УТАЄМНИЧЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНИХ ПЛАНІВ МІСТ
Загроза порушення прав та інтересів громадян у містобудівних процесах існуватиме доти, доки генеральні плани населених пунктів будуть недоступні для ознайомлення. Втаємничення цих документів є не тільки незаконним, а й викликає низку негативних тенденцій.
ЯК РУДИМЕНТ ЗАКРИТОГО СУСПІЛЬСТВА І СКЛАДОВА КОРУПЦІЇ
За димовою завісою обмовок
Для того аби комфортно розселити жителів Києва, врахувавши потенційне збільшення кількості населення, не потрібно ні виходити за його нинішні межі, ні планувати спорудження хмарочосів, ні забудовувати небезпечні зсувні зони. Столиця має велетенський резерв — промислові зони на Борщагівці, Оболоні, Дарниці. У цьому переконаний член-кореспондент НАН України, професор Вадим Лялько. Його позиція знаходить чимало прихильників у фахівців. Однак, незважаючи ні на їхню думку, ні на запеклі протести киян, місто забудовують хаотично, дозволи на будівництво видають, в тому числі, й у небезпечних зонах. А щоб широкому колу громадськості було незрозуміло, яку це приховує загрозу, рішення містобудівної ради прикривають димовою завісою юридичних обмовок.
Чому місцева влада і забудовники порушують права людини на життя, безпеку та безпечне довкілля? Одна з причин — засекречення генеральних планів міст. Східноукраїнський центр громадських ініціатив, який взявся дослідити цю проблему, дійшов невтішних висновків.
Для моніторингу активісти відібрали 96 найбільших міст України з населенням понад 50 тисяч мешканців, а також 44 міста і селища міського типу, що мають великі курортні ресурси, вигідне географічне розташування, а тому й вартість землі в яких є високою. Визначеним 140 місцевим радам було надіслано запити з проханням надати інформацію про їхні генеральні плани. У переважній більшості офіційних відповідей (серед них із Києва та Харкова) значилося: такі документи мають грифи «Для службового користування» і «Таємно». Ще 24 місцеві ради, зокрема Ворзеля, Гурзуфа, Євпаторії, Запоріжжя, Кам'янця-Подільського, Мукачевого, Новоазовська, Павлограда, Партеніта, Симферополя, Солотвина, Херсона, Шацька порушили закон і проігнорували запит. Посадовці решти населених пунктів, які охоплював моніторинг, порадили ознайомитися з генеральними планами на офіційних сайтах органів місцевого самоврядування. Однак з'ясувалося, що на сайтах Бердянська, Кіровограда, Маріуполя, Миколаєва і Севастополя цього документа не було. Дніпропетровськ, Львів, Нікополь, Полтава, Суми, Харків і Хмельницький представили його фрагментарно. Повну інформацію про генплан містили лише сайти Одеси, Донецька і Луцька. Тільки дві міські рада (Калуша і Моршина) надіслали картографічну копію зазначеного документа, але чомусь там не було зазначено масштаб.
Чим мотивують таку закритість органи місцевого самоврядування? Найчастіше посилаються на наказ голови СБУ про «Звід відомостей, що становлять державну таємницю», а також затверджену Кабінетом Міністрів «Інструкцію про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави».
Однак при цьому посадовці відверто лукавлять. Адже ще в листопаді 2009 року СБУ вилучила зі згаданого «Зводу» топографічні карти і плани масштабу 1:50000, на яких зображено територію України. В середині грудня відповідний наказ спецслужби зареєстровано в Міністерстві юстиції, й він набрав чинності. Це означає, що відтоді графічну частину генеральних планів міст не можна утаємничувати.
Предмет торгівлі
Тож висновок однозначний: органи місцевого самоврядування приховують інформацію про необхідність розсекречення карт. Чому? В умовах корупції містобудівна інформація стає предметом торгівлі. Відомості про те, де є вільні земельні ділянки, стали джерелом солідного «тіньового» доходу цілого прошарку чиновників. Ще один спосіб отримати зиск із утаємничення генпланів під час погодження дозволів на майбутні забудови — ігнорувати порушення законодавства і галузевих норм, вважає експерт Володимир Бондаренко.
Проблема планування розвитку стосується всіх типів населених пунктів, у тому числі сіл, але в містах вона є особливо гострою, зазначає Володимир Бондаренко, адже там щільність проживання значно більша. Тому будь-яка помилка проектувальників (навіть несвідома) викликає погіршення умов для тисяч людей. Непоодинокі також випадки, коли містобудівну документацію ухвалюють з порушеннями, щоб легітимізувати незаконну забудову.
Базовою умовою для захисту прав громадян є забезпечення їхнього доступу до офіційних документів, що регулюють процес забудови. Прорвати завісу втаємничення можна, посилаючись на ст. 10 і 32 Закону України «Про інформацію». У разі відмови слід звертатися до суду.
У «війні» за доступ до генерального плану стане у нагоді й ст.30 Закону «Про планування і забудову територій». У ній ідеться про те, що рішення органів місцевого самоврядування щодо містобудування повинні бути оприлюднені у ЗМІ, а також розміщені на офіційних веб-сайтах цих органів. Проте місцеві чиновники виявляють неабияку креативність, захищаючи доступ до суспільно важливої інформації. Найчастіше вдаються до такого аргументу: мовляв, опубліковано саме рішення, а текст генерального плану та його карта є додатками до нього. Але ж у законі не передбачено публікації рішення без додатків, наголошує Володимир Бондаренко. Намагання ознайомитися із генпланом можуть спробувати заблокувати і в інший спосіб, заявляючи, що вимога публікації стосується лише новорозробленого документа, а не чинного. Захистити право доступу до останнього можна, пославшись у суді на ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування».
26 позовів до суду
Практика засекречування генеральних планів посилюватиме негативні тенденції в економічному розвитку міст, вноситиме хаотичність у їхню забудову, створюватиме непривабливий інвестиційний клімат, наголосила голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив Юлія Ращупкіна. З цим рудиментом закритого суспільства слід негайно розпрощатися. Адже обмеження доступу до картографічної й текстової частин генеральних планів суперечить нормам українського законодавства. Зокрема, Закону України «Про планування і забудову територій», який зобов'язує органи місцевого самоврядування поширювати відомості про генплан серед жителів. Закон також зобов'язує міські ради проводити громадське обговорення цього документа, а це неможливе без ознайомлення з ним.
Щоб захистити право на доступ до генпланів, представники зазначеної громадської організації відправили до суду адміністративні позови до міських рад 24 обласних центрів, АРК і Севастополя.
Більшість мешканців міст починає цікавитися генеральними планами лише тоді, коли під вікнами їхнього будинку раптом з'являється котлован чи на місці скверу починається спорудження офісно-розважального центру. У цьому зв'язку голова правозахисної організації «Пряма дія» Костянтин Бочаровський нагадує, що в ст. 13 Конституції зазначається: земля, її надра, атмосферне повітря та інші природні ресурси, які перебувають у межах території нашої держави, є об'єктами права власності українського народу. Тому діяльність органів місцевої самоврядування має бути підзвітною, прозорою і відкритою.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- КОМЕНДАНТСЬКА ГОДИНА
- ЧУЖІ ТАЄМНИЦІ
назад »»»