ТАЄМНИЦІ ВЕЛИКОГО БАРДА
День книги — данина видатній події. 1564 року цього дня народився Вільям Шекспір. У XIX ст. його було проголошено найвеличнішим поетом усіх часів. А перше посмертне видання його п'єс (так зване «Велике фоліо») називають навіть «Другою Біблією» людства.
1
Нині Шекспір — гордість людства. Але в очах сучасників він не був визнаною величиною. Свої твори писав для загальнодоступного народного театру, котрий у ті часи вважався розвагою низького штибу. Лондонська влада бачила в театрах джерело розбещення моралі та причину... поширення епідемій чуми. Перший життєпис поета випущено 1709 року.
У репертуарі російського театру Шекспір займає суттєве місце із середини 1830-х. У СРСР його твори було видано 28 мовами. Зібрання творів виходили у перекладі М. Лозинського, Б. Пастернака, В. Левіка, Т. Гнедіча, С. Маршака.
Зі шкільної лави нам відомо, що видатний англійський драматург і поет народився у Стратфорді-на-Ейвоні у сім'ї ремісника-рукавичника. У граматичній школі засвоїв латинь та давньогрецьку. З 1580-х служив у Лондоні як актор і драматург. А далі буде феєричний потік подій і звершень, що привели його до слави.
2
За «Гамлета» Шекспір одержав... десять фунтів стерлінгів. Архівні документи свідчать про те, що він придбав найкращий кам'яний будинок у Стратфорді. Адже забезпечував себе, живучи на зиски від участі в акторському товаристві. Очевидна й прірва між прозаїчними фактами житейської діяльності Шекспіра та його піднесеною драматургією.
...Наприкінці XIX ст. почався пошук «автентичного Шекспіра». Першим кандидатом на його місце був видатний філософ Френсіс Бекон. Називали також імена графів Оксфорда, Дербі, сера Уолтера Рейлі, драматурга Крістофера Марло, навіть короля Якова I, королеви Єлизавети... Були й версії колективного авторства. Кількість «Шекспірів» досягла півсотні. Особливо цікавою є версія: Шекспір — це граф Ретленд, учень Бекона. Цікаво, що після 1612 року, коли граф помер, поет не написав жодного рядка. А в архівах Падуанського університету, де навчався Ретленд, знайдено прізвища студентів-датчан Гільденстерна та Розенкранца — пам'ятних усім героїв «Гамлета». Втім, усе це — гіпотези. А стратфордський Шекспір (точніше Шакспер, за церковними книгами) — лише один із можливих претендентів на авторство.
Вивчення шекспірівських творів засвідчило, що їхній автор (якщо він один) був найосвіченішим письменником свого часу. Водночас знайдені документи доводять, що уродженець Стратфорда Вільям Шакспер не мав освіти, його сім'я була неписьменною, не мала ніяких книг. А на надмогильному пам'ятнику Шакспера зображено дебелого самовпевненого ковбасника з підкрученими вусиками.
Сумніви ці вперше виникли 1747 року, коли було знайдено заповіт Шакспера. Він містив власноручний підпис, вказано останню волю і головне — характер, що постає за нею. А характер той вельми суперечливий, що аж ніяк не в'яжеться з особою генія. Підраховано все до останньої виделки, і при цьому жодного слова про рукописи, книги, а вже про них він не міг забути, хоча б як про цінність, не дешеву на той час.
3
Зібрані факти не залишили віри в авторство Шакспера. Не узгоджуються з ними найширша ерудиція у найрізноманітніших галузях і титанічний запас слів Шекспіра (20 тис. — ні в кого з європейських письменників усіх часів і близько такого не було). Водночас дослідження доводять очевидний факт — обмежену письменність Шакспера. Адже він і підпис свій на документах ледь виводив.
Тож традиційна, стратфордійська, шекспірологія виходить з того, що Вільям Шакспер і був Великим Бардом. Друга — нестратфордійська — це заперечує. А в СРСР у 1930-х роках додумалися навіть до того, що оголосили будь-які сумніви в авторстві Шекспіра... ідеологічно ворожими. З усіма відомими наслідками.
Насправді загадки Шекспіра немає. Ці п'єси написав саме актор Вільям Шекспір. Річ у тім, що ці п'єси були написані не для театру, а для певної трупи. Кількість героїв, уведених автором (найчастіше до 30), узгоджувалася з чисельністю трупи «Глобуса» (зазвичай вісім). Один і той самий актор, зігравши у першому акті великого монарха, у третьому міг постати в образі злидаря чи сановного негідника.
...Отже, «інтрига драматурга Шекспіра», здається, зникла. Втім, з авторством поета-Шекспіра не все прозоро. У Долі, як ми знаємо, свої уявлення про місце кожної людини в історії. І хто знає, які ще сюрпризи піднесуть людству майбутні дослідження...
Андрій ШЕСТАКОВ
також у паперовій версії читайте:
- ЩО ТО ЗА ПІСНЯ БЕЗ ПОЕТА?
- РОМАН... ІЗ ЧОТИРЬОХ СЛІВ
назад »»»