ГЕНЕРАЛ АРМІЇ УКРАЇНИ МИКОЛА ЛИТВИН:«МОЇ ВИМОГИ ДО ПІДЛЕГЛИХ— НЕ ЗАСПОКОЮВАТИСЯ НА ДОСЯГНЕННЯХ, А ПОСТІЙНО ПРАЦЮВАТИ НА ПЕРСПЕКТИВУ»
28 ТРАВНЯ — ДЕНЬ ПРИКОРДОННИКА
Загальна протяжність державного кордону України, яка межує з чотирма країнами Європейського Союзу і трьома СНД, становить близько семи тисяч кілометрів і є однією з найбільших у Європі. Його недоторканність забезпечує Державна прикордонна служба України. Напередодні професійного свята охоронців кордону — Дня прикордонника — наш кореспондент зустрівся з її головою, генералом армії Миколою Литвином і попросив розповісти про сьогодення прикордонників, їхні здобутки і проблеми.
— Надійність охорони державного кордону має своє вимірювання та може оцінюватися за конкретними фактами,— говорить Микола Михайлович. — Наведу лише минулорічну статистику, яка належить до безпекового характеру нашої діяльності. Скажімо, при спробі незаконної переправи через кордон України було виявлено понад тисячі одиниць зброї, майже 12 тисяч боєприпасів, 187 кг наркотичних і 8,9 кг вибухових речовин. Багато про що говорить ще й такий приклад: через світову економічну кризу та низку зовнішньополітичних причин загальний потік пропущених через кордон осіб і транспортних засобів торік зменшився на 11 і 6% відповідно, а кількість виявлених прикордонниками підроблених паспортних документів збільшилася на 11% (якщо конкретно — це 622 паспорти), до яких також можна додати майже 2,6 тисячі документів із підробленими службовими відмітками органів охорони кордону.
Як бачите, є й такі майстри... А ось ситуацію з протидії незаконній міграції вдається поступово поліпшувати і вже шостий рік поспіль переважну більшість незаконних мігрантів ми виявляємо при спробі потрапити в Україну: у 2009-му не пропущено 19700 потенційних мігрантів із 23384 порушників-нелегалів.
— На 2009 рік припав пік економічної кризи, яка зачепила не лише звичайних громадян, а й діяльність практично всіх міністерств і відомств. Не обминула, мабуть, вона і прикордонників?
— На жаль, ми теж сповна відчули всі її «принади». Це насамперед стосувалося фінансування наших потреб: минулого року (порівняно з 2008-м) бюджет Держприкордонслужби було зменшено на 10%. Звісно, що це не могло не вплинути на якість виконуваних нами завдань. Тому ми ретельно проаналізували бюджетні витрати, встановили пріоритетні напрями нашої діяльності й після цього визначили заходи, на які потрібно спрямовувати більше коштів, а на які — менше. Перевагу віддавали тим із них, які безпосередньо пов'язані з охороною державного кордону, а отже, національною безпекою України.
Зокрема, в постійній готовності до дій підтримували літаки, вертольоти, кораблі, катери, автомобільну техніку, засоби зв'язку. Завдяки жорсткому режиму економії та раціональному розподілу коштів нам удалося не допустити будь-яких збоїв у своїй діяльності. Статистика, яку вам навів, є, гадаю, переконливим підтвердженням цього.
— Хотілось би почути, як реалізують державну програму щодо облаштування та реконструкції державного кордону України, ухвалену у 2007 році?
— У частині, що належить до компетенції Держприкордонслужби, зроблено чимало. Ми розгорнули 180 відділів прикордонної служби за новою оргштатною структурою та європейською інфраструктурою, переоснастили їх сучасною технікою, створили по всій вертикалі принципово нову систему управління державним кордоном. До речі, ця система відстеження, збирання та обробки інформації викликала неабиякий інтерес у наших колег з Європейського Союзу. Звичайно, коли б не економічна криза і на потреби кордону уряд асигнував більше коштів, ми б досягли кращих результатів — конкретні плани розроблено, всі розрахунки зроблено. За інші міністерства і відомства говорити не берусь, а за Держприкордонслужбу скажу, що попри всі труднощі державну програму ми виконаємо в зазначені терміни.
Навіть в умовах обмежених ресурсів ми шукаємо і знаходимо оптимальні шляхи виконання державних завдань. Наші відомчі наукові та навчальні заклади давно перейшли на нову термінологію, за якою не просто слова, а конкретні справи з втілення найсучасніших підходів щодо захисту національних інтересів. Реаліями повсякденного життя прикордонників стали кримінальний аналіз і аналіз ризиків, дізнання та адміністративна практика, інтегрований прикордонний менеджмент, нова модель охорони і управління кордоном. Одне з основних моїх вимог до підлеглих: не заспокоюватися на досягненнях, а постійно працювати на перспективу.
— Державна прикордонна служба першою серед силових відомств України перейшла на комплектування за контрактом. Як вам це вдалося?
— На контрактний принцип комплектування ми перейшли три роки тому, а наприкінці минулого року Президент України затвердив положення про проходження громадянами військової служби в Державній прикордонній службі. Не переповідатиму всі нюанси цього документа, а скажу лише, що ми отримали можливість без узгодження з іншими органами влади й залучення військових комісаріатів проводити набір і навчання персоналу, а також самостійно планувати весь процес проходження служби. Причому згідно з нормами, які підкреслюють правоохоронний характер нашої діяльності і які відповідають практиці Європейського Союзу. Зокрема, за контрактами, що укладають між Державною прикордонною службою і людьми, котрих приймають на службу, тривалість службового тижня становить не більш ніж 40 годин, що відповідає Кодексу законів про працю України.
Головним для нас стала не військова муштра та бойова підготовка, а вивчення всіх аспектів професії з охорони державного кордону. Ми вважаємо це серйозною наукою. Наразі нами створено один із найкращих у Європі Центрів підготовки молодших спеціалістів, який знаходиться в Оршанці, що на Черкащині. Зараз там навчається 700 контрактників із шестимісячним терміном навчання, але в перспективі їхню кількість доведемо до тисячі. У зв'язку зі специфічним характером прикордонної служби, навіть для персоналу молодшого рівня запроваджено обов'язковий місячний курс вивчення англійської мови. Мені приємно зазначити, що всі навчальні програми як у цьому центрі, так і в Національній академії Держприкордонслужби, яка готує офіцерський склад, відповідають європейським правоохоронним стандартам. Завдяки партнерським відносинам із закордонними колегами у нас є можливість відправляти фахівців із усіх напрямів діяльності на додаткове навчання до закладів Німеччини, США, Польщі. Це дає їм не тільки знання та досвід, а й змушує по-новому мислити і ставитися до своєї справи.
— Скажіть, Миколо Михайловичу, чи вистачає охочих стати прикордонниками? Бо до інших військових формувань йдуть без особливого бажання...
— Охочих служити вистачає, особливо в сільській місцевості, де є чимало проблем із працевлаштуванням. Наприклад, при річному плані набору — дві тисячі фахівців — ми на початок травня виконали його наполовину. Так, грошове забезпечення прикордонників є поки недостатнім, але головне, що це стабільна зарплата. Скажу більше: претендентів на службу в прикордонному відомстві більше, ніж нам потрібно, і ми маємо змогу вибирати, підвищувати планку вимог до кандидатів, передовсім до їхніх морально-ділових якостей. Державний кордон не прощає безвідповідальності.
— Перетинаючи український кордон, можна побачити багато жінок-прикордонниць, причому в різних званнях.
— Справді, у нас служать багато жінок: протягом останніх п'яти років їхня кількість в різних структурах Державної прикордонної служби зросла майже втричі й становить понад 17,5% загальної чисельності персоналу, який носить погони. Багато з них знаходиться на керівних та відповідальних посадах і довели, що уміють працювати не гірше за чоловіків.
— До Кримінально-процесуального кодексу не так давно законодавці внесли зміни, якими передбачено проведення органами прикордонної служби дізнання стосовно використання фальшивих документів при перетині кордону. Чи передбачається подальше розширення ваших повноважень, готові ви сповна користуватися ними?
— Зміни, про які ви кажете, зумовлені тим, що прикордонна служба з військового формування, яким вона була протягом тривалого часу, трансформувалася в правоохоронну структуру. Це потребує створення нової системи підготовки кадрів, запровадження дещо інших засад несення служби. Ми багато чого зробили, щоб проголошені зміни були втілені в конкретні справи. Для цього наші фахівці повністю перепрацювали навчальні програми підготовки персоналу за різними напрямами служби. Для того щоб український прикордонник міг ефективно працювати (на рівні свого європейського колеги), йому потрібно створити відповідні умови. Насамперед як слід підготувати і надати певні повноваження.
Одним із цих повноважень є право на проведення слідства, як це прийнято в країнах Євросоюзу. Переконаний, що не за горами час, коли парламентарі внесуть зміни до чинного законодавства і ми матимемо необхідні права і повноваження для більш повного захисту національних інтересів на державному кордоні.
— Хотілось би почути, як у прикордонників вирішують проблеми, що мають соціальне забарвлення.
— Найболючіша проблема — відсутність у багатьох охоронців кордону власного житла. У зв'язку з економічною кризою торік уперше за роки незалежності нам не виділили жодної копійки на капітальне будівництво і придбання квартир. Зважаючи на те, що чимало будинків перебувало в стадії будівництва і реконструкції, колегія Держприкордонслужби ухвалила рішення фінансувати продовження цих робіт за рахунок коштів, отримуваних від продажу залишкового військового майна.
Розуміючи, що навіть і з закінченням кризи уряд не зможе асигнувати достатньо грошей на розв'язання цієї проблеми, ми розробили відомчу програму забезпечення житлом військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей, визначили додаткові джерела надходження коштів. При цьому шукаємо нетрадиційні шляхи вирішення зазначеної проблеми. Приміром, реконструюємо адміністративні будівлі, що вивільнилися під час організаційно-штатних змін, казарми, в яких раніше жили прикордонники строкової служби, спільно з інвесторами забудовуємо земельні ділянки тощо.
Якщо говорити про інший аспект соціального захисту людей в погонах, то не приховую, ми раді, що наш парламент ухвалив закон, яким санаторно-лікувальні заклади Державної прикордонної служби заборонено підпорядковувати іншим міністерствам і відомствам, а також перепрофільовувати їх. Це дає змогу прикордонникам, членам їхніх родин, нашим ветеранам лікуватись і відпочивати за пільгами.
До речі, в умовах кризи ми не лише не зменшили розмір грошового забезпечення своїх людей, а навіть дещо підвищили його розмір для деяких категорій фахівців. Насамперед тим, хто несе службу в складних географічних умовах, у кого виконання обов'язків пов'язано з реальними ризиками для здоров'я та життя. Підвищення в межах 400–700 гривень стосувалося близько шістьох тисяч офіцерів і понад трьох тисяч контрактників.
Мені не соромно дивитися людям в очі ще й тому, що у 2010-му ми отримали непоганий бюджет — його збільшено на 21% порівняно з минулим роком. Це дозволить вирішити низку важливих питань, на 19,5% збільшити заробітну плату цивільним працівникам і на 14,5% — військовослужбовцям. Проте до цього ми підійдемо диференційовано: головну увагу приділятимемо військовослужбовцям, які мають найбільше навантаження при виконанні службових обов'язків. Це стосується найперше тих, хто служить у Чорнобильській зоні, у гірських і острівних підрозділах, льотчиків, моряків та інших.
— Незабаром, як мовиться, чемпіонат Європи з футболу, який проходитиме в кількох містах. Фахівці прогнозують прибуття в Україну мільйонів уболівальників і туристів. Чи готові наші прикордонники до їх зустрічі?
— Через наплив великої кількості людей на наш персонал випадуть величезні моральні й фізичні навантаження. Проте ми добре розуміємо, що від того, як зустрінемо іноземців, складеться перше враження про нашу державу, тому зробимо все можливе, щоб перетинання кордону України для них було приємним.
Наприкінці минулого року Верховною Радою ухвалено Закон «Про прикордонний контроль», що фактично ґрунтується на Шенгенському кодексі, й яким керуються в країнах Європейського Союзу. Ми майже півроку за ним працюємо і на практиці переконалися, що це прогресивний закон, завдяки якому стали більш досконалі процедури контролю на державному кордоні, він дає змогу ефективніше протидіяти незаконній міграції та іншим загрозам, що виникають під час пропускних операцій у пунктах пропуску.
Ми також продовжуємо працювати над подальшою оптимізацією прикордонних формальностей і забезпечення пунктів пропуску сучасними технічними засобами контролю. Для цього було вивчено досвід багатьох країн Євросоюзу із забезпечення таких масштабних заходів, на підставі чого розроблено та подано до Кабміну пропозиції стосовно спрощеного пропуску іноземних громадян через кордон на період проведення в Україні фінальної частини чемпіонату. Вже запровадили повну автоматизацію паспортного контролю, ввели нові стандарти прикордонного контролю, надіслали контролерському складові для вивчення українсько-англійський розмовник. Нововведення вже є і ще буде багато, але запевняю, що безпека країни від цього не постраждає. Для цього ми застосуємо весь свій потенціал і навіть більше.
Інтерв'ю провів Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:
назад »»»