Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2010 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
КИРГИЗЬКИЙ ВИКЛИК
Еміграція з Киргизстану колишнього президента Курманбека Бакієва частково зняла внутрішньополітичне вибухове напруження. Однак для «стабільних» політичних режимів, які властиві більшості країн Центральної Азії, друга поспіль за останні п'ять років «революційна» зміна влади в державі стає неабияким внутрішньополітичним і геополітичним викликом. Нова влада декларує намір змінити Конституцію та створити замість президентсько-парламентської суто парламентську форму правління. В такому разі Киргизстан узагалі за формою державного устрою відрізнятиметься від сусідніх центральноазійських країн, у яких внутрішньополітична стабільність ґрунтується на культі президента та його фактично необмежених повноваженнях.

Сусідні з Киргизстаном держави продовжують тримати кордони з цією країною на замку. Ситуацією, що складається, стурбований узбецький президент Іслам Каримов. Тому з метою обговорення ситуації з російським керівництвом 19–20 квітня 2010 року він побував у Москві. Лідери країн Центральної Азії вважають, що зміна влади у Киргизстані відбулася не без координації зусиль Росії й США. Опосередковано це засвідчують кроки нової влади. По-перше, виконуюча обов'язки голови тимчасового уряду Роза Отунбаєва підтвердила факт продовження терміну оренди американцями військової бази «Манас». По-друге, на російську військову базу «Кант», розташовану поблизу Бішкека, прибув додатковий російський батальйон.
Узбекистан вважає, що напружена ситуація в Киргизстані дестабілізує ситуацію у центральноазійському регіоні. Минулого тижня у південному киргизькому місті Джелалабад відбулися сутички між киргизами і узбеками. Тому Іслам Каримов вирішив особисто отримати додаткові гарантії безпеки. Адже тенденція до подальшого погіршення становища в Киргизстані може перетворити країну на розсадник радикальних ісламістських настроїв. Унаслідок цього перед загрозою опиниться не лише внутрішньополітична стабільність у сусідніх центральноазійських країнах, а й транзит американських військових вантажів до Афганістану. Узбекистан уже відновив співпрацю зі США у цьому напрямі, але Ташкент вирішив отримати додаткові гарантії від Росії як свого партнера по «Шанхайській організації співробітництва».
У свою чергу, Пентагон домовляється з Росією про можливість транзиту військових вантажів до Афганістану через Арктику. Але РФ навряд чи зможе «монополізувати» транзит військових вантажів НАТО до Афганістану. Тим паче, що Кремль послідовно відмовляється від наполегливих запрошень відправити до Афганістану під командування Альянсу свій військовий контингент. Таке дистанціювання від конфлікту дає змогу Росії займати самостійну позицію у регіоні та бути цікавою як партнер не лише для США, а й Китаю. Пекін також має особливий інтерес у Киргизстані. Адже у цій країні живе чимала громада етнічних уйгурів, які борються за незалежність китайської Сінцзян-Уйгурської автономної області. Отже, всі провідні світові гравці, так само як і центральноазійські країни, зацікавлені у якнайшвидшій стабілізації становища у Киргизстані.
* * *
Киргизький лідер Курманбек Бакієв відмовився визнати свою відставку з посади президента країни, повідомляє РІА «Новости». Він також закликав світові держави не визнавати тимчасовий уряд на чолі з Розою Отунбаєвою.
«Немає сили, яка змусить мене відмовитися від президентства»,— заявив К. Бакієв, котрий нині перебуває в Мінську, куди він прилетів із Казахстану.
Раніше повідомляли, що Курманбек Бакієв із Казахстану факсом надіслав новій владі заяву про свою відставку. До цього він неодноразово пропонував тимчасовому урядові звільнити його з посади президента в обмін на гарантії безпеки собі й своїй сім’ї, але це було відхилено.
Варто зазначити, що достовірність заяви К. Бакієва про відставку поставив під сумнів його брат Ахмад Бакієв. За його словами, одержаний тимчасовим урядом факс є підробкою. Водночас Р. Отунбаєва підтвердила достовірність заяви глави держави.
Курманбек Бакієв готовий понести законну відповідальність за масові безпорядки в Киргизії на початку квітня, в результаті яких убито понад 80 осіб, він висловив співчуття родинам загиблих.
також у паперовій версії читайте:
  • В ОЧІКУВАННІ НЕСПОДІВАНОК
  • БОЛІВАРІЙСЬКЕ СВЯТО
  • ПЕРЕМОГА ПРАВИХ В УГОРЩИНІ

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».