ПУТІВКА В НЕБЕСНЕ ЖИТТЯ
28 квітня відбувся перший випробувальний політ дослідного зразка нового регіонального пасажирського літака Ан-158, створеного колективом державного підприємства «Антонов», що в Києві, спільно з українськими, російськими та іншими діловими партнерами.
Зліт
На урочисту церемонію, яка проходила в Києві на аеродромі ДП «Антонов», що в Святошині, приїхав Президент України Віктор Янукович. Він оглянув не лише новий Ан-158, а й виставлений поруч інший, дещо раніше освоєний у виробництві лайнер із цього сімейства — Ан-148, який було споруджено на серійному заводі «Антонов» (так тепер називається колишній «Авіант») і передано нещодавно в експлуатацію авіакомпанії «АероСвіт — Українські авіалінії». Після оглядин глава держави виступив на мітингу, наголосив на великому значенні, яке українське авіабудування відіграє в економіці країни.
...Тижнем раніше начальник льотно-випробувальної служби ДП «Антонов» Євген Галуненко, відповідаючи на моє запитання, сказав, що у першому і подальших польотах Ан-158, які входять до програми сертифікаційних випробувань, новим лайнером керуватиме екіпаж, до складу якого входять двоє льотчиків-випробувачів — Сергій Трошин (командир) і Андрій Спасибо (другий пілот), бортінженер-випробувач Микола Сидоренко. До речі, вони мають чималий досвід польотів на Ан-148, із яких починалося це сімейство регіональної авіаційної техніки.
Розбір польоту
Першим того дня піднявся в небо серійний Ан-148, а за ним дослідний Ан-158. Новий «сто п’ятдесят восьмий» разом зі «сто сорок восьмим», який цього разу виконував функції літака-супроводжувача, взяв курс із столиці України до зони льотних випробувань — з подальшою посадкою на аеродромі льотно-випробувальної бази ДП «Антонов», розташованої поблизу Гостомеля, що на Київщині.
Поки екіпаж Ан-158 протягом першого польоту, який тривав годину 45 хвилин, виконував у небі заплановану випробувальну програму, ми встигли автомашиною доїхати з Києва до згаданої льотно-випробувальної бази «Антонова», де на аеродромі спостерігали за першим приземленням нового літака. Все відбувалося чітко, або, як кажуть авіатори, штатно — після пробігу бетонною злітно-посадковою смугою «сто п’ятдесят восьмий» пішов на стоянку. Відкрилися передні двері лайнера, які водночас є і трапом. На землю зійшов екіпаж випробувачів і його командир Сергій Трошин доповів президентові-генеральному конструкторові ДП «Антонов» Дмитрові Ківі про те, що завдання першого польоту Ан-158 виконано у повному обсязі, зауважень до літака немає. Обійми, рукостискання, вітання...
Після цього у конференц-залі льотно-випробувальної бази, де зібралися керівники ДП «Антонов», провідні фахівці різних підрозділів цього комплексу, які брали участь у проектуванні й спорудженні нового літака та його підготовці до випробувань, відбувся розбір першого польоту. Випробувачі Сергій Трошин, Андрій Спасибо і Микола Сидоренко доповіли, як спочатку на середній висоті, а потім на відчутно більшій висоті 8600 м екіпаж досліджував різні льотно-технічні характеристики нового лайнера, зокрема ті, які визначають його усталеність і керованість у польоті. Випробувачі також розповіли, що провели тестування працездатності й функціонування всіх систем літака — і до жодної з них у польоті не було претензій.
Уніфікація
— Ан-158 порівняно з Ан-148 має довший фюзеляж, а отже, на 2,5 м довший пасажирський салон, що дало змогу розмістити там на три ряди крісел більше,— розповів Дмитро Ківа.— «Сто п’ятдесят восьмий» має пасажиромісткість при однокласному компонуванні (тобто в економ-класі) 99 крісел, а у двокласному (себто за наявності економічного і бізнес-класу) — 85, тоді як у Ан-148 ці показники становлять відповідно 75 пасажирських місць при однокласному компонуванні й 68 — при двокласному.
— Крім згаданого продовження фюзеляжу, ми дещо змінили його хвостову частину, а на кінчиках крила розмістили спеціальні конструкційні деталі — кінцеві поверхні, які поліпшують аеродинаміку лайнера під час польоту,— веде далі Дмитро Семенович.— А до систем літака, які були в Ан-148, у новому Ан-158 додано ще чотири нові електронні системи, завдяки чому експлуатація лайнера у повітрі стала досконалішою і ще більш безпечною. Між іншим, найсучасніше приладно-апаратурне та інше оснащення Ан-158 дозволяє йому злітати, робити політ і сідати навіть в умовах нульової видимості.
До основних особливостей сімейства регіональних літаків Ан-148/158 належать такі характерні риси їхньої уніфікації як єдиний планер, єдині кабіна екіпажу і система керування, єдина силова установка та чимало іншого однакового обладнання, а отже, єдина система підготовки та навчання екіпажів (що не потребуватиме переучування при переході зі «сто сорок восьмого» на «сто п’ятдесят восьмий» чи навпаки), а звідси й висока економічність і ефективність експлуатації лайнерів, скорочення витрат на їхнє технічне обслуговування і ремонт, на запасні частини тощо.
Ан-158 має на 9% менші витрати пального на пасажиро-кілометр, ніж у Ан-148, і на 12% нижчі прямі експлуатаційні витрати.
А голова ради директорів акціонерного товариства «Мотор Січ» (м. Запоріжжя) В’ячеслав Богуслаєв, відповідаючи у Києві на моє запитання щодо силової установки, сказав, що і Ан-148, і Ан-158 оснащено однаковими реактивними двигунами Д-436-148, потужності яких вистачає як на «сто сорок восьмий», так і на більший за розмірами і дещо важчий «сто п’ятдесят восьмий».
Ан-158, маючи в салоні розрахункову кількість пасажирів, здатний подолати без проміжних посадок відстань 2500–3100 км. Висота польоту — до 12000 м, а крейсерська швидкість — 780–870 км на годину.
Необхідна для цього літака довжина злітно-посадкової смуги — до 2000 м. Проте літаки Ан-148/158 (на відміну від багатьох лайнерів такого ж класу, які створено й виробляють в інших країнах, і, зокрема, на відміну від літака SukhoiSuperJet-100, дослідний зразок якого, створений фірмою «Сухой», нині проходить льотні випробування в Росії) можуть експлуатувати на аеродромах із ґрунтовими злітно-посадковими смугами. Це підтверджено серією випробувальних польотів Ан-148 і закріплено спеціальним сертифікатом, виданим Авіарегістром МАК — Міждержавного авіаційного комітету СНД.
Обрії
Виступаючи під час розбору першого польоту нового Ан-158, заступник міністра промислової політики України Костянтин Кучер запевнив авіабудівників у намірах уряду і міністерства усіляко — не лише фінансово — підтримувати цю галузь. Щоправда, на запитання кореспондента «ДУ» про суму асигнувань, передбачених на авіабудування у нещодавно затвердженому Верховною Радою Державному бюджеті України на 2010 рік, заступник міністра не конкретизував бюджетні цифри, пояснивши це тим, що такі дані будуть відомі лише тоді, коли до загальних показників цьогорічного держбюджету додадуть розподіл коштів за окремими призначеннями (це, як повідомляли у ЗМІ, буде зроблено орієнтовно у другій половині травня.— Авт.). Костянтин Антонович також сказав, що бюджетні асигнування на авіабудування не надто великі (тобто, зрозуміло, вони менші, ніж потрібно було б.— Авт.). Проте водночас він зазначив, що і уряд, і міністерство допомагатимуть авіабудівникам: це і державні кредити, і кредити від комерційних банків та інших структур під гарантії держави.
Щодо новачка Ан-158, то протягом поточного року, як повідомив керівник ДП «Антонов» Дмитро Ківа, має бути проведено весь комплекс льотних випробувань нового лайнера. Його пілотуватимуть на різних режимах і у різноманітних природно-кліматичних умовах аеродромів базування — у велику спеку і сильні морози, при обмерзанні в польоті тощо. Колектив «Антонова» сподівається, що до кінця 2010-го випробування «сто п’ятдесят восьмого» буде успішно завершено, завдяки чому авіабудівники здобудуть право на отримання сертифікатів на Ан-158 від Авіарегістра Державної авіаційної адміністрації України та від Авіарегістра МАК СНД. Д. Ківа також зазначив, що випробування сімейства літаків Ан-148/158 здійснюються так, щоб різні параметри, на підставі яких видають згадані сертифікати, відповідали також нормативам європейських і американських правил (цей процес називається валідацією), що відкриває нашим лайнерам цього типу дорогу до різних регіонів світу.
На літаки Ан-158 уже є замовлення (поки що у ДП «Антонов» не конкретизують, від яких авіакомпаній). Але, як очікується, наступного року буде виготовлено десять літаків цього типу.
Дмитро Ківа наголосив, що як і в програмі серійного виробництва літаків Ан-148, де основою є українсько-російська кооперація, такий самий принцип кооперації передбачається і в тому, що стосується майбутнього серійного виробництва нового лайнера Ан-158. Зокрема, крило для таких машин і центральну частину фюзеляжу виготовлятимуть у Києві на заводі «Антонов», носову і хвостову частини фюзеляжу — у Воронезькому акціонерному літакобудівному товаристві, центроплан — на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, двигуни — у Запоріжжі в акціонерному товаристві «Мотор Січ», шасі — у Дніпропетровську у виробничому об’єднанні «Південний машинобудівний завод», різні прилади, агрегати і апаратуру постачатимуть фірми з різних країн. А от місцем складання «сто п’ятдесят восьмих» поки визначено одне підприємство — серійний завод «Антонов» в Україні (нагадаємо, що складанням серійних Ан-148 займаються нині два підприємства: згаданий завод у Києві і російський завод у Воронежі).
«Лінійка»: далі буде
Поки перший дослідний зразок лайнера Ан-158 розпочав льотні випробування, один із найбільших вітчизняних повітряних перевізників — авіакомпанія «АероСвіт — Українські авіалінії» майже рік успішно експлуатує отриманий за лізинговою схемою — через компанію «Лізинтехтранс», яка функціонує в системі Міністерства транспорту і зв’язку України,— літак Ан-148 (один із дослідних зразків його, який творці лайнера переобладнали до кондицій серійного). А нещодавно в «АероСвіті» додали і другий лайнер такого ж типу — літак уже цілком серійного виробництва, складений на заводі ДП «Антонов».
Виступаючи на льотно-випробувальній базі «Антонова» під час розбору першого польоту Ан-158, виконувач обов’язків генерального директора «АероСвіту» Євген Трескунов схвально оцінив створені колективом «Антонова» та їхніми партнерами комфортні сучасні пасажирські літаки Ан-148, що використовуються авіакомпанією на різних маршрутах — внутрішньоукраїнських і міжнародних — до Польщі (Варшава), Росії (Москва, Санкт-Петербург), Угорщини (Будапешт), Грузії (Тбілісі), Туреччини (Стамбул). Євген Олександрович також висловив сподівання, що добрі перспективи матиме і новий Ан-158.
Президент-генеральний конструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа розповів, що зараз ведуть роботи, спрямовані на спорудження ще одного нового літака — Ан-168, який входить до згаданого сімейства лайнерів (або, як кажуть фахівці, до їхньої «лінійки»). «Сто шістдесят восьмий» буде розрахований на перевезення в умовах підвищеного комфорту 12–14 VІР-пасажирів на велику відстань — до 7100 км (завдяки встановленню на цьому літаку додаткового паливного бака). Очікується, що перший такий Ан-168 буде збудовано у 2011 році.
Фахівці ДП «Антонов» роблять попередні проробки щодо майбутнього вантажного варіанта літака з цього сімейства — Ан-178. Це буде машина, здатна перевозити до 15 т вантажів на відстань орієнтовно до 2500 км.
...Останнім часом у деяких ЗМІ мусуються чутки про можливу інтеграцію українського «Антонова» до російської Об’єднаної авіаційної корпорації (ОАК). Відповідаючи на запитання з цього приводу, Дмитро Ківа зазначив, що, на його думку, найближчим часом такого не буде. До речі, нині взагалі не може здійснитися бажання керівництва російської ОАК придбати пакет акцій «Антонова». Адже будь-яких акцій «Антонова» взагалі немає, бо це підприємство зі 100-відсотковою державною власністю (на відміну від ОАК, яка є акціонерним товариством). А корпоратизація і акціонування державного підприємства «Антонов» — справа майбутнього. Поки керівники ДП «Антонов» і російської ОАК обговорюють можливості утворення спільної дирекції СП, яка б займалася координацією створення нових літаків та їхнього виробництва, а також спільною реалізацією лайнерів на різних ринках.
Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:
назад »»»