ФІНАНСОВА ЗАГАДКА З КІЛЬКОМА НЕВІДОМИМИ.
УХВАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОШТОРИСУ ЗНОВУ ЗАТЯГУЄТЬСЯ
Бюджет-2010 отримав непогані шанси, щоб увійти в історію. Подальші зволікання з проектом головного фінансового документа держави можуть спричинити до того, що його буде ухвалено в рекордно пізні терміни.
Наразі таким антирекордсменом є кошторис 1997 року. Нагадаємо, в той час прем'єр-міністром нашої держави був Павло Лазаренко, який у передчутті власної відставки вважав за краще керувати державними фінансами винятково в ручному режимі. Тож бюджет-97 побачив світ лише в липні.
Нині ситуація, на перший погляд, не настільки драматична. Передовсім тому, що вона більше скидається не на 1997-й, а на 2005 рік. Тоді в Україні також змінилися президент і уряд. Причому змінилися настільки, що від бюджетних напрацювань попередників вони не хотіли залишати й сліду.
Одначе п'ять років тому, попри непросту ситуацію, кошторис удалося ухвалити ще в березні. Зараз схоже на те, що головний фінансовий документ побачить світ не раніше середини травня.
Після приходу до Кабінету Міністрів Миколи Азарова урядовці на всі голоси почали запевняти суспільство в тому, що оновлений проект бюджету буде передано до Верховної Ради найближчим часом. Після таких публічних бравацій терміном «Ч» було обрано нинішній пленарний тиждень. Мовляв, якщо проект кошторису відправити депутатам у середині квітня, то принаймні до першотравневих свят він може перетворитися на повноцінний документ.
Зі згаданих намірів не вийшло нічогісінько. Попервах інтригу розпалили бютівці, влаштувавши традиційний для опозиціонерів «серіал» — блокування парламентської трибуни. Тож представники коаліції ще тиждень тому звинуватили своїх опонентів у навмисному блокуванні бюджетного процесу (хоча бютівці офіційно вимагали лише перерозподілу парламентських комітетів).
Та вже 13 квітня ситуація змінилася «на всі сто». Опозиціонери несподівано для коаліціянтів зняли блокаду, формально дозволивши їм презентувати проект державного кошторису-2010. При цьому бютівці чудово знали, що готового бестселера в урядовців немає й близько.
Причин чергового зривання бюджетного процесу більш ніж достатньо. Але найголовніша, за словами провідних аналітиків,— відсутність джерел фінансування бюджетного дефіциту. Досі офіційно не називають цифру цього самого дефіциту, хоча від різних фахівців доводилося чути навіть про сто (!) мільярдів.
Показово також, що в Кабміні про причину відсутності джерел покриття дефіциту наразі говорити не прийнято. Урядовці наводять інші аргументи своєї затримки. Зокрема, відсутність визначених цін на російський газ. Член бюджетного комітету парламенту, «регіонал» Володимир Макеєнко, котрий лише недавно повернув собі депутатський мандат, увійшовши до ВР замість урядовців, які вибули звідти, заявив цими днями таке: «Переговорам між українським і російським прем'єрами перешкодили трагічні події у Смоленську. Саме тоді мали визначити остаточну ціну на газ».
Важко сказати, чому трагедія польського літака перешкодила якомусь коригуванню газових угод. Адже Віктор Янукович і Микола Азаров останнім часом спілкуються зі своїми російськими колегами мало не щотижня. Та й встановлення ціни на «блакитне» паливо навряд чи є основною причиною зривання бюджетних термінів. Певніше за все, це лише привід.
Розробці бюджету донедавна заважало ще кілька старих законодавчих «висяків». Ідеться про низку соціальних законопроектів, підготовлених представниками Партії регіонів у часи, коли Кабінетом Міністрів керувала Юлія Тимошенко. Скільки звинувачень «регіонали» виголосили попередній владі за те, що вона намагалася довести нереальність розрахунків, запропонованих тодішнім міністром соцполітики «тіньового» уряду Михайлом Папієвим!
Проте зараз ситуація змінилася. Позавчора представники ПР «провалили» у другому читанні власні (!!!) зміни до закону про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Зрозуміло, що бютівці поспішили звинуватити Партію регіонів у невиконанні передвиборчих обіцянок їхнього лідера. Андрій Павловський твердить: «регіонали» зумисно блокували засідання Комітету з питань соціальної політики та праці, що його очолює Василь Хара. До речі, не лише активний «багнет» Партії регіонів, а ще й голова Федерації професійних спілок України. Себто відстоювати інтереси малозабезпечених він би мав у першу чергу...
Павловський запевняє, що реалізація згаданого законопроекту «потягнула» б на додаткові 16 мільярдів гривень. А таку «розкіш» представники ПР могли дозволити собі, лише перебуваючи в опозиції до уряду Юлії Тимошенко.
Тепер цю перешкоду знято і уряд може відновити роботу над проектом бюджету. Зокрема, й на подальший пошук коштів на покриття його дефіциту. Чимало експертів прогнозує: Кабмін Азарова намагатиметься вдатися до такого прийому як запозичення. Насамперед, звісно, зовнішніх.
Як відомо, місія Міжнародного валютного фонду відпрацювала в Україні понад тиждень. І, незважаючи на певне потепління, ясності щодо продовження співпраці не спостерігається. Навіть попри те, що головним переговорником від уряду виступав Сергій Тігіпко.
Одна з вимог МВФ зводиться до того, щоб дефіцит державного бюджету України не перевищував шести відсотків. Заступник глави президентської Адміністрації й одна з ключових економістів Партії регіонів Ірина Акімова називала оптимальною цифру в десять відсотків дефіциту. А Ірина Акімова в Адміністрації Віктора Януковича — це не Олександр Шлапак у Секретаріаті Віктора Ющенка. Останньому постійно доводилося «боротися» за кожну цифру як із Кабінетом Міністрів, так і з парламентом. А нині у владі спостерігається якщо й не стовідсотковий «одобрямс», то щось на кшталт нього.
На думку експертів, уряд також планує кілька хитрощів зі «збивання» дефіциту. Зокрема, разом із проектом головного фінансового документа до Верховної Ради буде подано ще низку законопроектів. Цього разу, на відміну від опозиційних часів, «регіонали» мають намір усе робити прагматично.
Народним депутатам хочуть запропонувати законопроект про запровадження податку на розкіш. Пригадується, про щось подібне свого часу говорила Юлія Тимошенко. Тоді цю ідею так і не було реалізовано. Тепер із високим ступенем вірогідності можна прогнозувати, що такий документ побачить світ.
Ще одне можливе пристосування — відмова відшкодовувати ПДВ. Звичайно, в тому, що невідшкодований податок на додану вартість сягнув понад 12 мільярдів гривень, винен аж ніяк не нинішній Кабмін. Це справді неприємна спадщина від попередників. Чимало українських підприємців переконує: масове неповернення ПДВ розпочалося з другого півріччя минулого року.
За прогнозами експертів, уряд вдасться до того, що випустить ПДВ-облігації на суму від 15 до 25 мільярдів. Це додатково зніматиме навантаження з бюджету. А ще не слід забувати про можливість підвищення ціни на газ для населення. Усе це, за прогнозами Мінекономіки, може дозволити зняти приблизно два відсотки потенційного дефіциту.
Позавчора з Кабінету Міністрів надійшла ще одна цікава інформація. Уряд запропонував Верховній Раді затвердити державну програму економічного й соціального розвитку України на 2010 рік. Низка опозиціонерів уже заявила, мовляв, краще б КМ попрацював над проектом бюджету, а не над такою програмою. (Втім, тут питання двояке, адже уряд Тимошенко не спромігся впродовж понад двох років своєї діяльності запропонувати програму власних дій).
Та повернімося до чинного уряду. Документ від Миколи Азарова має три блоки: оцінка тенденцій економічного розвитку торік, термінові антикризові заходи, а також пріоритети соціально-економічної політики на 2010-й.
За перші сто днів роботи уряд ставить своїм завданням вивести економіку із загрозливого фінансового становища, відновити інвестування економіки та співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями.
А далі найцікавіше. У згаданому документі Кабмін уперше офіційно задекларував: він ставить своїм завданням скоротити дефіцит держбюджету-2010 до рівня (увага!) не більш ніж шість відсотків ВВП і покрити його неемісійними джерелами. Отже, далі буде. Тепер і фінансовий документ піде швидше?..
Руслан ІВАНІВ
також у паперовій версії читайте:
- БЕЗ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ НЕ МОЖЕ БУТИ НЕЗАЛЕЖНОЇ ПОЛЬЩІ
назад »»»