ЗУПИНИТИ ТЕЛЕШАХРАЙСТВО
Минулого тижня у Верховній Раді було зареєстровано цікавий законопроект щодо заборони шахрайства у засобах масової інформації. Хоч якість його виконання викликає чимало справедливих зауважень з боку експертної служби парламенту, тема, порушена авторами, надзвичайно актуальна.
Коли майже рік тому 340 народних депутатів дружно проголосували за заборону грального бізнесу в Україні, експерти здивовано знизали плечима. Адже задля того, щоб помолитися Богові, необов'язково розбивати собі лоб. Це, звичайно, неподобство, коли гральні заклади стояли на кожному кроці, проте хоча б один на область нехай би лишився. Адже відтоді вітчизняні багатії тринькають гроші в закордонних казино, хоча могли б робити те саме вдома, поповнюючи державний бюджет.
Як і слід було чекати, гральний бізнес, котрий і до того був значною мірою тінізований, ще глибше занурився в підпілля. Але недарма кажуть: коли треба надійно заховати якусь річ, поклади її на видне місце. В цьому разі найвиднішим місцем виявилося телебачення, в системі якого гральні ділки завзято заповнюють зручну для них нішу.
Уявіть ситуацію: по телевізору йде щось на кшталт чи то еротичного шоу, чи інтерактивної вікторини. На екрані звабливо вигинається привабливої зовнішності дівчина, котра оголює то одну, то іншу частину тіла, але у межах пристойності. А телеведуча тим часом через кожні п'ять хвилин нагадує, що переможець вікторини отримає право поспілкуватися з цією красунею в інтимній обстановці. Для цього лишень потрібно зателефонувати за зазначеним номером і правильно відповісти на поставлені запитання.
Запитання — простіше не придумаєш. Відповідь на них легко дасть навіть першокласник, і глядач (зазвичай представник сильної статі), трохи подивившись цю передачу, мимоволі хапається за мобільний телефон. На тому кінці його чекають довгі гудки, але він цьому не дивується, бо на власні очі бачить, що ведуча спілкується з іншим гравцем, тож треба чекати своєї черги. А за деякий час дивується тому, що ні з ким не говорив, а «вибалакав» усі гроші, які були в нього на рахунку.
Секрет простий. Організатори вікторини заздалегідь записали на плівку звуки довгого гудка телефону. Людині здається, ніби ніхто не піднімає трубку, а насправді з'єднання давно відбулося, і вона автоматично платить за «розмову» та ще й за завищеним інтерактивним тарифом.
Зрозуміло, що в подібних схемах призом може бути не лише «спілкування з красунею в інтимній обстановці», а й послуги екстрасенсів, астрологів, гадалок, а найчастіше звичайні гроші. Тобто пропозиція знайдеться на будь-який смак, аби лишень у глядача розгорівся азарт і він захотів спробувати щастя у грі.
А тепер спробуймо розібратися, чи є тут порушення закону з боку організаторів вікторини?
Нагадаємо: в Україні офіційно заборонено проституцію і порнографію. Однак проведення видовищ сексуального чи еротичного характеру, а також їхня трансляція (у певний час доби) дозволені. Про це чітко йдеться в Законі «Про захист суспільної моралі». А те, що гравцеві обіцяють приємне спілкування в інтимній обстановці, не означає, що йому дають можливість вступити з учасницею гри у статевий зв'язок. Урешті-решт, вечеря в ресторані теж може пройти в інтимній обстановці.
Тепер з точки зору Закону «Про заборону грального бізнесу». Там теж сказано, що до азартних ігор не належать організація й проведення творчих конкурсів, незалежно від того, передбачається чи не передбачається їхніми умовами грошовий та майновий виграш. Тим більше до них не належать розіграші у вигляді вікторин, переможець яких отримує гроші, речі або якісь послуги. Туристичну путівку, приміром, із дівочим ескорт-сервісом.
Отже, порушень двох названих вище нормативних актів у змальованій нами ситуації немає, і правоохоронним органам тут робити немає чого.
Найцікавіше питання — про наявність чи відсутність у діях організаторів складу злочину, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України «Шахрайство». Тобто заволодіння чужими коштами шляхом обману. Формально зиск отримує компанія, котра надає послуги зв'язку. До неї в означеному випадку претензій не може бути: вона отримала гроші, але свої зобов'язання виконала і послуги надала. А що почув у відповідь абонент (еротичний монолог чи довгі гудки), за це вона відповідальності не несе.
До речі, Національна рада з питань радіомовлення і телебачення ще два роки тому опублікувала офіційні рекомендації стосовно трансляції в ефірі передач, які можуть завдати фінансових збитків телеглядачам. Там сказано, що телеорганізації під час проведення інтерактивних ігор мусять попереджати про те, що усі дзвінки є платними. Ці рекомендації на практиці виконують, і відповідні попередження, хоча й дрібненьким шрифтом і динамічним рядком, на екрані можна побачити.
Таким чином виходить, що обдурювання є, а складу злочину формально немає. Аби усунути таку суперечність у законодавстві, автори проекту пропонують доповнити Кримінальний кодекс ст. 190-1 «Шахрайство у засобах масової інформації». Під цим розуміють організацію та проведення азартних ігор у прямому телеефірі, у яких глядачам пропонують за власний рахунок зателефонувати (або надіслати коротке текстове повідомлення), щоб за результатами дзвінка отримати приз у вигляді грошей, речей або послуг (у тому числі інтимного та еротичного змісту). Мінімальне покарання за це — 1700 гривень штрафу, максимальне (за особливо великих розмірів заподіяної шкоди чи скоєння організованою злочинною групою) — 12 років позбавлення волі.
На перший погляд, диспозиція звучить красиво, однак шанси пройти через парламент має невеликі. Те, що автори вирішили віднести цей злочин до категорії майнових, цілком логічно, але ж не слід забувати, що майновий злочин — це найперше заволодіння чужим майном або заподіяння матеріального збитку. А організація вікторини — лише створення зручних умов для заволодіння. Навряд чи міжнародним правозахисним організаціям сподобається стаття, котра робить кримінально караним розповсюдження телепередачі, котра до того ж не пропагує насильство, жорстокість, расову, національну ненависть чи іншу гидоту. То навіщо правоохоронним органам зайвий раз наражатися на ризик отримати тавро переслідувачів свободи слова?
Із телешахрайством доцільніше боротися цивільно-правовими методами — забороняти випускати в ефір такі передачі, а за порушення позбавляти ліцензії згідно із Законом України «Про телебачення і радіомовлення».
Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
- ГРАБІЖНИКІВ БАНКІВ ЗАТРИМАНО
назад »»»