БУКЕТИК ІЗ КАВЕРЗОЮ
Науковці, громадськість стривожені: сучасний світ переживає шосте в історії планети масове знищення біологічних видів. П’ять попередніх сталися внаслідок природних катаклізмів. Шосте — переважно через нерозумне втручання людини в довкілля, винищення нею диких тварин і рослин. За даними ЮНЕСКО, щохвилини людство вкриває асфальтом, цеглою чи бетоном 44 га суші й вирубує 22 га лісу. Кількість населення планети зростає, а «зелених легенів» — зменшується. Ось чим маємо перейматись, особливо навесні, коли в нас є вибір: зірвати лісову або польову квітку чи навпаки — посадити, виростити...
За неповними даними, щороку з лиця української землі зникає величезна кількість підсніжників. А в лісах під Києвом, Харковом їх практично немає. Якщо в таких масштабах триватиме нищення, то невдовзі квітів не стане й поблизу інших населених пунктів, особливо в Криму та на південних відрогах Карпат, де вони «прокльовуються» ще в січні. Квіткові бізнесмени транспортують первоцвіти до місць продажу великими партіями. Особливо напередодні та під час свят. За інформацією Всесвітнього фонду охорони дикої природи, незаконна торгівля об’єктами цієї природи посідає за прибутковістю третє місце після торгівлі наркотиками і зброєю.
Поточного року в багатьох кримських заповідниках і заказниках у середині січня зацвіли рослини, занесені до Червоної книги України: складчастий підсніжник, кримський шафран, безчасовик та ін. А браконьєри — тут як тут... А там, де первоцвіти тільки-но «прокинулися», накривають поляни поліетиленовою плівкою, аби пришвидшити їхню бутонізацію. Цим незаконним промислом переважно займаються місцеві жителі, яких наймають квіткові бізнесмени, підкуповують вони й лісівників.
Якось у Криму я намагався усовістити одного місцевого браконьєра. Він мені відповів: «А що ви мені порадите, коли я на мізерну зарплату не можу прогодувати сім’ю, одягти та спорядити дітей до школи?» Я йому порадив вирощувати і продавати екологічно чисті овочі й фрукти, що мають попит під час курортного сезону. Чи послухав він моєї поради?
Бездумне втручання людини в природне середовище триває аж до осені. У міру того, як у лісах і на луках розквітають дикі цикламени, тюльпани, крокуси, анемони, калюжниці та інші, як їх називають науковці, «ефемероїди», ці квіти з’являються на стихійних ринках. На Великдень та в поминальний тиждень жваво торгують вічнозеленими вінками з плаунів, які до нас дійшли з часів, коли динозаври під стіл пішки ходили, а тепер зникають через масове винищення. Потім настає черга конвалії, латаття білого... В Україні діє розгалужена мережа заготівлі та збуту дикорослих рослин. Їх викошують на стадії бутонізації, продають оптовим покупцям, а ті на перевалочних пунктах відправляють їх перевізникам, які великими партіями (до кількох десятків тисяч у кожній) переправляють із Криму, Карпат, Буковини, Поділля до мегаполісів. Навколо Києва, Харкова, Донецька, Дніпропетровська діють артілі із заготівлі черемші, інших первоцвітів. Коли на людному місці зустрінете непоказну жінку з кількома букетиками пролісків, сон-трави, інших рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України, знайте: це, певніше за все, не та людина, котра прийшла чи приїхала з села, аби заробити кілька гривень на хліб насущний, а особа з організованого ланцюга зі збирання та збуту дикорослих рослин. Якщо міліція чи бригада екологів «застукає» таку особу на «гарячому», то вона ладна пожертвувати виручкою і всім товаром, аби від неї відчепилися. Коли її схоплять на одному місці, то невдовзі вона з’являється з кошиком квітів в іншому (про це дбають інші представники законспірованого і квіткового бізнесу). Рослини, не продані протягом дня, безжально викидають на смітник. Недарма первоцвіти називають «ефемероїдами» — їхня краса нетривка, ефемерна, надто вразлива.
Добувачі квітів діють за принципом випаленої землі: викошують галявини з підсніжниками, первоцвітами задля кількох букетів. Раніше, пам’ятаю, так по-варварському не ставилися до природи. Скажімо, у м. Лебедині (Сумська область) на лісистих околицях і галявинах завжди було повно ранніх квітів, бо збирали ми їх вибірково, акуратно розріджуючи, залишали насінники. Батьки, вчителі наставляли, розповідали нам, що нищення первоцвітів порушує природний баланс, адже для комах, котрі прокидаються напровесні, ці квіти — єдиний шанс вижити. Зникнуть комахи — і комахоїдні птахи не виживуть. Непереливки буде й кабанам, гвинторогим козлам, іншим тваринам, для яких первоцвіти є ліками, деякі види черепах ними харчуються.
Директор Харківського зоопарку Олексій Григор’єв переконаний: для цього такі квіти не потрібно купувати, адже попит диктує пропозицію. Суспільство має усвідомити, що дарувати коханим первоцвіти — це несмак, ознака скупості, економії на купівлі квітів за рахунок знищення дикої природи. Щороку слобожанські природоохоронники надають працівникам міліції інформацію про дикорослі первоцвіти, занесені до Червоної книги: пам’ятки, буклети, що допомагають довідатись, які рослини цікавлять торговців. Харківська екологічна група «Печеніги» розробила для міліціонерів кишенькові книжечки, за допомогою яких легко упізнати рослину, котру заборонено реалізувати, а також статті законів, якими захищено первоцвіти. Харківський зоопарк оголосив про запровадження диплома «Друг природи», яким нагороджуватимуть активних борців із квітковими браконьєрами. До речі, за цим документом сім’я природолюба може безплатно відвідувати зоологічний парк. Операція «Первоцвіт», яка триває, має на меті захистити не тільки кримську, карпатську, а й слобожанську та іншу флору. Маємо обов’язково зберегти черемшу (масово продають її на салати), котра в наших краях з’явилась ще під час льодовикового періоду. Рідко тут зустрічається дивної краси тюльпан дібровний.
Торік у слобожанському національному парку «Гомільшанські ліси» природоохоронці затримали кількох браконьєрів, котрі масово заготовляли черемшу і конвалію. Кожного оштрафували... на 50–60 грн. Законодавством передбачено сплатити одну мінімальну зарплату за кожну знищену рослину. Головний організатор такого браконьєрства має відшкодувати збиток природі в розмірі 30 тис. грн.
Чому міліція здебільшого обмежується «суворим попередженням» порушникам, котрі відбуваються легким переляком? Чому вона затримує лише продавців, а не організаторів бізнесу? Чому на екологічних заходах навіть не згадують прізвища тих, на чиїй совісті заготівля та збут рідкісних квітів?
Володимир Лисенко, завідувач кафедри ботаніки та фізіології рослин Харківського національного університету імені О. Докучаєва, вважає, що наука, знання мають бути спрямовані на виховання патріота рослини, зокрема рідкісної. У багатьох державах є священні тварини. Україна, вважає він, мусить виступити ініціатором ідеї, що рослина — священна. В університеті цю ідею вже втілюють у життя — створили аудиторію під відкритим небом на території свого дендропарку. У вигляді кола посадили тую велетенську й західну. Ці рослини живуть до чотирьох тисяч літ. Уявляєте, якою величною буде ця галявина! Діаметр зеленої аудиторії — 22 м, а вміщує понад 500 осіб. Аудиторія постійно відкрита до неба, кожне слово, мовлене тут, слухає й Господь, отже, воно надзвичайно відповідальне. Усі присутні складають клятву рослині. Нехай дедалі більше з’являється охочих не зривати лісову квітку, а навпаки, посадити нову...
Віталій СТЕГНІЙ, Харківська область
також у паперовій версії читайте:
- ЗБЕРЕЖЕМО ПРИРОДУ — ЗБЕРЕЖЕМО НАЦІЮ
- ПОКИ ЗЕМЛЯ «ГУЛЯЄ»...
назад »»»