ДОСТУПНЕ ЖИТЛО
Житлова проблема в Україні є гострою. На квартирному обліку перебуває понад 1,2 млн сімей (а скільки людей потерпають, не маючи змоги стати на облік!).
Питанням будівництва доступного житла для громадян, рівень доходів яких не дає права на соціальне житло, але не є достатнім для самостійного вирішення житлової проблеми, опікується Міністерство регіонального будівництва.
Механізм будівництва доступного житла унормовано ст. 4 Закону «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва». У ній визначено поняття доступного житла та державної підтримки його будівництва або придбання, коло осіб, які мають право на одержання такої підтримки, джерела його фінансування, основні вимоги та умови здешевлення його вартості.
Державна підтримка будівництва передбачає 30 відсотків сплати вартості будівництва (придбання) доступного житла за рахунок бюджетних коштів або надання уповноваженим банком пільгового іпотечного житлового кредиту. Право на надання державної підтримки мають громадяни, котрі перебувають на обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов: середньомісячний сукупний дохід яких разом із членами сім'ї з розрахунку на одну особу не перевищує чотирикратного розміру середньомісячної заробітної плати в регіоні, а також жителі, яких відповідно до рішення місцевого органу законодавчої влади внесено до списку осіб, котрі мають право на доступне житло.
Таку підтримку надають з розрахунку не більш як 21 кв. м на родину. Житло з перевищенням норм до 30 відсотків загальної площі громадянин може придбати за ринковою вартістю.
Ну що ж, може, це шанс для людей одержати пристойний дах над головою.
ПРОГНОЗНІ РОЗРАХУНКИ ВЧЕНИХ
Якось до редакції зайшли дві жінки-пенсіонерки, котрі просили роз’яснити, як у нас нараховують пенсії й чому в однієї з них пенсія на 60 відсотків більша, ніж у другої, коли стаж роботи в обох однаковий — 50 років. Зарплата теж не дуже відрізняється.
У чому тут справа?
Це пов’язано ось з чим: «новим» пенсіонерам пенсію нараховують з використанням середньої заробітної плати минулого року, з якої сплачено страхові внески. А «старим» пенсії нараховували, виходячи із заробітної плати попередніх років. Хоча останні індексують, перераховують та підвищують відповідно до ст. 42 базового пенсійного закону, пенсії залишаються низькими.
Що тут удієш? НДІ праці та зайнятості населення за участі департаменту пенсійного забезпечення Мінпраці роблять прогнозні розрахунки з одночасним удосконаленням нарахування та індексації пенсій з метою усунення залежності розміру пенсій від року її нарахування. Скажімо, висловлюється думка про необхідність щоквартального перерахунку пенсій з поетапним збільшенням заробітної плати, яка використовується при їхньому перерахунку.
Але річ у тім, що треба, щоб було з чого платити пенсії. Тут постає інша проблема: необхідно забезпечити фінансову стабільність солідарної пенсійної системи. А фінансова нестабільність солідарної системи зумовлена не розміром пенсій, а недостатнім обсягом страхових надходжень до Пенсійного фонду України (ПФУ) та досі не розмежованими до кінця джерелами фінансування, коли ПФУ робить невластиві для нього виплати. Міністерство та інститут вносять пропозиції, як подолати фінансову нестабільність солідарної системи і забезпечити пристойний рівень соціального захисту пенсіонерів, ураховуючи несприятливу демографічну ситуацію в Україні (старіння населення, фінансову кризу тощо). Насамперед називають погашення заборгованості із заробітної плати, підвищення її розміру населенню, яке працює, а далі мінімізацію «тіньової» зайнятості, збільшення кількості робочих місць, зростання виробництва, зміцнення фінансового стану підприємств і нарощування фінансових можливостей пенсійної системи.
Крім того, пропонується ліквідація пільг і забезпечення рівності у сплаті страхових внесків, а також заборона запровадження нових пільг у виплаті пенсій без визначення та забезпечення джерел їх фінансування. Давно пора, скажімо, звільнити Пенсійний фонд від невластивих йому виплат: доплати до мінімальних пенсій, доплати за понаднормований страховий стаж, пільгові пенсії, пенсії за вислугу років, із яких ніхто й ніколи не сплачував страхові внески.
Прогнозні розрахунки НДІ праці та зайнятості населення свідчать, що за умови виходу економіки України з кризи і її поступового піднесення та початку перерахування страхових внесків застрахованими особами, які в 2012-му не досягли 40 років — чоловіки, 35 — жінки, в обсязі семивідсоткового тарифу внесків, через 20 років накопичень на індивідуальному накопичувальному рахунку застрахованої особи в середньому буде акумульовано 257,6 тис. грн. Співвідношення середньої пенсії з накопичувальної системи та середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 30 років накопичень, становитиме 13,4 відсотка.
Довгострокові пенсійні накопичення будуть також вагомим джерелом інвестування вітчизняної економіки. Обсяг інвестиційного ресурсу накопичувальної системи через 30 років може становити 5005,2 млрд грн, а в 2042-му сягатиме 54,4 відсотка ВВП.
Якщо припустити, що у випуску продукції питома вага валової доданої вартості становить 38,6 відсотка, проміжного споживання — 61,4 відсотка, то спрямування навіть 50 відсотків інвестиційного ресурсу на розвиток економіки приведе до додаткового зростання ВВП у 2050 р. на 32 відсотки.
При цьому фонд оплати праці у 2050 р. і середній розмір солідарної частини пенсії збільшаться на 31 відсоток. За цей рахунок можна створити понад мільйон нових високотехнологічних робочих місць та спрямувати його частину на розвиток вітчизняного виробництва (створення нових підприємств і розширити, реконструювати й технічно переозброїти виробництво, що дасть змогу піднести продуктивність праці та якість продукції, її конкурентоспроможність на світовому ринку).
Отже, виходить, пенсійна реформа слугуватиме підвищенню рівня та якості життя не тільки пенсіонерів, а й усіх верств населення.
Звичайно, розрахунки надихають. Інша справа, що через кризу ми не можемо негайно запровадити накопичувальну систему. Законодавство дозволяє це зробити, коли ВВП зростатиме два роки поспіль. Тому нині найперше завдання, над яким має працювати виконавча гілка влади,— подолання кризи, економіка і ще раз економіка.
також у паперовій версії читайте:
- ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ
- ЯК ЗАХИСТИТИ ПРАВА ІНВАЛІДІВ
назад »»»