ЗАПРОГРАМОВАНІПРОГРАМА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ, УХВАЛЕНА В ПЕРШОМУ ЧИТАННІ, НА ЖАЛЬ, НЕ ВИБЛИСКУЄ БАРВАМИ НОВИХ ІДЕЙ
Не перший рік одним із пріоритетів для будь-якого Кабінету Міністрів є затвердження програми його діяльності. Річ у тім, що схвалення такого документа Верховною Радою, згідно з Конституцією, дарує урядовцям річний імунітет — парламент не має права ставити питання про відставку уряду. Звичайно, Основний закон у нас у державі останнім часом не надто шанується, та все ж... Нинішній Кабмін Миколи Азарова узяв курс на власне «запрограмування».
Передовсім не зайвим буде нагадати, що критика попереднього уряду з боку тодішньої опозиції, зокрема, зводилася до того, що Юлія Тимошенко працює без чітких правил гри. Справді, Юлія Володимирівна, попри багатообіцяючі заяви, так і не запропонувала народним депутатам проект власної програми. Та якби й запропонувала, очевидно, документ, поданий нею, не було б підтримано. Надто багато недоброзичливців мала леді Ю серед чинного депутатського корпусу.
У Миколи Азарова ситуація діаметрально протилежна. Його сходження на прем'єрський «престол» видалося тріумфальним. А недавнє рішення Конституційного Суду про законність формування чинної коаліції, незважаючи на найбільшу скандальність за всю історію існування цього органу, лише додає Азарову впевненості.
От уряд і вирішив «кувати залізо», поки гаряче. Себто публічне оприлюднення своїх планів було вирішено не відкладати в довгу скриню. Більше того, навіть створено прецедент — розгляд програми КМ у парламентських стінах відбувся наступного дня (!) після подання документа. Такої оперативності з урядовими бестселерами досі не було. Зрештою, одного дня для ознайомлення з настільки об'ємним документом явно замало. А втім, для нинішнього депутатського корпусу це давно не головне...
Нинішня програма має низку новацій, не пов'язаних безпосередньо з її змістом. Наприклад, перша частина документа — оцінка тенденцій торішнього економічного розвитку — є нічим іншим, як фактичною критикою діяльності попереднього уряду. Досі подібні програми від Кабміну обмежувалися лише власними планами і баченнями перспективи.
Минулого тижня, коли Верховна Рада послухала програмну доповідь першого віце-прем'єра Андрія Клюєва, документ було вирішено ухвалити лише в першому читанні. Тож наразі програму доопрацьовують і вона очікує на подальші «пригоди» у парламентських стінах.
Тепер час перейти до найважливіших норм цього документа. Отже, за перші сто днів роботи уряд ставить своїм завданням вивести економіку із загрозливого фінансового стану, відновити її інвестування та поновити активну співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями. При видимій глобальності таких планів усі вони впираються в останню тезу — ту, що стосується МВФ. Адже в разі відновлення активної співпраці з фондом, бодай на певний час удасться призупинити кризові явища в економіці.
Доречно також зазначити, що магічні сто днів спливуть менш ніж за два місяці. Це буде закінчення першого півріччя, а отже, час підбиття певних підсумків, навіть попри 100-денний ювілей Кабміну.
Власне, чимало економістів зауважує: чинний уряд пішов шляхом своїх попередників. Це при тому, що діяльність Юлії Тимошенко була вщент розкритикована тим-таки Миколою Азаровим. Однак досягнення стабільності як Юлія Володимирівна, так і Микола Янович розглядають крізь призму фінансової допомоги зовні.
Цікаво також, що опозиційний уряд, очолюваний бютівцем Сергієм Соболєвим, також помітив певну подібність програми Азарова з документом, котрим керувалася в роботі Тимошенко як прем'єр-міністр. Питання лише в тому, як сприймати цю подібність: як позитив чи усе-таки навпаки? Бо, на думку багатьох експертів, варто було б спробувати зробити акцент не на подальшому прив'язуванні економіки до зовнішніх запозичень, а на відродженні вітчизняного виробництва. Однак для цього потрібні кардинальні реформи, зокрема у податковій сфері. Віктор Янукович, будучи кандидатом у президенти, неодноразово виголошував тези про п'ятирічні податкові канікули для малого і середнього бізнесу. Нині такі розмови вщухли остаточно.
Особливе місце в урядовому документі відводиться енергетичному сектору. Він здавна є, так би мовити, прерогативою для Андрія Клюєва, котрому, до слова, випала честь презентувати програму у Верховній Раді.
Отже, планується, що ПЕК найближчим часом зазнає певних змін. Зокрема, тут буде запроваджено стратегічне планування і створено систему складання енергетичного балансу. Заходи, поза всякі сумніви, важливі й потрібні. Однак подальше ознайомлення з урядовими ініціативами доводить, що такий розвиток відбуватиметься дещо однобоко, з перекосом у східному напрямку.
Планується продовжити терміни експлуатації діючих енергоблоків на атомних електростанціях. А ще розпочати будівництво нових потужностей для АЕС. Ці норми цілковито кореспондуються з намірами відкрити цей ринок для російських фахівців. Вони мають забезпечувати подальший розвиток атомної енергетики. Хоча про це у програмі КМ, звісно, нічого не написано.
Натомість є норма про розвиток уранового виробництва у нашій державі. Тут також помітний цікавий збіг обставин. У момент, коли Андрій Клюєв закликав депутатів підтримати програму Кабміну (отже, згадану норму), Віктор Янукович на саміті у Сполучених Штатах відмовлявся від українських запасів високозбагаченого урану. За що, до речі, також потрапив у немилість до опозиції. Уже згадуваний Сергій Соболєв помітив, що питання передачі цього урану не раз порушували за 15,5 років від моменту остаточної відмови України від ядерної зброї. Проте ні за Леоніда Кучми, ні за Віктора Ющенка воно не було вирішено позитивно — уран залишався в Україні.
Утім, повернемося до урядових планів. Вони не обминули й вугільну галузь. Поки що важко сказати, чи є така увага до шахтарів своєрідною вдячністю за підтримку Віктора Януковича. Однак про модернізацію шахтного фонду і нарощування обсягів видобутку вугілля у програмі сказано.
Інше питання, чи виконуватимуть задекларовані наміри? Зрештою, чимало шахт Донбасу давно належать «босам» Партії регіонів. Проводити модернізацію їм ніхто не заважав навіть у часи урядування Юлії Тимошенко. Чому цього не робили масово — питання зовсім не риторичне. Особливо для тих, хто відчув на собі «переваги» шахтарської роботи під час численних аварій на українських копальнях.
Про напрацювання в соціальній сфері наразі нічого не хочеться говорити. В минулому числі ми детально розповіли, як представники ПР «зарубали» власний законопроект про підвищення соціальних стандартів. Щодо цього, до речі, чи не найвлучніше висловився Голова Верховної Ради Володимир Литвин, котрий, нагадаємо, перебуває в коаліції з ПР. По суті, він визнає, що «регіонали» потрапили в ту саму «яму», що копали для своїх опонентів, коли вони були при владі. І що найгірше — така сама ситуація повторюється в Україні не вперше.
Наразі можна припустити, що саме соціальна складова програми Кабінету Міністрів зазнає найбільших змін при підготовці до ухвалення в цілому. А потім уряд отримає річну недоторканність. Хоча й так очевидно: нинішня влада почувається впевненіше за своїх попередників.
Ярослав ГАЛАТА
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- ОБ’ЄДНАТИСЯ ЗАДЛЯ ПОРЯТУНКУ
- КОМЕНТУЮТЬ ЗАХІДНІ ЗМІ
- КІЛЬКОМА РЯДКАМИ
назад »»»