборчої кампанії? Відповіді не дочекалися. Хоча зрозуміло, що без реформаторських змін, про необхідність яких говорили всі президенти і уряди, поліпшити життя людей неможливо. Нині для того, аби розпочати реформи, є час між місцевими виборами, якщо вони відбудуться у жовтні, й парламентськими. Аж два роки. За словами глави держави, є нова згуртована влада, усвідомлення необхідності реформ.
А от чого немає, так це розуміння змісту реформ у звичайних громадян і їхньої усвідомленої підтримки. Ще, як зауважують експерти МВФ, немає конкретно визначених, деталізованих заходів із термінами виконання й проміжними цілями, а також відповідальних за їхнє втілення. Немає ще й усвідомлення того, чи готова влада не лише розпочати, а й продовжувати та завершити реформи. Попередникам це не вдавалося. Тож підстав для скепсису в експертів вистачає.
Цілі визначено
Глава держави запевняє, що вже створено інфраструктуру задля проведення реальних реформ. Комітет реформ з обласними підрозділами та Рада регіонів розробляють і узгоджують плани економічних змін на національному й регіональному рівнях. Мета Програми соціально-економічних реформ — розбудова заможного суспільства, конкурентоспроможної економіки та ефективної держави. Президент, парламентська коаліція та уряд діятимуть на основі узгодженої довгостроковї Програми реформ. Лише тісна взаємодія владних структур, місцевого самоврядування, дорадчих і експертних органів може забезпечити успіх і позитивний результат.
Криза засвідчила остаточну вичерпаність експортно-сировинної моделі економіки. Водночас вона стала каталізатором модернізаційних реформ. Ключовою умовою успіху реформ є забезпечення високих темпів економічного зростання на шість-сім відсотків щороку. Це має забезпечити збільшення кількості робочих місць у регіонах.
Посилену увагу надаватимуть розвитку сільського господарства, обіцяє Президент. Україна повинна стати житницею Європи. А також розвитку енергетики, в тому числі пошуку нових родовищ енергоресурсів у західних областях країни. У ході реформ якнайповніше реалізовуватимуть конкурентні переваги національної економіки. Буде забезпечено розширене відтворення суб'єктів господарювання та цілісність обороту капіталу. Задля стійкості економіки до негативних зовнішніх чинників пріоритет надаватимуть внутрішнім ресурсам.
Буде забезпечено нову якість влади через її демонополізацію та підвищення відповідальності завдяки широкому соціальному діалогу. Головним напрямом економічної політики визначено стійке економічне зростання. Це вимагатиме комплексних заходів зі стабілізації державного бюджету, реформування податкової системи, прискореного розвитку фінансового сектора, реформування міжбюджетних відносин.
Метою реформ державних фінансів має бути посилення зв'язку між фіскальною і соціально-економічною політикою держави. Планується впровадити середньострокове бюджетне планування. Тож потрібні закони, які чітко визначатимуть засади політики запозичень, що гарантуватиме фінансову безпеку України. Президент обіцяє припинити негативну практику «проїдання» бюджетних коштів. Тепер їх максимально спрямовуватимуть на пріоритетні інноваційні проекти та соціальні реформи.
Посилиться й контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів. Завдання на перспективу — запровадження програмно-цільового методу планування бюджетів усіх рівнів; комплексної системи управління державними фінансами та внутрішнього аудиту відповідно до стандартів ЄС. Важливим є питання державних закупівель. Аби врегулювати його, зробити держзакупівлі прозорими, гарантувати раціональне використання державних коштів та викорінення корупційних схем, було ухвалено Закон «Про здійснення державних закупівель».
Завдання окреслено
Президент вимагатиме якнайшвидшого реформування податкової системи. Нині вона є однією з найскладніших і непрозорих у світі. Амбітне завдання — у 2011 рік увійти з новим Податковим кодексом. У ньому головне навантаження перенесуть з виробника на споживача, особливо шкідливу для здоров'я продукцію, ресурсні та екологічні платежі. Буде збережено й спрощено систему оподаткування, скасовано малоефективні податки, викорінено проблеми несвоєчасного відшкодування ПДВ, забезпечено поетапне повернення його заборгованості та подальшу компенсацію в автоматизованому режимі. Втручання контролюючих органів у діяльність добросовісних платників податків буде мінімізоване.
Комплексні реформи — прискорена розбудова фінансового сектора. Він має стати надійним підґрунтям сталого економічного розвитку. Для цього забезпечуватимуть поступовий перехід до гнучкого валютного курсу, підвищуватимуть капіталізацію банківської системи та ефективність управління кредитними ризиками, диверсифікацію активів. Створюватимуть сприятливі умови для розвитку ринку довгострокових фінансових ресурсів. У короткостроковій перспективі — посилення незалежності НБУ та захист кредиторів, інвесторів, у довгостроковій — удосконалення системи фінансового нагляду та розвиток ринку похідних цінних паперів.
У межах реформ буде розширено економічні повноваження регіонів. Планується підвищення автономності місцевих бюджетів, збільшення їх дохідної бази. Це дасть змогу підвищити рівень послуг, що надає громадянам місцева влада, істотно наростити приплив інвестицій в економіку регіонів.
Важливий напрям реформ — підвищення якості соціальних послуг. Для цього необхідно реформувати систему пенсійного забезпечення, соціальної підтримки, подолати бідність. Поряд із поступовим підвищенням пенсій слід знайти рішення проблеми загрози зростання пенсійних витрат у ВВП. Нині вони є одними з найвищих у світі й продовжують зростати. А бюджетні дотації в доходах Пенсійного фонду досягли 40%. Зволікати з реформами — штовхати пенсійну систему до розпаду. Тож цілями найближчої перспективи є підвищення її збалансованості та фінансової стабільності, посилення соціального захисту непрацездатного населення, забезпечення належного рівня його життя.
У більш віддаленій перспективі суттєво поліпшиться адміністрування пенсійної системи, буде запроваджено обов'язковий накопичувальний рівень пенсійного страхування. Реформи передбачають удосконалення системи соціальної підтримки. Головним завданням буде підвищення її ефективності при одночасному зменшенні навантаження на бюджет. Державну допомогу отримуватимуть ті, хто її найбільше потребує.
За роботу, товариші!
Першочергове питання в ході реформ — ліквідація бідності та зменшення соціальної нерівності. Для цього Президент обіцяє створити максимально сприятливі умови для розкриття підприємницької ініціативи і зробити все, аби заробіток людини, котра працює, гарантував їй гідний рівень життя. Результат, який очікується від реформ,— радикальне зменшення кількості громадян, котрі перебувають за межею бідності.
Передбачаються реформи і у сфері охорони здоров'я, адже існуючі її принципи не забезпечують доступу населення до якісних медичних послуг. Таку ситуацію влада виправить. Буде зроблено перехід на контрактну основу закупівлі медичних послуг. Одночасне проведення реформ у бюджетній моделі фінансування охорони здоров'я дасть змогу підготувати умови для переходу до страхової медицини. Президент обіцяє створити всі умови для підвищення якості медичних послуг, їх доступності, втілення стимулів для здорового способу життя, поліпшення умов праці.
Покращиться й підприємницький клімат, активізується інвестиційна політика. Економіка поважає талановитих, кмітливих і підприємливих людей. Зміни ж відбудуться, коли основні інвестиції спрямовуватимуть на розвиток, а не на «проїдання». Президент обіцяє зробити все, аби національний економічний механізм запрацював на розвиток. Найперше буде реформовано систему технічного регулювання.
Чекають зміни і на дозвільну систему. Скоротиться кількість необхідних дозволів і ліцензій, буде впорядковано систему державного нагляду та контролю, зменшиться число контролюючих органів. Вони не шукатимуть порушень задля стягнення штрафів та хабарів, а займатимуться їхнім попередженням.
Мета реформ у цій сфері — встановлення та забезпечення обов'язкового дотримання чітких і прозорих правил гри, що не залежатимуть від політичної ситуації. Для поліпшення бізнес-клімату будуть проведені реформи в сфері приватизації й посилення захисту прав власників. Президент ставить завдання завершити протягом п'яти років приватизацію держмайна як широкомасштабного проекту трансформації державної власності. Держава залишить за собою лише об'єкти, які забезпечують виконання нею основних функцій, та національну безпеку. Для цього треба ухвалити нову програму приватизації та удосконалити правове законодавство. В цих змінах обов'язково мають бути передбачені рішення з протидії рейдерству і докорінного поліпшення управління держпідприємствами.
В умовах суттєвого дефіциту внутрішніх капітальних вкладень необхідно максимально реалізувати конкурентні переваги України для залучення іноземних інвесторів. У цьому контексті реформи передбачають спрощення реєстрації інвестицій, запровадження ефективних механізмів державно-приватного партнерства, налагодження ефективної роботи технологічних і промислових парків.
Одним із найважливіших напрямів залучення інвестицій вважається розвиток інноваційної сфери. Аби на повну силу задіяти її потенціал, треба сформувати інноваційні пріоритети, забезпечити розвиток інноваційної інфраструктури, підтримати інноваційне підприємництво.
Актуальна й модернізація інфраструктури та реформування ключових секторів економіки. До цього часу практично не реформовано житлово-комунальну галузь. Тому особливу увагу Президент обіцяє зосередити на якісних перетвореннях в ній. Йдеться про удосконалення порядку регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги, кардинальні зміни у підходах до енергоспоживання. Запровадження економічно обґрунтованих тарифів має базуватися на скороченні витрат на виробництво комунальних послуг. Тарифи встановлюватимуть незалежним регулятором. Треба скасувати перехресне субсидування, поступово переходити на оплату послуг за реальними цінами з паралельним запровадженням чіткої адресної допомоги найменш захищеним громадянам.
Найпроблемніше у паливно-енергетичній сфері питання ціноутворення. Тож буде переглянуто ідеологію формування тарифів і цінової політики щодо модернізації основних фондів, зменшення втрат у мережах. У першу чергу це стосується електроенергетики, вугільної галузі, газової сфери. Тут реформи спрямовуватимуть на забезпечення незалежності національного регулятора ринку електроенергії. Розвиток цих галузей неможливий без залучення відповідального та ефективного власника. Держава у більшості випадків не змогла ним стати. Тому орієнтиром змін буде завершення приватизації в електроенергетиці й вугільній галузі.
Слід забезпечити, каже Президент, економічні стимули для запровадження ресурсних і енергоефективних технологій. Задля посилення енергетичної безпеки в усіх галузях енергетики буде вдосконалено вертикаль — уряд, галузеве міністерство, підприємство. Потрібні глибинні перетворення ринку паливно-енергетичних ресурсів, зокрема ринку вугільної продукції, природного газу. Необхідно перейти до нової моделі функціонування ринку електроенергетики.
Свої особливості має нафтогазова сфера, вони пов'язані з надмірною залежністю від зовнішніх джерел ресурсів. Тож пріоритетом буде розвиток власної сировинної бази, залучення приватних інвестицій в її розробку, спрощення правового поля у цій сфері.
Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник приємно вражений фаховою розробкою програми. Проте зазначає, що шляхи її реалізації хибні й киває в бік нинішнього бюджету. Замість скорочення видатків, як це робить Європа, ми знову «проїдаємо» гроші. Тож складається враження, що цей документ готували не як потрібний Україні план дій, а для МВФ, аби отримати кредит.
Опозиція запевняє, що красиві гасла програми закінчаться трьома ключовими речами: підвищенням пенсійного віку для жінок, а потім для чоловіків, зростанням тарифів на газ і електроенергію для населення та скороченням низки соціальних програм. Нова влада мріє про нові позики, які не сприятимуть зменшенню дефіциту бюджету. Попередній уряд критикували за дефіцит бюджету у 70 млрд грн, нинішній сягає 170 млрд.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»