ЛІКАР НА ІМ’Я «КРІО»
15 ТРАВНЯ – ДЕНЬ НАУКИ
Знеболювальні та протизапальні властивості методу охолодження привертали увагу здавна.
Для досягнення примітивного аналога анестезії, зменшення набряку та запалення перші ескулапи використовували холод. І саме в Україні народилася технологія, здатна конкурувати на світовому ринку. Вона сертифікована відповідно до європейських технічних стандартів і вже апробована у світі. Це сучасна кріогенна технологія, захищена п’ятьма світовими і 11 австрійськими патентами. Що таке лікування холодом і як воно може допомагати хворим, здавалось би, у безвихідних ситуаціях, розповідає професор Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, завідувач відділу експериментальної кріомедицини, доктор медичних наук Борис Сандомирський.
— Відколи бере початок сучасна кріотерапія?
— Ще лікар Наполеона — Леррей помітив, що після того як поранені солдати довго лежали у снігу, можна було безболісно ампутувати ушкоджені кінцівки. Через сто років цей метод був відроджений видатним хірургом Сергієм Юдіним у роки Великої Вітчизняної війни. Ці й багато інших прикладів лікування дали змогу зробити висновки, що застосування холоду дає певні позитивні результати, а саме: зменшуються біль, кровотечі й виділення з ран, зникають неприємні відчуття, спостерігається зворотний розвиток пухлинних процесів.
А одержання фізиками етилу хлориду, твердої й рідкої вуглекислоти, зрідженого кисню й особливо рідкого азоту надало можливість лікарям попередній емпіричний досвід застосування холоду систематизувати й уважніше придивитися до процесів, які відбуваються в організмі людини.
— У чому полягають переваги кріохірургії перед традиційними методами?
— Насамперед вона дозволяє цілковито зруйнувати заданий об’єм біологічної тканини як на поверхні тіла, так і в глибині практично будь-якого органа. Доступ до тканин, що підлягають кріодеструкції, здійснюється з мінімальною травматичністю для здорових тканин. Метод відрізняється безболісністю (не потрібно ні місцевого, ні загального знеболювання), відсутністю кровотеч у процесі хірургічного втручання і в післяопераційний період. Осередки кріодеструкції швидко загоюються, практично не залишаючи рубців, забезпечуючи чудовий косметичний ефект. Характерним також є чітке відмежування зони кріодеструкції від оточуючих тканин. Істотно скорочується післяопераційний відновлювальний період, що дає можливість значно збільшити кількість пацієнтів, котрих обслуговують.
— Отже, принципи дії низьких температур, так би мовити, зрозумілі. Залишилося з’ясувати, в яких сферах медицини вони застосовуються?
— У багатьох. Зокрема, йдеться про абдомінальну хірургію, нейрохірургію, стоматологію, гінекологію, офтальмологію, мамологію й далі... за абеткою. Втім, на мій погляд, найголовнішою перевагою кріохірургії є можливість її застосування у важких випадках онкологічних захворювань. Навіть один із радикальних способів — видалення пухлини при новоутвореннях, скажімо, печінки — вдається провести, за різними даними, у 6–25% випадків, а при захворюваннях підшлункової залози — у 23–40. Через те, що у переважної більшості пацієнтів (занедбаність, вік, наявність супутніх недуг) радикальне лікування неможливо здійснити, установка «Кріо-пульс», яка «тримає» мінімальну температуру мінус 180 градусів, дозволяє провести кріодеструкцію первинних і метастатичних новоутворень печінки.
Протягом останніх двох десятиліть кріогенний спосіб лікування широко застосовують при передракових захворюваннях у жінок, зокрема при лікуванні патологічних процесів шийки матки. Він не впливає негативно на дітородну функцію і може бути використаний для лікування деяких форм безплідності.
— Як щодо стоматології, про яку Ви згадували?
— Ідеться про метод локального заморожування у стоматології, який має суттєві переваги перед звичайними хірургічними втручаннями. Кріодія у стоматології є безкровним і паліативним методом лікування, її легко переносять люди похилого віку й за наявності важкої патології внутрішніх органів і систем. Основні захворювання, які можуть лікувати кріодією,— пародонтоз, гіпертрофічний гінгівіт, папіліт, епулід, перикороніт. Протипоказань до кріолікування практично немає.
— Чи в офтальмології це можливо?
— Безперечно. Контактну кріодеструкцію пухлин шкіри повік проводять без анестезії й зазвичай в амбулаторних умовах. Реакція тканин при кріохірургічному втручанні виражена помірно й виявляється у перші хвилини, а вже на п’ятий-шостий день набряк і гіперемія тканин зникають, кірка, що утворилася,— за два-три тижні. Злоякісні пухлини вимагають більш глибокого проморожування. Високоефективний метод лікування забезпечує хороший терапевтичний ефект у 93% хворих із пухлинами придаткового апарату ока і у 80% пацієнтів з внутрішньоочними пухлинами. І має значні функціональні та косметичні переваги перед іншими альтернативними методами лікування.
— Якими є перспективи подальшого розвитку кріометодики?
— У наш час кріохірургічний метод лікування вже «прописався» у низці галузей медицини, де переважно завершився етап досліджень. Лікарі переконалися в ефективності методу й чекають від конструкторів і виробників сучасних кріохірургічних апаратів, які дозволять широко застосовувати кріохірургічний метод у клінічній практиці.
Розпитував Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- У ЛАБІРИНТАХ АТОМА
- АТАКА НА ВІЛЬНІ РАДИКАЛИ
- АСТРОНОМИ ВИЯВИЛИ «ЗОРЯНІ ЯСЛА»
назад »»»