РЕФОРМАТОР ФЛОТУ
Сергій Георгійович Горшков — адмірал флоту СРСР, двічі Герой Радянського Союзу, лауреат Ленінської й Державної премій, учасник Другої світової війни.
Він був автором концепції ракетно-ядерного океанського флоту. І надзвичайно багато зробив для того, щоб цей задум став реальністю. Швидкими темпами будували, випробовували і приймали на озброєння нові сучасні авіаносці, атомні ракетні крейсери, впроваджували палубні літаки вертикального зльоту. І так сталося, що станом на 1991 рік тодішня наша країна за числом і водотоннажем бойових кораблів перевершила США.
...Народився майбутній флотоводець 100 років тому у м. Кам'янці-Подільському, нині Хмельницької області. На військово-морському флоті від 1927-го. Закінчив Ленінградське військово-морське училище, курси вдосконалення вищого начальницького складу при Військово-Морській академії. Служив на Чорноморському і Тихоокеанському флотах. У жовтні 1941 року контр-адмірала призначили командувачем Азовської військової флотилії. Воїни її активно підтримували бойові дії 9-ї та 51-ї армій, брали участь у Керченсько-Феодосійській десантній операції 1941–1942 років. Морська піхота обороняла, зокрема, Таманський півострів.
Від лютого 1943-го кораблі флотилії діяли в морських боях, висаджували тактичні десанти в портах, руйнували ворожі морські комунікації. Зразки героїзму й мужності показали воїни С. Горшкова у Керченсько-Ельтигенській десантній операції 1943 року. Вони висадили на берег підрозділи 56-ї армії на півночі Керчі, здійснили три тактичні десанти на узбережжя Криму. 1944 року у зв'язку з виходом наших військ до Дністра, на базі Азовської військової флотилії було сформовано нову Дунайську військову флотилію, якою командував контр-адмірал Сергій Горшков. Її бійці за десять місяців війни провели 20 тактичних десантів, перевезли понад 900 тисяч солдатів і офіцерів сухопутних військ, півтори тисячі танків і самохідно-артилерійських установок, сім тисяч гармат і мінометів.
Командувач флотилії пройшов із боями вгору по Дунаю понад дві тисячі кілометрів. На прапорі військової флотилії засяяли ордени Червоного Прапора, Кутузова 2-го ступеня, Нахімова 1-го ступеня. П'ятеро моряків прославленого з'єднання одержали Золоті Зірки Героїв. Від січня 1945 року Сергій Георгійович командував ескадрою Чорноморського флоту. Перебував на керівних посадах: начальника штаба, командувача Чорноморського флоту, першого заступника головнокомандувача. У 1956-му уряд призначив його на найвищу посаду — Головнокомандувача Військово-Морського флоту країни і паралельно заступником міністра оборони СРСР. Тут він виявив організаторський талант і глибокі знання військово-морської справи. Нашому землякові був притаманний творчий підхід до виконання відповідальних завдань. А в бойовій обстановці виявляв сміливість і мужність, нестримну волю до перемоги.
Як воєначальник, державний діяч, адмірал посилено займався модернізацією надводних і підводних плавучих засобів, разом із науковцями й штабістами дбав про безпеку країни, паритет у військових відносинах зі США. В часи «холодної війни» він хотів бачити вітчизняний флот сильним, боєздатним, який би у будь-який момент міг дати гідну відсіч ворожій авіації, ефективно застосовуючи зенітно-ракетні комплекси ближньої й далекої дії. У 1990 році до складу флоту увійшов потужний атомний крейсер «Кіров», чотирма роками пізніше — другий такий велетень, а у рік смерті Головнокомандувача (1988) — третій.
Збудований на Чорноморському суднобудівному заводі (м. Миколаїв), крейсер «Баку» приписали до Північного флоту. Пізніше судно перейменували на «Адмірал Горшков». І донині крейсер, подарований Індії в обмін на закупівлю палубних МіГів, базується в російському Сєверодвінську. Має назву «Вікрамадитью» («Сильніше сонця»). Індуси досі його модернізують, мають намір перевести до своєї країни. Тож поки зводили велетенські крейсери і тішилися тим, що у 1991-му перегнали вірогідного противника за числом і водотоннажністю бойових кораблів, кремлівська герантократія проґавила спорудження спеціально обладнаних пірсів у власних портах. Адмірала С. Горшкова непокоїло те, що найсучасніші кораблі не мають берегової інфраструктури, стоять на рейді, марно витрачають пальне. Вже тоді було зрозуміло, що біда «навалилася» на Військово-Морський флот раніше, ніж розпався сам Союз.
Сергій Горшков командував вітчизняним флотом тридцять років. Він багато зробив для розвитку ВМФ. Адмірала знали як ділового, принципового, вимогливого до себе і підлеглих. Він завжди шанобливо ставився до людей. За це його поважали бойові друзі, ветерани війни, трудівники суднобудівних підприємств, слухачі військових академій.
Він багато разів приїздив в Україну, зокрема до миколаївських корабелів, які для вітчизняного флоту будували військові судна «Москва», «Ленінград», «Київ», «Мінськ», «Новоросійськ», «Баку», «Адмірал флоту Кузнєцов», підводні човни. Сергій Георгійович зустрічався з колективом Київського науково-дослідного інституту «Квант», побував на випробуваннях нової системи морської космічної розвідки. Після успішних випробувань адмірал залишився задоволений. Незабаром система була прийнята на озброєння Військово-Морського флоту.
Валентин САНДУЛ
також у паперовій версії читайте:
- «ЖИТТЯ — БЕЗ КАНІКУЛ»
- ПОВНИЙ КАВАЛЕР НА ІМ'Я МОТРОНА
назад »»»