СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ
Днями уряд України та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) підписали дворічний план співпраці на 2010-2011 роки. В його рамках буде проведено заходи на суму 5,3 млн доларів.
Якою є нинішня ситуація із дотриманням прав дитини, розповів мовою цифр міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Равіль Сафіуллін.
ДІТИ МАЮТЬ БУТИ ЗАХИЩЕНІ ВІД СИРІТСТВА, БЕЗДОГЛЯДНОСТІ ТА ЖОРСТОКОСТІ
Ліки від безпритульності
Одне з основоположних прав дитини — на виховання у сім'ї. Хоч як прикро, але нині в нашій країні налічується 100 тис. дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Лише торік соціальними сиротами стали майже вісім тисяч дітей (їхніх батьків позбавлено батьківських прав).
Водночас помітно зменшилася кількість безпритульних і бездоглядних дітей — протягом останніх п'яти років їх число скоротилося майже вдвічі (з 42 тис. у 2005-му до 22,7 тис. у 2009-му). Ця позитивна тенденція виявилася і в зменшенні наповненості закладів соціального захисту для маленьких громадян (2005-го там перебувало 23,7 тисячі малечі, минулого року — 14,2 тис.).
Якими є ліки від безпритульності? Як і від інших суспільних хвороб найкращими є ті, що сприяють профілактиці. Серед них — вчасне вилучення малечі із сімей, перебування в яких загрожує її життю і здоров'ю.
Протягом першого кварталу нинішнього року виявлено 13,3 тис. родин, що опинилися в складних життєвих обставинах (там виховують майже 25 тис. дітей). Близько чотирьох тисяч таких сімей взято під соціальний супровід. Завдяки цьому вдалося залишити в родині 389 дітей (у переважній більшості випадків відпала необхідність вилучати малечу з родини, ще кілька десятків малолітніх змогли повернутися до батьків із державних закладів).
Якщо залишати дитину з біологічними батьками немає сенсу (найчастіше через їхній асоціальний спосіб життя), вона отримує можливість виховуватися в сімейному середовищі завдяки усиновленню чи взяттю під патронат у прийомних родинах або дитячих будинках сімейного типу. Нині в Україні налічується 35 тис. усиновлених дітей. Незворотною стала позитивна тенденція: національне усиновлення протягом останніх років значно переважає над іноземним. Це підтверджує й статистика перших чотирьох місяців 2010 року: за цей час українські громадяни усиновили 672 дитини, іноземні — 335.
Під опікою та піклуванням перебуває майже 63 тис. дітей. Держава підтримала цю категорію маленьких громадян, збільшивши розмір соціальної допомоги опікунам до двох прожиткових мінімумів, установлених для дитини відповідного віку. Загалом майже три мільйони дітей отримують соціальну допомогу.
Станом на перше травня у прийомних родинах виховували більш ніж п'ять тисяч дітей, ще понад три тисячі — у дитячих будинках сімейного типу.
Таке популярне ще кілька років тому міждержавне усиновлення не позбавлене проблем через недосконалість відповідного національного законодавства. Адже беззаперечною є необхідність мати інформацію про умови, в яких перебуває і виховується кожна дитина, котра знайшла родину за кордоном, про стан дотримання її прав. Прикро, але в цій делікатній і відповідальній сфері наша держава закриває очі на посередництво, яке заборонене законом, проте існує на практиці, наголосив міністр.
Десять тисяч випадків неналежного ставлення
Міністр окреслив також проблеми, які потребують посиленої уваги держави та суспільства. Серед них — соціальне сирітство, насильство та жорстоке поводження з дітьми, відсутність дієвої державної системи викорінення дитячої проституції й порнографії. Урядовець знову звернувся до цифр. Так, торік надійшло 895 повідомлень по відмову від новонароджених дітей. Це на 12% менше, ніж 2008-го, але доля майже тисячі малюків не може не тривожити. На жаль, дитина не є цінністю не тільки для асоціальних сімей чи осіб. Аби зменшити масштаби раннього соціального сирітства, при кожному пологовому будинку запроваджено систему консультаційних послуг. Соціальні працівники працюють з «проблемними» матерями, які заявляють, що відмовляються від дитини. Їхня діяльність, а також зусилля працівників «клінік, дружніх для молоді» (нині їх 73 у різних регіонах країни) дають відчутний результат.
Протягом 2009 року зафіксовано десять тисяч випадків неналежного ставлення до дитини, що саме по собі є тривожним. Однак не секрет, що незадокументованими залишилося не менше таких обурливих фактів. Усупереч вимогам законодавства триває залучення неповнолітніх до нічних і понаднормових робіт, до праці без оформлення трудових відносин. Не ведуть належно облік співробітників віком до 18 років.
Равіль Сафіуллін наголосив на важливості захисту житлових і майнових прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Лише 58% із них мають житло. Торік його отримала 361 особа цієї категорії (серед них 134 — з фонду соціального призначення).
Не сприяє захищеності прав малечі й неналежний догляд у сім'ї. За даними соцопитування, майже 60% батьків і 40% матерів не знають, чим займається їхня дитина поза школою чи у вечірній час. Діти детреновані, мають по одній-дві хронічні хвороби.
Щоб політика держави в інтересах дітей була ефективною, вона має ґрунтуватися на точному знанні становища наших маленьких громадян, зазначив міністр. А це неможливо без створення національної системи контролю та моніторингу дотримання прав дитини, яка базуватиметься не тільки на показниках офіційної статистики та звітах органів влади, а й інформації, що надходить від громадськості, самих дітей та їхніх батьків. Без цього неможливо створити постійно діючі механізми захисту прав дитини, які урядовець назвав стратегічним пріоритетом держави.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- ПРЕТЕНЗІЇ ДО ДЕРЖАВИ
- ХАННА СЕВЕРІНСЕН ЗАСТЕРІГАЄ
- ВИТЯГИ ЗАМІСТЬ ДОВІДОК
назад »»»