ТЕРОРИЗМ:
ЧИ РЕАЛЬНА ЦЯ
ЗАГРОЗА В УКРАЇНІ?
Очевидно: тероризм перетворився на реальну загрозу для всього цивілізованого світу. Він кинув виклик таким поняттям як милосердя і людяність, зробивши своєю «візитною карткою» ненависть, загибель невинних людей, страх.
Події останніх днів змушують замислитися над запитанням: чи у безпечному світі ми живемо? Хоча нашу державу проблема тероризму (хвала Богові!) поки що обходить стороною, але ми живемо не в закритому світі. Потоки мігрантів стають дедалі більш інтенсивними, а кордони прозорими. Тим більше, що для терористів кордонів узагалі не існує — ні територіальних, ні моральних.
Що таке сучасний тероризм? Чи здатні силові структури України гарантувати нам безпеку? Із цими запитаннями кореспондент Укрінформу звернувся до професіонала — учасника багатьох антитерористичних операцій, першого керівника спецпідрозділу СБУ «Альфа», нині почесного президента Міжнародної громадської організації «Міжнародна антитерористична єдність», генерал-лейтенанта, доктора юридичних наук, професора Василя Крутова.
— Історія тероризму налічує багато століть, але сучасна його фаза все ж має свої особливості?
— Сучасний міжнародний тероризм як нове явище виник у 60—70-х роках ХХ століття передовсім тому, що у світі загострилося економічне, ідейне та політичне протистояння. Якщо говорити в концептуальному, методологічному плані, із цим явищем можна боротися методами недопущення загострення міжнародних конфліктів у сферах економіки, ідеології, політики. Коли раніше своїм об’єктом нападу бойовики обирали конкретних осіб, то зараз дедалі частіше нападають на невинних людей, щоб досягти якомога більшого соціального резонансу і таким чином заявити про себе.
— Міжнародні терористичні організації готові проводити «акти помсти», але Україна — держава нейтральна. Чи може це гарантувати нам спокій?
— На території нашої країни немає жодної терористичної організації. Хоча спостерігається присутність прихильників деяких терористичних і релігійно-екстремістських організацій, у тому числі радикального крила в ісламі — ваххабізму, який вважається ідеологічною основою міжнародної терористичної діяльності, але прямої загрози для України вони не становлять.
Проте насторожує інше. Можна навести десятки прикладів того, коли терористичні акти здійснювалися в державах, що не мають відношення до військових блоків, міжнаціональних конфліктів. Така небезпека зростає з наближенням фінальної частини європейського чемпіонату з футболу в 2012 році, на який приїдуть уболівальники з усього світу, в тому числі країн, на яких спрямовані погляди бойовиків.
Тому вже зараз, готуючись до цього чемпіонату, потрібно розгортати адекватну систему безпеки. Її потрібно закладати в елементи інфраструктури, яку буде використано,— в стадіони, готелі, дороги. Це величезний комплекс дій.
— Чи можливо ефективно боротися зі злочинцями тільки силами правоохоронних органів?
— Надзвичайно складно. Технології тероризму постійно розвиваються. За інформацією британської розвідки, відома терористична мережа «Аль-Каїда» при підготовці жінок-шахідок може вміщувати вибухівку в імплантати грудей і стегна. Таку жінку-«бомбу» детектори не визначать.
Крім того, виникають і проблеми з дотриманням прав людини і особистих свобод громадян. Особливо ретельні огляди, скажімо в аеропортах (після подій 11 вересня 2001 року), викликають у людей протест. Надто важко переконати їх у тому, що це вимушений захід.
Міжнародний тероризм — головне зло у світі. Нещодавно аналітики Ради безпеки США відправили інформацію в Сенат про те, що є всі підстави припустити, що протягом найближчих 20 років бойовики використають ядерну зброю. Це тривожний сигнал. Тому якщо в масштабі всієї планети зараз не вибудувати загальну систему безпеки, можна згаяти час. Причому її потрібно будувати не лише на рівні держав, а й залучати до роботи цивільне суспільство.
— Ви перелічили зовнішні чинники тероризму, незалежні від нас. Чи існує в Україні підґрунтя для виховання «доморослих» терористів?
— Для України чинниками, що сприяють теророгенності суспільства, є високий рівень нелегальної імміграції, криміналізація, а також велика кількість об’єктів підвищеної небезпеки (АЕС, ГЕС, хімічні виробництва тощо). Причому характерною особливістю у нас є криміналізація в економічній сфері. Якщо говорити про прояви внутрішнього (місцевого) тероризму, скажімо захоплення заручників, убивства на замовлення, підпали, вибухи, то вони на 95 відсотків перебувають у сфері з’ясування економічних відносин.
Причин багато. Це й недосконале законодавство з питань регулювання підприємницької та бізнес-діяльності, рейдерство тощо. Крім того, у переліку факторів, здатних спричинити підвищену теророгенність в Україні, високий рівень незаконного обігу зброї й наркотиків.
Умовою і чинником підвищеної небезпеки є географічна наближеність нашої країни до «гарячих точок». Ну і, звичайно ж, перманентне і тривале протистояння політичних еліт. Адже можна уявити, що буде, коли політичне протистояння перейде на їхній електорат...
Ще більш небезпечно, коли політики намагалися до свого протистояння втягнути правоохоронні органи, спецслужби, силові структури. Це неприпустимо.
— Піти на проведення терористичного акта може далеко не кожний. Який психологічний портрет терориста?
— Зазвичай це психічно нормальні люди зі своїми звичаями, особистою історією, освітою, соціальним рівнем, професійною підготовкою, але дуже розлючені. Їхня основна мотивація — несправедливість щодо них, осіб їхньої національності, оточення.
Незадовільний стан економіки також є суттєвим теророгенним чинником. Коли людина живе у злиднях і не може задовольнити найпростіші життєві потреби, а інші в цей час купаються у розкоші, це її робить жорстокою. У неї починає формуватися протестна сутність. Якщо на додаток це відбувається на тлі національного або релігійного пригнічення, ситуація стає дедалі складнішою.
— Це правда, що Україна першою на території пострадянського і постсоціалістичного простору створила громадську організацію «Міжнародна антитерористична єдність»?
— Без удаваної скромності скажу, що сам ініціював цю ідею. За сім років свого існування вона стала популярною. Ми виявились єдиними членами неурядових громадських організацій Ради Європи. Регулярно виходимо на цьому рівні з пропозиціями про протидію міжнародному тероризму. Проводимо науково-практичні конференції, «круглі столи», семінари, маємо своє видання, розробляємо суспільно-інформаційні технології протидії тероризму. Попереду чимало роботи. Проте ми розраховуємо на розуміння і підтримку наших ініціатив з боку держави. Дотримання законності й справедливості, а також подолання корупції — наріжний камінь безпеки. Щоб був успіх, боротися потрібно передовсім із причинами, що породжують насильство на фізичному, моральному, матеріальному рівнях. Ми мусимо вибудувати відносини громадян України на толерантній основі. Адже межа переходу від насильства на рівні індивідуума до насильства масового — примарна.
Розпитував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:
- ЧОМУ МИ НЕ ЯПОНІЯ
- І ЧОГО НАМ БРАКУЄ?
назад »»»