БРИТАНІЯ ЧЕКАЄ НА НОВУ МАРГАРЕТ ТЕТЧЕР
Велика Британія готується до виборів у Палату громад, призначених на 6 травня. Ще кілька тижнів тому здавалось, що перемога на боці консерваторів, а Партія праці стане третьою силою у парламенті. Нині передвиборча ситуація докорінно змінилась.
Як висловився Девід Камерон, йому вдалось перетворити консерваторів на «сучасну» партію. Провідною темою його промов є «зміни» (майже так само, як у Барака Обами під час американської виборчої кампанії). Опитування засвідчують, що 82% британців очікують саме на них. Через це торі й обрали гасло «Vote for change». Проблемою для Камерона є те, що тільки 37% виборців хочуть сформувати уряд консерваторів. Восени минулого року Консервативна партія могла бути впевнена у перемозі, оскільки її перевага над лейбористами становила 20%. Нині, залежно від джерела опитування, вона становить від двох до восьми відсотків. Всі коментатори ставлять собі запитання: «Якщо Партія праці нині така слабка, а виборці такі розчаровані, то чому торі діють так непереконливо»?
Девід Камерон став лідером торі у 2005 році, після чергової поразки консерваторів на виборах. Він швидко почав запроваджувати зміни, які не подобались старим функціонерам. До нього приклеїлось прізвисько «Торі-Блер», оскільки своєю поведінкою та поглядами він нагадує колишнього лідера лейбористів. Попри те, що дії молодого лідера не подобались старшим і впливовим членам партії, Камерону вдалось утриматись на посаді, оскільки рейтинги партії зростали.
Новий лідер дистанціювався від стилю політики Маргарет Тетчер і почав просувати власну стратегію суспільно чутливого консерватора. До програми внутрішньої політики він додав нові елементи, які не завжди погоджувались із попередніми поглядами, до того ж подав їх у новій «упаковці». Але у багатьох членів партії це не викликало захоплення.
Камерон пропагує свій «екологічний спосіб життя». З одного боку, він виступає за обмеження втручання держави і скорочення бюджетного дефіциту, а з іншого — оголосив збереження дотації для NHS (The National Health Service). Політик виступає за діалог із середовищем гомосексуалістів, що дуже не сподобалось частині партійного істеблішменту.
Здається, що Камерон відмовився від «тетчерівського консерватизму» на користь «блеризму». Він виступає за дуже тісний союз зі США, продовження війни в Афганістані, підтримує традиційний євроскептицизм торі й обіцяє, що в разі виграшу виборів консерваторами оголосить референдум щодо Лісабонського договору. Сам він стверджує, що не належить до противників Європейського Союзу, аби тільки ЄС не прямував до формування європейської федеративної держави.
Девід Камерон вивів свою партію з Європейської народної партії і вступив до Європейської партії консерваторів і реформаторів. На його голову «впали грім і блискавки», коли у Європарламенті він уклав союз із польським ПіСом, але це не позначилось на кількості симпатиків консерваторів. Останнім часом підтримка партії почала знижуватись, оскільки програма і сам Камерон почали втрачати виразність, а в торі посилилась опозиція, яка вважає, що зміни зайшли надто далеко.
До того ж у промовах Камерона почало бракувати конкретності. Замість цього він звертається до очікуваних британцями «змін», повторюючи Обаму. Він навіть найняв фахівців, які консультували демократів під час президентської кампанії у США. Але це не дало очікуваних результатів. До цього додається проблема боротьби з кризою. Прем’єр Гордон Браун обіцяє продовження державного втручання, а консерватори повідомляють про обмеження бюджетного дефіциту, що призведе до зменшення витрат. Тому виборці бояться, що бюджетні скорочення вплинуть на їхні кишені.
Партія праці править Великою Британією з 1997 року. Тоні Блер створив потужну політичну силу і став одним із найпопулярніших прем’єрів в історії Британії. Поступово його партія почала «обгортатись павутинням», а коли він пішов у відставку і передав керівництво Гордону Брауну, то виявилось, що в ній немає лідера, здатного «повести за собою маси».
Уряд Брауна має багато проблем, які мусять, здавалося б, потягнути його партію «на дно»: економічна криза, скандали, пов’язані з розтратою бюджетних коштів; втрати в Афганістані; армія, яка попередила, що у зв’язку зі скороченням фінансування не зможе виконувати роль глобального гравця. Ситуацію ускладнила публікація в «Обсервері», яка описувала агресивну поведінку прем’єра щодо співробітників, а найсильнішим сигналом стали останні вибори до Європарламенту, на яких лейбористи посіли лише третє місце. Здавалось, що від парламентських виборів слід чекати лише катастрофи. Проте рейтинги підтримки почали зростати, хоча діячі Партії праці самі не знали чого.
Гордон Браун є дуже складним клієнтом для PR-агенцій, оскільки веде спосіб життя міністерського чиновника. Незважаючи на невдалі спроби змінити імідж прем’єра, його почали підтримувати. Як зазначили в «Таймс», більшість британців вважає, що Браун краще за Камерона розуміє проблеми людей і діє в інтересах народу. Йому вдалось пережити всі спроби змінити керівництво партії і прем’єра. Він витримав тиск щодо організації дострокових виборів, а тепер має шанси на перемогу.
Ще у грудні здавалось, що новим британським прем’єром стане Девід Камерон. Нині ніхто вже не має такої впевненості. Не можна також виключати, що Партії праці вдасться утриматись при владі, що означатиме політичний кінець для Камерона. А, можливо, після виборів настане політичний пат, коли жодній із провідних політичних сил не вдасться отримати достатньо голосів для формування уряду. У такій ситуації ліберали отримують шанс вперше за останні кілька десятиліть увійти до правлячої коаліції.
Опитування засвідчили, що переможець матиме занадто мало депутатів, аби самостійно сформувати уряд. У такій ситуації єдиним можливим коаліціантом як для лейбористів, так і для консерваторів будуть ліберали. Останні потирають руки, очікуючи на майбутні переговори. Проте невідомо, чи вони відбудуться. Прогнозування результатів виборів у Палату громад нині — справа проблематична.
Після виборчого успіху Тоні Блера у 1997 році Маргарет Тетчер заявила: «Консерватори повернуться. Але коли?» Попри те, що опитування дають їм перевагу над Партією праці, це твердження Залізної Леді зберігає свою актуальність. Однак жодної впевненості, що вони повернуться цього року, немає.
Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ЧЕХІЯ: ВИБОРЧА КАМПАНІЯ НА ТЛІ КРИЗИ
- США: КОРЕКЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
назад »»»