СИМВОЛІЧНЕ ПРОЩАННЯ З ЕПОХОЮ РЕЙГАНА
Політична боротьба за реформу системи медичного страхування була в Сполучених Штатах головною темою останньої президентської кампанії, охопила перший рік каденції Обами та практично щоденно висвітлювалась на перших шпальтах газет. У Європі мало стежили за реформою в Америці, ставлячись до неї, як до внутрішньої, до того ж доволі екзотичної, американської проблеми.
Важливість цієї дискусії європейцям було важко пояснити. На нашому березі океану вже кілька поколінь, а в деяких країнах (як у Німеччині) понад століття кожний громадянин має медичне страхування. Європеєць може не любити свою систему охорони здоров’я, може вважати, що вона працює погано, але право на медичну допомогу є таким самим невід’ємним, як право голосування. Тим часом у Штатах до березня, коли Конгрес ухвалив реформу Обами, кілька мільйонів людей (за окремими підрахунками навіть 46 мільйонів) не мали страхування, а дві третини приватних банкрутств були зумовлені дороговизною лікування. Більше того, дві третини банкрутів через хворобу мали страховку. Але вона або не покривала астрономічних витрат на лікування, або правники страхувальника знаходили юридичні зачіпки, які дозволяли їм уникнути сплати за страховкою.
Заплатять багатші
Реформа Обами спирається на три головні елементи.
По-перше, забороняє відмовляти у страхуванні з огляду на попередні хвороби, що досі було поширеним явищем.
По-друге, вводить обов’язкове медичне страхування. Якщо хтось не хоче його викупити, то заплатить штраф.
По-третє, дає державні доплати тим, хто не в змозі заплатити повну ставку за страхування.
Всі ці елементи, переконують прихильники реформи, взаємопов’язані так, що від жодного з них не можна відмовитись. Наприклад, неможливо ввести тільки заборону дискримінації з огляду на попередні хвороби. Медичне страхування може діяти тільки тому, що розкладає кошти лікування між хворими і здоровими, які солідарно роблять внески. Якби платили тільки хворі, то або внески були б астрономічно високими, або страхувальники збанкрутували б. Тому потрібне обов’язкове страхування, щоб клієнтами відповідних фірм ставали не тільки хронічні хворі. Звідси й система штрафів для тих, хто не хоче страхуватись.
Ці умови важко виконати найбіднішим, тому програма Обами передбачає доплату для тих, хто не спроможний робити внески (її отримають ті домашні господарства, які мають доходи менш ніж чотирикратний поріг бідності — 88 тис. дол. на рік). Хто заплатить? Найбагатші. Реформа передбачає оподаткування тих, хто заробляє більш як 250 тис. дол. щороку (родини, що заробляють мільйон доларів на рік, сплачуватимуть аж 46 тис. додаткового податку).
В американській реформі є багато різноманітних нововведень. Одним із них є, наприклад, біржі медичних страховок, які повинні створити конкуренцію між фірмами. Клієнти (головним чином приватні особи та малі фірми) зможуть легко порівнювати переваги різних планів страхування і вибрати найкорисніші. Тому була відкинута пропозиція лівого крила демократичної партії про створення державного страхувальника — щось на кшталт Національного фонду здоров’я — який буде не заміняти приватних, а конкурувати з ними.
На впровадження реформи за підрахунками бюджетного бюро Конгресу знадобиться приблизно більйон доларів (тисяча мільярдів!) протягом десяти років. Згідно із тими самими підрахунками, після систематизації всіх коштів, податкових пільг тощо бюджетний дефіцит зменшиться (також протягом 10 років) приблизно на 140 млрд дол. Цей аргумент на користь реформи, бо американську економіку нині обтяжують гігантські, зростаючі набагато швидше, ніж інфляція кошти медичного обслуговування.
Автори реформи передбачають, що у подальшій перспективі вона також принесе фінансову користь, бо призупинить темпи зростання доходів медичного бізнесу. Але здійснення прогнозів залежить від реалізації записаних у бюджеті заощаджень, наприклад витрат на популярні державні програми медичного страхування Medicare і Medicaid (для американців, старших від 65 років, і найбідніших). Демократи переконують: з точки зору людей, які користуються Medicare і Medicaid, нічого не зміниться. Проте достеменно це невідомо, адже скороченням цих програм виборців лякали республіканці.
Залишаться інші проблеми
На жаль, реформа Обами не розв’язує жодної з фундаментальних проблем, які є в розвинених країнах у галузі медицини. Суспільство старіє, отже все менше молодих і здорових громадян платять внески для забезпечення лікування мільйонів літніх людей. На практиці не уникнути раціоналізації медичного обслуговування, бо нікому, навіть багатим американцям, не вистачить грошей на лікування всіх усіма доступними засобами. Раціонування медицини суперечить почуттю справедливості багатьох людей, тому політики не люблять про це відкрито говорити. Воно проникає до систем охорони здоров’я «через задні двері», проявляється, як зростаючі черги на процедури, різноманітні ліміти на медичні послуги чи тенденція розвитку разом із публічною службою охорони здоров’я паралельного ринку медичних послуг, доступних за гроші (для тих, хто їх має).
Також невідомо, які наслідки буде мати «Obamacare» (як називають реформу її противники): чи не погіршиться доступність лікарів (з точки зору тих, хто має страхування вже нині) і чи насправді це допоможе федеральному бюджету, який із часів Буша відчуває гігантський дефіцит. Реформа ліквідує лише найбільш кричущі недоліки американської системи і дає американцям те, що кожний європеєць (також канадець чи австралієць) вважає природним громадянським правом.
Несприйняття «Obamacare» американцями доводили опитування: перед ухваленням реформи її підтримували приблизно 40–45% громадян. Більшість була проти. Але коли їх питали про конкретні рішення, приміром заборону відмови страхування людей із історією важких хвороб, її підтримувала переважна більшість (70–80%). Опитування забезпечували аргументи як симпатикам, так і опонентам реформи. Республіканці могли говорити, що американці її не хочуть. Демократи — що хочуть, але були дезорієнтовані брехнею прихильних до республіканців медіа, і розчаровані політичними маневрами у Конгресі та Сенаті.
Згідно із опитуваннями Геллупа, нині 49% американців задоволені прийняттям «Obamacare», а 40% — висловилися проти.
Держава повертається
«Це початок нового періоду в історії Америки,— наголосив Обама, підписуючи закон.— Ми підтримали принцип, що кожен американець повинен мати певні основи безпеки в охороні здоров’я». Три елементи цієї реформи надають їй масштаб, який перетинає кордони Америки.
По-перше, значне розширення опіки держави в Америці з часів ухвалення Medicare за президента Джонсона у 1965 році і в цілому символічний кінець домінуючого з кінця 70-х років в американській політиці переконання, що ліками є зниження податків, приватизація і скорочення «соціалки» та покладання на закони вільного ринку. Це символічне визнання зроблено з повним демократичним мандатом, що в суспільному житті є справи, які ринок не може вирішити у відповідності з інтересом загалу.
По-друге, «Obamacare» — перший значний перерозподіл доходів від багатих на користь бідних за останні 30 років. З 1980-го середній заробіток в Америці збільшився з урахуванням інфляції на 15%. За цей час реальні заробітки найбагатших (1%) американців зросли у два рази. Їх оподаткування на користь медичного обслуговування для найбідніших — це малий крок у бік повернення до рівноваги. Держава знову повертається до ролі розподілювача.
По-третє, вся операція здійснилась не завдяки «одержавленню» чого-небудь, а шляхом креативного поєднання держави з ринком. Регульована «біржа» медичного страхування повинна підвищити ефективність та змусити страхувальників більше дбати про права клієнтів — це добрий приклад такої філософії. Її можна коротко висловити так: знаємо обмеження влади держави і можливостей ринку, тож час визнати, що варто поєднати одне з іншим для загальної користі.
І нарешті, чому все це важливо для нас? Америка може мати великий торговий дефіцит, але залишається гігантським експортером ідей. За часів Рейгана Америка експортувала на весь світ ліберальну віру. Обама не є соціалістом у старому стилі, чого багато людей лівиці не можуть йому пробачити. Він вірить у силу ринку, але також знає, що держава мусить вирівнювати шанси. Тому його перемога в боротьбі за реформу медичного страхування є символічним завершенням ери Рейгана.
За матеріалами закордонної преси підготував Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ЗУПИНКА НОРМАЛІЗАЦІЇ
назад »»»