ЕКОНОМІЧНА АРИФМЕТИКА
Всупереч сумним прогнозам щодо розвитку економіки Португалії, яка входить до «чорного списку» європейських країн зі складною економічною ситуацією, ця країна стала регіональним лідером за показниками зростання ВВП. У першому кварталі воно перевищило європейські показники і склало 1,7% у порівнянні з аналогічним торішнім періодом. Ця новина стала несподіванкою для національних і міжнародних економістів. Такому зростанню сприяло збільшення приватного споживання та експорту.
Але позитивні зрушення можуть швидко змінитися затяжною рецесією. Більшість експертів вважає, що жорсткі заходи уряду, спрямовані на скорочення дефіциту бюджету, негативно вплинуть на економіку. Адже передбачається збільшення податків та зменшення державних витрат.
За офіційними даними у Португалії мешкає понад 50 тис. українців, за неофіційними — більш як 100 тис. Хоча економіка країни є однією з найслабших у Європі (нині там закривається багато підприємств, чимало людей втрачає роботу), наші люди не поспішають повертатися додому. Як і з Греції, де за офіційною статистикою працює майже 20 тис. українців, за неофіційними даними — у декілька разів більше.
Якщо раніше у Греції вони заробляли тисячу євро, то нині — 600–700. Особливо зачепила криза чоловіків, які переважно працювали на будівництві. Зараз та галузь завмерла і на 70–80% зменшила кількість робітників.
Темпи зростання переказів від наших заробітчан знижуються. Торік, згідно з даними НБУ, вони переказали додому 5,4 млрд дол. (на 13,1% менше, ніж 2008 р). Водночас частка переказів у ВВП зросла до 4,6% (+1,2%). Найбільше грошей надходить із Росії, хоча торік сума скоротилась з 29,7 до 23,4%. На другому місці — США (10%), далі — Німеччина, Італія, Греція, Велика Британія, Кіпр, Іспанія.
Заробітчанські кошти продовжують суттєво підживлювати економіку. За різними оцінками за кордоном працюють п'ять–сім мільйонів українців. Незалежні експерти зазначають, що вони щороку відправляють додому 16–18 млрд дол. Ті гроші допомагають утримувати гривню від значної девальвації, а багатьом українцям — пережити нелегкі кризові часи.
Наші заробітчани не так гостро відчули наслідки світової фінансової кризи. Адже в європейських країнах падіння ВВП становило кілька відсотків, в Україні — 15%. На жаль, з кожною хвилею трудової міграції країна втрачає активних, працездатних людей. Це негативно впливає на економіку, адже ті люди не дуже поспішають повертатися додому. Хоча влада й запевняє, що вітчизняна економіка з фази рецесії переходить до активного відновлення виробництва.
Світло наприкінці тунелю
У першому кварталі наш ВВП зріс на 4,8%, а протягом квітня — аж на 8,5%. Тож за підсумками року в уряді сподіваються на 6–8% зростання. Промислове виробництво збільшилось на 12,6% (у березні +13,8%, у квітні +17,4%). Від 10 до 39% підвищилось виробництво у гірничо-металургійному комплексі. Покращилась ситуація в машинобудуванні (середнє зростання — 25,7%), виробництві транспортних засобів та електроустаткування. Ріст вантажообігу перевищив 16%. Спостерігається пожвавлення у хімічній та нафтохімічній галузях, хоча ситуація залишається складною. Особливо на азотних підприємствах, у структурі собівартості яких 65–90% займає природний газ. Тому уряд вживатиме заходів щодо введення для них диференційованих цін на газ.
Високих показників вдалося досягти не за рахунок інфляції, запевняє глава уряду Микола Азаров, а за рахунок росту економіки. Зниження цін на газ стимулювало ріст виробництва, а підвищення соціальних виплат підштовхнуло ділову активність і пожвавило споживчі ринки. І хоча роздрібна торгівля продовжує скорочуватись, цей розрив зменшується і скоро буде ліквідований. У першому кварталі минулого року товарообіг зменшився на 20%, цьогоріч — на 2,7%. Пожвавлення ділової активності вплинуло і на надходження до бюджету, податкові платежі у першому кварталі зросли на 7%.
Уперше у квітні зафіксована дефляція, при тому, що інфляція за чотири місяці становила 4,4% (торік — майже 7%). Це пояснюється зміцненням курсу гривні та зниженням цін на деякі продовольчі товари, хоча зазвичай цінові знижки припадають на липень-серпень. Якщо така динаміка збережеться хоча б до кінця літа, то за підсумками року інфляція буде на рівні 9–10%. Її зниження та стабілізація ситуації сприятиме зростанню економіки. Підвищення акцизів на низку товарів не зможе вивести інфляцію за межі прогнозованих урядом 13,1%. Не матиме це негативних наслідків і для населення, запевняють чиновники, а держбюджет отримає 9 млрд грн.
За останні два місяці міжнародні рейтингові агенції тричі підвищували рейтинг України. Це, зазначає глава уряду, прояви позитиву від єдності влади та її наполегливих дій із подолання кризи. Уряд планує найближчим часом вивести обсяги виробництва на докризовий рівень, серед пріоритетів — виробнича сфера, будівництво, АПК. Вживатимуть заходи, аби до кінця року ввести в експлуатацію об'єкти, ступінь готовності яких становить понад 70%. На першому місці — завершення житлових об'єктів.
Глава уряду обурився фактом підвищення металургійними підприємствами внутрішніх цін на продукцію. І це після того, як Кабмін продовжив дію пільг на другий квартал для гірничо-металургійного комплексу та хіміків. Нагадаємо, що меморандум із металургами, підписаний наприкінці 2008-го, передбачав пільгові тарифи на газ, вантажоперевезення залізницею, першочергове відшкодування ПДВ. Це був вимушений антикризовий крок. І він спрацював. Але якщо хтось не платить, за нього платять інші. Тому уряд слідкуватиме за ситуацією у металургійній галузі. Вона покращується, тож розглядатиметься питання про можливу відміну пільг. У гірничо-металургійному комплексі необхідні заходи з переведення на інноваційний шлях розвитку. Час запроваджувати сучасні енерго- та ресурсозберігаючі технології, модернізувати обладнання. Це допоможе зберегти експортний потенціал, розширити внутрішній ринок металопродукції.
Владні пріоритети
Влада обіцяє підтримувати будівельників та населення, а Мінрегіонбуд — погасити борги перед Державною іпотечною установою до 2015 року за квартири, які придбав попередній уряд, та сподівається на підтримку Нацбанку у здешевленні кредитів. У країні понад 4 тис. незавершених об'єктів, 700 із них добудовані на 70%. На їхнє закінчення треба 7 млрд грн. Є й зведені на 95%, аби здати їх в експлуатацію, необхідно 4 млрд грн. У бюджеті Мінрегіонбуду передбачено 1 млрд 40 млн на здешевлення житла.
Очільник уряду наголошує на необхідності скорочення збитковості підприємств або їхньої кількості. Державі не потрібні підприємства, що живуть за рахунок дотацій і з року в рік мають збитки. Робота заради роботи не потрібна. Важливо, аби підприємства забезпечували зарплатою працівників, сплачували податки до державної скарбниці та інвестували прибутки в оновлення і розвиток виробництва. Варто, на думку Миколи Азарова, ліквідовувати збиткові підприємства, створювати нові робочі місця та знаходити кредитні, інвестиційні ресурси.
Водночас він переконаний, що державі рано відмовлятися від ролі регулятора економіки. Хоча уряд прагнутиме до зменшення адміністративного впливу і знижуватиме податковий тиск. Аби розв'язати проблему з відшкодуванням ПДВ, він має намір випустити ПДВ-облігації на 20 млрд грн на п'ять років під 5,5% річних. А операторами з їхнього розміщення призначено державні банки — Укрексімбанк та Ощадбанк. Це будуть цінні папери в електронній формі, якими держава підтверджуватиме свої зобов'язання.
Сформульовано також критерії, за якими уряд оцінюватиме ефективність роботи з відновлення промислового потенціалу. Це перш за все випуск імпортозаміщувальної продукції. Адже необхідно повернути Україні позитивний зовнішньоторговельний баланс. Важливе й створення робочих місць новітнього покоління у перспективних галузях, які ґрунтуються на передових технологіях.
Влада налаштована створити сприятливий клімат для інвестора. За словами Миколи Азарова, інвестори зауважили, що після президентських виборів та формування нового уряду у них вперше за багато років з'явилась упевненість: проекти, які реалізуються з урядом, місцевою владою та українським бізнесом, можуть безперешкодно, послідовно виконуватись. Інвестори приходять не просто в Україну, а в конкретне місце, з конкретною інфраструктурою для бізнесу, конкретними чиновниками, які відповідають за певну територію чи галузь. Тож у регіонах необхідно підвищити якість роботи з інвестиційними проектами.
Обіцяє влада також спростити регуляторну діяльність для бізнесу. Насамперед скоротити перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Нині таких 78, їх зменшать на третину. Безумовно, коли йдеться про діяльність, яка впливає на безпеку держави, здоров'я людей, екологію, влада має прискіпливо її контролювати. Регулювати ж діяльність, бар'єром для якої може бути споживач, ринок — безглуздо та шкідливо для економічної свободи.
Доприватизуємо
Кабмін збирається суттєво збільшити інвестиції через приватизацію та планує отримати від неї 10 млрд грн. Торік розраховували на 8,5 млрд грн, але не вторгували й 800 млн. Цьогоріч на продаж буде виставлено підприємства генерації та розподілу електроенергії, машинобудування, зокрема й Луганськтепловоз. І, як завжди, у списку приватизації — Укртелеком (державний монополіст стаціонарного зв'язку). Його статутний фонд перевищує 4,5 млрд грн, минулий рік компанія закінчила зі збитками на 456 млн грн. Уряд також готує до приватизації три банки, які торік були націоналізовані у процесі рекапіталізації вітчизняної банківської системи.
Щодо приватизації Укртелекому у Фонді держмайна вже підписано відповідне розпорядження. Процес триватиме кілька місяців. Конкурс із продажу компанії має відбутися у грудні. Влада збирається виторгувати за підприємство 10 млрд грн. Це річний план надходжень від приватизації. Укртелеком продають уже три роки. Але через політичні обставини приватизація досі не відбулась. Нинішнє керівництво ФДМ від декларацій начебто перейшло до справ. Принаймні старт продажу вже призначено. До 1 січня влада хоче отримати гроші до бюджету. Головний об'єкт приватизації влада обіцяє продати чисто на відкритому конкурсі з прямою телевізійною трансляцією.
На конкурсних засадах збираються віддати у приватні руки і багатостраждальний Луганськтепловоз. Це буде п'ята спроба за останні 12 років. Нікому з покупців не буде преференцій, запевняють у ФДМ, переможе той, хто дасть більше грошей. Натомість в опозиційному таборі з владними планами не згодні і воліють поставити на них хрест. Бютівці зареєстрували у Верховній Раді законопроект про заборону продажу Укртелекому. Хоча торік уряд Юлії Тимошенко був не проти вторгувати за нього кругленьку суму. Однак, опинившись по інший бік барикад, сумнівається, що торги проведуть чисто. Адже нелегко буде розвести інтереси українських і російських олігархів, які давно хочуть придбати Укртелеком.
У провладному таборі заспокоюють: ніхто здавати національні інтереси не збирається. Завдання — не продати державне майно кому потрібно, а віддати ефективному власникові. Причому ті підприємства, які конче потребують фінансової допомоги (банкрути чи потенційні банкрути). Уряд не буде виставляти на продаж стратегічні об'єкти, аби залатати дірки у бюджеті. У планах ФДМ продаж чотирьох обленерго. За акції Дніпроенерго, Центроенерго, Західенерго, Донбасенерго влада хоче отримати 9–11 млрд грн. Але раніше кінця нинішнього року чи початку наступного торги не розпочне. Однією з умов приватизації цих об'єктів може бути обов'язкова закупівля компаніями українського вугілля.
ФДМ має намір відмовитись від продажу на фондових ринках 25% державних пакетів акцій Полтавського, Сумського, Прикарпатського обленерго в разі відсутності потенційних покупців. Якщо не буде покупців на 25% акцій, вони будуть розрізані пакетами від 1 до 5%. ФДМ поки не отримав в управління державний пакет акцій Одесаобленерго. Але не бачить сенсу залишати 25% у державній власності.
Інша точка зору
Економіка України виходить із кризи, констатують урядовці і наголошують на можливості, що до кінця року вона зросте на 6–8%. А ось прогноз МВФ щодо цьогорічного зростання поки залишається незмінним — 3,7%. Експерти кажуть, що Фонд має рацію, не поспішаючи змінювати свій прогноз. Адже за підсумками року темпи зростання ВВП будуть не такими великими як зараз. Бо цифри першого кварталу розраховувались із дуже низької торішньої бази (пік спаду припадав на торішні лютий–березень). У наступних кварталах зростання уповільниться. Якщо зростання української економіки буде таким, як прогнозують фахівці МВФ, Світового банку та більшість незалежних експертів — не вище 4%, мати амбітні плани щодо позик МВФ нелогічно. Як відомо, уряд розраховує отримати від МВФ 19,5 млрд дол.
Правда, в України з МВФ, здається, знову виникли проблеми. Березнево-квітневий оптимізм змінився травневим стриманим мовчанням і припущеннями про існування вірогідності того, що Фонд відмовить Україні у початку реалізації програми співпраці. Одна з основних причин такої відмови — Фонд фактично впевнився, що у бюджеті України цьогоріч закладено занижений дефіцит. Реальний дефіцит за підсумками року, впевнені експерти, буде не 5,3% ВВП, як зафіксовано в законі, а майже 14%. Крім того, у Фонді не бачать вирішення проблем Нафтогазу, намірів реформувати систему пенсійного забезпечення, підвищення цін на газ для населення.
Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник вважає, що нинішні темпи росту ВВП не зможуть вивести українську економіку на докризовий рівень розвитку. Після торішнього падіння країна демонструє позитивну економічну динаміку, та її недостатньо для того, щоб вивести економіку з кризи. Віктор Пинзеник критикує уряд за залучення зовнішніх запозичень і за те, що у прийнятому парламентом бюджеті не встановлено чіткої цифри дефіциту бюджету.
Опозиція, посилаючись на статистику, заявляє про падіння економіки, яке у квітні порівняно з березнем склало майже 2%. І цей показник називає дуже тривожним.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»