ПРИМАРА ВІЙНИ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ
Постійне загострення ситуації на Близькому Сході вже не є новиною. Але цього разу події розгортаються за непрогнозованим сценарієм і, зважаючи на непримиренність позицій конфліктуючих сторін, можуть загрожувати серйозним військовим зіткненням.
Існує декілька пояснень, чому саме зараз близькосхідний конфлікт вступив у нову небезпечну фазу. Супротивники Ізраїлю наголошують, що правоцентристська коаліція Беньяміна Нетаньяху та Авігдора Лібермана наполегливо шукала привід, аби «поховати» мирну ініціативу президента США Барака Обами. Американський лідер запропонував прямі переговори між Ізраїлем та палестинцями з приводу умов безпеки в регіоні після створення за декілька років незалежної держави Палестина. У свою чергу, Ізраїль переконує міжнародну спільноту, що за діями організаторів «Флотилії свободи», яка намагалася прорвати блокаду сектору Газа, стоять спеціальні служби Ірану, адже після запровадження режиму міжнародних санкцій проти нього Тегерану вигідно переключити увагу зі своєї ядерної програми на чергове арабо-ізраїльське протистояння.
Крім цих цілком обґрунтованих версій, існує ще й «палестинський слід». Адже після перемоги на виборах у секторі Газа 2006 року радикальний ісламський рух «Хамас» опинився у жорсткій ізоляції. Ситуація там стала особливо нестерпною після минулорічної військової операції Ізраїлю. Наразі керівництво «Хамас» дійшло висновку, що ресурс терплячості населення майже вичерпано. У разі продовження блокади сектор Газа може знову опинитися у стані громадянської війни між прихильниками «Хамас» та активістами «Організації визволення Палестини».
Оскільки навіть блокована Ізраїлем Газа залишається символом радикального ісламського опору, позиції «Хамас» мають серйозну організаційну та фінансову підтримку в середовищі ісламських радикалів усього світу. Тому й виникла ідея прорвати блокаду не з суші, що неможливо, зважаючи на позицію Єгипту, а з моря. Військово-морські сили Ізраїлю вже три роки патрулюють води поблизу Гази, направляючи всі кораблі, які йдуть туди на огляд до ізраїльських портів. Ця традиція була порушена тиждень тому, коли спецназ Ізраїлю у нейтральних водах силою зупинив «Флотилію свободи».
Після цього перехоплення загострилася ситуація на Близькому Сході. Іран звинувачує Ізраїль у маневрах підводних човнів із ядерними ракетами. Беньямін Нетаньяху відмовився від зустрічі з Бараком Обамою. Ізраїль розсварився з Туреччиною. Прем’єр-міністр останньої Реджеп Ердоган погрожує прибути до Гази на есмінці, поставивши таким чином Ізраїль та Туреччину на межу війни. Посилився міжнародний тиск на Ізраїль із вимогою зняти блокаду сектору Газа. Але це рішення може бути реалізоване лише у рамках ширших домовленостей щодо врегулювання арабсько-ізраїльського конфлікту. При цьому має бути враховано не лише прагнення палестинців створити власну державу, а й гарантії безпеки Ізраїлю. Без вирішення обох ключових проблем, будь-які інші домовленості будуть лише тимчасовими та кардинально не вирішать суперечок.
Але, на думку ізраїльських оглядачів, між Нетаньяху та Ліберманом наявні протиріччя щодо тактики дій. Нібито Нетаньяху готовий за посередництва США та за їхні гарантії безпеки Ізраїлю сісти за стіл переговорів, але не з «Хамас», а з президентом Палестини Махмудом Аббасом. Натомість Ліберман прагне сісти за стіл переговорів з позиції сили, здобувши чергову військову перемогу над «Хамас». Але цей варіант може наблизити війну з Ліваном та Іраном. Тому США, Євросоюз, Росія та ООН намагаються переконати учасників конфлікту не гарячкувати та убезпечити ситуацію від неконтрольованого силового зіткнення. Втім, якщо знову буде надано шанс дипломатії, немає гарантій, що сторони його використають на користь миру.
також у паперовій версії читайте:
- ПРЕЗИДЕНТСЬКА КРИЗА ПО-НІМЕЦЬКОМУ
- НІДЕРЛАНДИ: ДЕМОКРАТІЯ ПІД ЗАГРОЗОЮ?
назад »»»