РОЗСЛАБЛЯТИСЯ РАНО
Світова фінансово-економічна криза близька до завершення, запевняють міжнародні експерти. Про це, зокрема, свідчить і те, що лише за перші три місяці на глобальних публічних ринках компаніям удалось залучити понад 53 млрд дол. інвестицій. Це один із найвищих квартальних показників за останнє десятиріччя. Глобальні тенденції не обходять і Україну.
Помітне одужання вже зафіксовано в американській економіці, там приватний сектор демонструє стабільне зростання. До того ж люди почали більше витрачати. А нещодавно автомобільна компанія «Дженерал моторс» повідомила про повернення урядових кредитів на 8,5 млрд дол. Невдовзі планує розрахуватися з державними позиками й «Крайслер». Це свідчить про вихід країни з кризи.
У першому кварталі економіка Китаю зросла на 12% порівняно з аналогічним торішнім періодом. Цей показник значно вищий за прогнозований. Інфляція у Піднебесній становить трохи більш ніж 2%, що нижче очікуваного.
Деякі позитивні ознаки є й на українських теренах. У січні–березні вітчизняна промисловість на 10,8% наростила обсяги випуску продукції. Виробництво починає відновлюватися завдяки пожвавленню світового попиту і поліпшенню цінової кон’юнктури. У Мінекономіки сподіваються на позитивні результати наприкінці року. Приріст ВВП цьогоріч очікується на рівні 3–4%, а за сміливими оцінками — 7–8%, МВФ прогнозує зростання на 3,7% після торішнього падіння на 15 відсотків.
На український металопрокат у світі знову є попит. Надія є на його підвищення, адже у країнах БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) очікується прискорене економічне зростання. Тож вітчизняна продукція збільшується в ціні. Це важливо для народного господарства. Адже металургія — його базова галузь, котра традиційно забезпечувала чверть промислового виробництва і 40% валютних надходжень до бюджету.
Експерти запевняють, що за два роки українська промисловість може повернутися до попереднього рівня, коли надолужуватиме втрачене щороку на 7–8%, і невдовзі може вийти на суттєвий приріст. Для її модернізації в найближчі десять років знадобиться 70 млрд. дол.
Пріоритет для влади
Однак розслаблятися не треба, бо, як і хвороба, криза може ускладнитися. Зараз ці ускладнення спостерігаються на фінансовому ринку та у банківській системі. Врегулювання ситуації в банківському секторі має стати пріоритетом для влади, зазначають експерти міжнародної рейтингової агенції Fitch. Більш стійка банківська система матиме важливе значення для створення платформи, яка б забезпечила стабільне зростання економіки в майбутньому, наголошують експерти агенції.
Зараз рейтинг українських банків обмежується рівнем «В-» і може бути знижений у разі погіршення суверенної кредитоспроможності та основних макроекономічних показників. Від початку кризи у другій половині 2008 року наша банківська система відчувала суттєвий відплив депозитів, скорочення ліквідності, різке падіння активів, спостерігались численні випадки дефолтів і реструктуризації боргових зобов’язань фінустанов. Покращення або хоча б відсутність подальшого погіршення перспектив для банківської системи матиме ключове значення для суверенної кредитоспроможності. А посилення політичної та макроекономічної стабільності й стабільності обмінного курсу надало б підтримку відновленню банківської системи та економіці загалом. До кінця торішнього першого півріччя знецінення кредитів, включаючи проблемні і реструктуризовані, підвищилося в середньому до 34% у банках, рейтингованих Fitch. Зокрема, через активне кредитування до кризи, слабке управління ризиками, суттєву частку кредитування в іноземній валюті й різкий економічний спад. Експерти Fitch прогнозують, що знецінені кредити в нашій банківській системі досягнуть 40%. Однак за збереження негативних тенденцій в політичній та економічній сферах цього року можливе подальше погіршення ситуації.
Капіталізація банківської системи протягом кризи підтримувалася помірними регулятивними вимогами до створення резервів під знецінення кредитів та істотними вливаннями капіталу. Водночас із урахуванням масштабу проблем із якістю активів банківської системи, за оцінками Fitch, може знадобитися до 92 млрд грн нових вливань капіталів для відновлення платоспроможності. Це майже вдвічі більше, ніж обсяг вкладень капіталу, зроблених наприкінці третього торішнього кварталу.
Клієнтські депозити, і, як наслідок, ліквідність системи стабілізувалася з другого торішнього кварталу після різкого скорочення в четвертому кварталі 2008-го — першому 2009 року. Але показники пролонгації зовнішнього боргу були високими, відображаючи підтримку з боку іноземних материнських банків для українських дочірніх структур. Ліквідність залишається помірною у багатьох фінустанов. А високе співвідношення кредитів і депозитів (214%) вказує на обмежений потенціал зростання в найближчій перспективі, зауважують міжнародні експерти.
Банківська система України від моменту її незалежності має винятково важливе значення для становлення національної економіки. Оскільки в державі не розвинутий фондовий ринок, то банки стали єдиним серйозним джерелом коштів для забезпечення повноцінного інвестиційного та кредитного процесу в економіці. Відсутність зростання кредитних портфелів у банківській системі — тривожний сигнал, переконані аналітики. Це свідчить про можливість у найближчому майбутньому неабияких проблем в економіці.
Нині експерти визначають кілька основних проблем розвитку вітчизняної банківської системи, які можуть боляче вдарити по ній. Чи не найсуттєвішою проблемою є накопичення так званих сміттєвих активів і зростання резервів за проблемними кредитами, що призвело до збільшення кількості збиткових банків. Якість банківських портфелів продовжує погіршуватися. Співвідношення між резервами і виданими кредитами загалом у системі становить 12,39% ( у 2008 р. — 4,2%). За оцінками експертів, рівень «поганої» заборгованості в банківських портфелях дорівнює 30–33%, за оцінками міжнародних рейтингових агенцій — 40–50 відсотків.
Каталізатор неплатежів
Якість кредитних портфелів українських банків погіршуватиметься і надалі, кажуть вітчизняні аналітики. На це є об’єктивні причини — економіка поки відновлюється повільно. В державі є великі компанії (галузь чорної металургії, хімічної промисловості, електроніки), виручка яких скоротилася більш ніж удвічі. Реальні доходи населення знизилися більш як на третину. В таких умовах позичальникам стає важче обслуговувати свої кредити. Каталізатором неплатежів за кредитами став мораторій на відчуження житла, який парламент ухвалив у торішньому травні і який було скасовано тільки у третій декаді листопада.
У країні відсутня система соціального захисту іпотечних позичальників і очевидно, що скасування мораторію було негуманним, хоча й необхідним заходом, зауважують експерти. Якщо врахувати, що 33% (247 млрд грн) кредитів було видано населенню, то це негативно впливає на якість банківських активів.
Ефективної системи боротьби з неповерненням кредитів в Україні досі немає. Так, не було єдиного бюро кредитних історій, і між банками «ходили» списки проблемних позичальників. Працювало кілька кредитних бюро, частину їх було створено самими банками, інших підтримували міжнародні організації. Але жодне з них не вело загального реєстру проблемних позичальників у системі загалом.
Накопичення проблемних кредитів на балансах банків за участі іноземного капіталу значною мірою було викликано тим, що вони останні два-три роки активно кредитували населення, віддаючи перевагу швидкості кредитування над якістю перевірки позичальника. При цьому іноземні топ-менеджери банків не враховували, що в країні відсутнє єдине кредитне бюро і не напрацьовано базу кредитних історій.
Зараз боротьба за уповільнення зниження якості активів перейшла у використання лізингових і колекторських компаній. І ті, й інші скуповують проблемну банківську заборгованість або приймають її на агентську інкасацію. Лізингові схеми зазвичай менш популярні й використовуються лише за наявності ліквідної застави. Схеми за участі колекторських компаній є найпопулярнішими.
Торік розпочався процес викупу проблемних портфелів банків. Для України — це інноваційна процедура, що дасть змогу очиститись банкам від поганих активів. Поки на ринку зафіксовано лише кілька угод із викупу проблемної заборгованості. Так, колекторська група Credex викупила портфель проблемних боргів в «Індекс-банку», який контролює французька Credit Agricole. Колекторська компанія Миколи Лагуна Credit Collection Grup викупила портфель проблемних боргів у «Промінвестбанку», контрольованого італійським банком Intesa San Paulo.
Загальну суму угод із викупу проблемних активів експерти оцінюють майже у три мільярди гривень, це лише 1,2% загальної суми виданих фізичним особам кредитів. Тобто, зазначають аналітики, існуюча інфраструктура роботи зі «сміттєвими» активами недостатньо розвинута. Більше того, вартість проблемних портфелів банків на ринку коливається від 1,5 до 10% вартості самих портфелів. Послуги колекторів цьогоріч не зможуть позитивно вплинути на зниження частки простроченої заборгованості в банківських кредитах.
Українські банки можуть виставити на продаж проблемні беззаставні кредити на 8–12 млрд грн і проблемні заставні на два мільярди гривень, вважають експерти. Фінустанови реалізовуватимуть проблемні заставні кредити поступово, бо на ринку не встановлено правил їхньої реалізації. Колекторська агенція «Укрфінанси» сподівається купити від 20 до 33% боргів, звичайно, з певним дисконтом, спрямувавши на цю оборудку 20 млн дол.
Колектори кажуть, що в Україні склалося не зовсім правильне розуміння колекторської діяльності. Колекторські агенції не є зібранням неформалів, які намагаються агресивними методами повернути заборгованість. Навпаки, наявність третьої незалежної сторони в особі колектора сприяє вирішенню проблем між кредитором і позичальником. Відсутність у чинному законодавстві термінів «колектор» і «колекторська діяльність» ставить під сумнів правомірність процедури викупу боржниками свого боргу у колекторів і не гарантує дотримання вільного волевиявлення всіх учасників угоди, вважають юристи. Правники радять позичальникам бути обережними при викупі боргів у колекторів.
Найгірші часи вже минули
А ось вітчизняні банкіри кажуть, що найгірші часи для економіки і банківської системи вже позаду, потроху починає відновлюватися економіка, тож зріс попит на гроші, передусім від підприємств, усе менше банків працюють з тимчасовою адміністрацією і перебувають у стадії ліквідації. Підвищується довіра населення до банківської системи та національної валюти, повертаються вклади. Так, загальний приріст депозитів у першому кварталі становив 10 млрд 300 млн грн. Найбільше вразили показники юридичних осіб. Лише за березень вони розмістили на банківських рахунках рекордну від початку кризи суму — дев’ять мільярдів гривень, з них доларовий еквівалент — лише 235 млн грн. А 8 млрд 800 млн — гривневі внески.
Фахівці вважають, що справа в очікуванні зміцнення гривні. До президентських виборів більшість зберігала гроші у валюті, тепер зворотні очікування. Та й зберігати у нацвалюті вигідно, щоб не втрачати на курсі. Друга перевага — ставки. Адже відсотки ще тримаються на привабливому рівні. Відсоткова ставка по нацвалюті має відповідати ринковій, зазначають експерти. Якщо ставки коливаються в межах 18–22% у банках, котрі потребують коштів у нацвалюті, то у тих, яким вона не потрібна, ставки менші. Загалом фінустановам довірили понад 215 млрд грн. Це удвічі менше суми від законсервованих удома грошей.
Найбільші українські банки відновилися після кризи, і за перший квартал із першої двадцятки лише три установи показали збитки. Решта — з прибутком. Звісно, немає активного нарощування кредитних портфелів, у більшості банків навіть є їхнє падіння. Проте відсоткові доходи за старими позиками та операційними надходженнями дали непогані гроші. Фінустанови впевнено прогнозують прибутки за підсумками року.
Узагалі вітчизняні банки можуть пишатися дохідністю своїх операцій — вони в 2,5 раза перевищують показники європейських фінустанов. Таку різницю забезпечила українська інфляція та особливості банківського бізнесу. Іноземні фінустанови звикли отримувати прибутки завдяки операціям із цінними паперами. В умовах фінансової кризи, коли фондовий ринок неактивний та купівля-продаж цінних паперів із великим прибутком неможлива, доходи іноземних банків різко знизилися. Крім того, відсоткові надходження з кредитних операцій на Заході мінімальні, тоді як для українських банків — це важлива стаття. Тож їхні доходи кращі.
Нині наші фінустанови вирішили потихеньку згортати аукціон щедрості по депозитних ставках. Тож цьогоріч у вкладників не буде можливості, як торік, заробити 25–30% річних на короткотермінових депозитах. Якщо за депозитами банки платять 20–22% річних, то видавати позики під 10% вони не можуть, тому й дорогі кредити. Тут важливе співвідношення інфляції та депозитних ставок. До того ж високі відсоткові ставки за вкладами свідчать про те, що у банків є проблеми з ліквідністю, тобто грішми.
Банки готові до активного кредитування з другої половини цього року, запевняють їхні керівники, за помірного зниження депозитних ставок. Це дасть змогу знизити кредитні ставки і отримати позики компаніям, які через невелику рентабельність не змогли цього дозволити собі торік. Фінустанови насамперед готові кредитувати підприємства, які пережили кризу і сформували позитивні кредитні історії.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»