КРИЗОВОГО ЦУНАМІ НЕ БУДЕ?
Світова економіка відновлюватиметься швидшими темпами, ніж очікувалось, зазначають експерти МВФ. Нинішнього року загальне світове економічне зростання становитиме 4% після минулорічної рецесії. Це на 0,1% більше, ніж у попередньому прогнозі Фонду, який наприкінці січня передбачав зростання світового господарства на 3,9%.
Україна пережила півтора року кризи і після дуже глибокого й раптового падіння основних економічних показників застрягла на рівному, але глибокому дні, кажуть експерти. На жаль, вона не демонструє явних проявів відновлення позитивної динаміки розвитку. Зараз вітчизняний ВВП на 15% менший, ніж у 2008-му, економіка відкинута на рівень 2005 року. Дефіцит Пенсійного фонду, за різними оцінками, становить від 22 до 28,9 млрд грн. Ситуацію не могли врятувати навіть кредити, які брав уряд. Хоча деякі позитивні ознаки все ж є, подальшого «провалу» не відбувається. У промисловості спостерігаємо поступове поліпшення ситуації, але вкрай повільне. Відбулося суттєве зменшення падіння ВВП. У першому кварталі експерти прогнозують позитивні цифри, що нескладно у порівнянні з провальним торішнім першим кварталом.
Український металопрокат у світі знову має попит. Є надія на його підвищення, адже у країнах БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) цьогоріч очікується прискорене економічне зростання, тож вітчизняна продукція збільшуватиметься в ціні. Це важливо для народного господарства, адже металургія — його базова галузь, що традиційно забезпечувала чверть промислового виробництва і 40% валютних надходжень до бюджету. Цього року металурги планують виплавити 34 млн т сталі, приріст проти 2009-го — 12–14%.
Інший фактор подорожчання — висока вартість сировини. Так, з початку року брухт додав у ціні 18% (наразі тонна коштує 235 дол.). А найбільше зросте вартість плаского прокату та напівфабрикату (за прогнозами, на третину). Приріст становитиме майже 70 дол. на кожній тонні. Тож, якщо до кінця року ціни зростуть на 3%, то він збільшиться в середньому на 25%.
В уряді кажуть, що за два роки українська промисловість може повернутися до попереднього рівня, якщо надолужуватиме втрачене щороку на 7-8%.
У складній ситуації нині опинилось сільське господарство. Несприятливі погодні умови ускладнили проведення весняно-польових робіт. Чверть озимих посівів імовірно доведеться пересівати. Ще однією неприємною несподіванкою для селян може стати сезонне подорожчання паливно-мастильних матеріалів. Зараз майже 8 тис. грн коштує тонна бензину А-76, дизельне паливо теж «кусається» — 7000 грн за тонну. Селяни побоюються, що ціни можуть підскочити до 10–11 тис. грн. Допомогти могли б антикризові заходи, вжиті у період посівної кампанії, збирання врожаю й переробки продукції, а також банківські кредити за помірними ставками.
Перевірка на міцність
Експерти підкреслюють, що тривалий період падіння і депресивного стану української економіки призвів до загострення проблем другого рівня, які сьогодні треба вирішувати дуже динамічно. Йдеться про складну ситуацію у банківському секторі, який наразі потерпає від неплатоспроможності боржників та накопичення «поганих» кредитів. Через падіння прибутковості бізнесу та скорочення надходжень від експорту все непросто й у бюджетній сфері. Торік, аби наповнити бюджет, уряд різко збільшив запозичення.
Серйозно погіршився фінансовий стан вітчизняних підприємств, що негативно вплинуло на рівень зайнятості й зарплати працівників, податкові надходження до бюджету, спроможність забезпечення внутрішнього ринку товарами й послугами. Тож, оскільки криза є системною, антикризова державна політика має бути комплексною та повинна впливати на фіскальну, монетарну, податкову, промислову, експортну сфери. Дорогу до швидкого економічного прогресу зможе розчистити лише ефективна співпраця між Президентом України, парламентом, урядом, бізнесом та громадськістю.
Найпершим практичним тестом на таку злагодженість буде формування й прийняття нового бюджету. Його відсутність негативно позначається на перспективі розвитку економіки й соціальної сфери. При формуванні бюджету має бути врахована необхідність економії бюджетних ресурсів і захист найбідніших верств населення, які серйозно потерпають від кризи. А також спрямування коштів на інфраструктурні, інноваційні проекти, які мають забезпечити економічне зростання. Досить вже накачувати економіку незаробленими грошима. Інакше на країну чекає значна інфляція.
Боргова пастка
Серйозною проблемою для України може стати боргова ситуація. Адже частина заборгованості корпоративного сектора, зокрема банківського, перейшла до складу державного. Їхнє обслуговування збільшує тиск на бюджет, а отже, і навантаження на бізнес. Тому Україні доведеться серйозно зайнятись цією проблемою. Завдання максимум — реструктуризувати 70% усіх державних запозичень.
Згідно з офіційною статистикою, загальна сума зовнішніх і внутрішніх запозичень — на рівні 300 млрд грн, що становить 33% ВВП. Незалежні експерти кажуть про борг у 65% ВВП. І додають, що за таких показників відбуваються фінансові кризи. Для України дуже суттєвими є запозичення і у 33% ВВП. Головна ж небезпека у динаміці їхнього накопичення, адже протягом року вони виросли вдвічі — на 140 млрд грн. Якщо будемо рухатися такими темпами і щороку збільшуватимемо борг на 15–20% ВВП, за п'ять років запозичень буде більше, ніж випущеної і спожитої на внутрішньому ринку продукції. До речі, Німеччина накопичувала свій борг у 159% ВВП протягом шістдесяти років, Україна рухається набагато швидшими темпами.
До того ж за позичені кошти держава виплачує дуже великі відсотки. У цивілізованих країнах їхній рівень становить 1–5%, а українські боргові папери торік уряд продавав під 30–35%. Тож держава має оминати боргові пастки. Не можна допускати великого дефіциту бюджету, треба роздавати менше гарантій, скорочувати обсяги фінансування банківської системи, оскільки надані НБУ кошти для рефінансування банків часто не повертались.
Приємно, що міжнародна рейтингова агенція Fich нещодавно змінила довгостроковий прогноз щодо дефолту України в іноземній та національній валюті з негативного на стабільний. У агенції пов'язують таке рішення з формуванням нового українського уряду, бо це зменшує ризик тривалого періоду поствиборчої політичної непевності. Експерти сподіваються, що новому уряду вдасться вибудувати більш послідовну стратегію співпраці з міжнародними кредиторами. У Мінфіні кажуть, що покращення міжнародних фінансових рейтингів України свідчить про відновлення довіри кредиторів та інвесторів. А також дозволить позичати кошти на міжнародних ринках капіталів на більш вигідних умовах.
І все ж для розвитку економіки експерти радять владі активніше шукати гроші у своїй країні. Адже наші співгромадяни сьогодні тримають удома мільйони гривень і доларів, які вони забрали у банках. Аби люди понесли гроші до банків, треба відновити до них довіру.
Для успішного подолання наслідків кризи варто також активізувати процес банкрутства і реструктуризації збиткових підприємств, у тому числі й фінансових. Торік такі виробництва просто зупинялись, але економіка ще не очистилась від неефективних виробництв, тож нові й перспективні не можуть з'являтися.
Новий курс лікування банківської системи
На думку експертів, новому уряду потрібно якнайшвидше стабілізувати банківську систему, аби передусім відновилося кредитування вітчизняних підприємств. Лише за такої умови економіка країни може запрацювати. Підприємствам не вистачає обігових коштів, тож вони не можуть планувати виробничий цикл від закупівлі сировини до виплати зарплати.
Що ж стосується проблем токсичних кредитів, то банкіри зауважують, що вона існувала завжди, але особливо загострилася у період кризи. На жаль, універсальної формули боротьби з нею не існує. Банки сформували достатні резерви (були проведені зміни в законодавстві, які дозволяють фінустановам зробити це на період кризи більш лояльно з точки зору оподаткування). Торік НБУ приділяв проблемі багато уваги, зокрема створив механізм виведення токсичних активів. На жаль, зараз вона відійшла на другий план, і поки банки вирішують її у межах законодавства і своїх можливостей. Деякі списують погані позики за рахунок прибутків чи продають із дисконтом, передають колекторським компаніям.
Вирішення проблеми «поганих» кредитів допоможе активізувати процес кредитування, що є основою розвитку економіки. У другій половині 2008-го та торік різко скоротилися всі види кредитування. Зараз потрібно відновити цей процес. Але залишається невирішеною проблема стабільних довгих пасивів, ресурсної бази для кредитування. В першу чергу іпотечного, аби реанімувати будівельну галузь.
Особливу увагу необхідно приділяти кредитуванню інвестиційних програм великих стратегічних підприємств. І тут вирішальна роль належить уряду та НБУ. Нацбанк затвердив новий курс лікування банківської системи, прийнявши постанову, згідно з якою змінив порядок рефінансування та надання кредитів. Відтак фінустанови зможуть отримувати під кредитування українських товаровиробників кошти від НБУ за помірною ставкою на рівні його облікової: 10–15% річних у гривні. Це вдвічі-втричі менше за ринкові ставки. Відповідно меншими будуть і відсоткові ставки для підприємств. Таким чином новий канал монетарної експансії, який відкриває НБУ, буде спрямований на підтримку інвестиційних проектів. Це дуже хороший стимул для банківської системи і відновлення процесів кредитування.
Але як працюватиме цей механізм, чи буде для нього монетарна база? Це проблема не тільки для НБУ, а й для уряду, який має закласти гроші у бюджет. Постанова суттєво обмежує доступ невеликих банків до ресурсу рефінансування. Тож зараз банкіри прагнуть внести зміни до неї, які б враховували аспекти ринкової конкуренції. Адже підприємства-клієнти невеликих банків теж хочуть отримувати кредити під невеликі відсотки і бути конкурентоздатними на ринку.
Банкіри кажуть, що найгірші часи для економіки і банківської системи вже позаду. Потроху починає відновлюватись економіка, тож зростає попит на гроші, передусім від підприємств. Усе менше банків працює з тимчасовою адміністрацією і перебуває в стадії ліквідації. Підвищується довіра населення до банківської системи та національної валюти, починають повертатися вклади. Так, у січні банківські депозити зросли на 3100 млн, іноземних грошей населення принесло до фінустанов у п'ять разів менше. Їхній еквівалент у національній валюті становив лише 600 млн. Загалом банкам довірили 215 млрд грн вкладів, що вдвічі менше від суми «законсервованих» удома грошей.
У всіх економіках світу головним джерелом кредитування реального сектора економіки є кошти населення, що зберігаються на банківських депозитах. Якщо таке джерело не буде відновлене цьогоріч, застерігають експерти, то чекати на кредитні ресурси в реальний сектор економіки не варто. На руках в українців саме такий ресурс, що міг би підтримати економіку, наголошують фахівці. В Україні ж до початку кризи склалася парадоксальна ситуація, коли грошима з депозитів пересічних вкладників кредитували таких же пересічних позичальників.
Банкіри зауважують, що на валютному ринку не варто чекати ні великої девальвації, ні великої ревальвації національної валюти за умов збереження політичної стабільності в країні і ухвалення збалансованого бюджету й відновлення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Вони прогнозують стабільний курс нацвалюти на рівні вісім гривень за долар. Різкого зростання чи падіння євро теж не буде. Банкіри радять довіряти національній валюті, аби підтримати вітчизняних товаровиробників.
Спірна ідея
Аби поліпшити ситуацію на фінансовому ринку експерти Світового банку пропонують передати функції з реорганізації проблемних банків від НБУ до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналогічний розподіл повноважень існує у США — там реорганізацією банків займається Федеральна корпорація зі страхування депозитів. Нацбанк «за» таку ідею. Якщо НБУ ухвалить рішення про введення в банк тимчасової адміністрації чи його ліквідацію, то Фонд здійснюватиме оперативне управління і матиме ряд інструментів для його підтримки: розміщення депозитів чи надання кредитів за рахунок коштів НБУ.
Завдання Фонду — мінімізувати виплати у випадку банкрутства того чи іншого банку, тому такий розподіл повноважень буде ефективним. Крім того, він дозволить зняти конфлікт інтересів, який сьогодні є в НБУ, коли Центробанк об'єднує функції банківського нагляду і кредитора останньої інстанції для проблемних банків. Передача функцій з реорганізації від НБУ до Фонду дозволить упорядкувати процес ліквідації банків і збору грошей на виплати вкладникам. Але треба вносити відповідні зміни до закону про Фонд гарантування вкладів, а зробити це в умовах перманентної парламентської нестабільності складно.
Деякі банкіри вважають, якщо перекласти відповідальність за реорганізацію банків, які не будуть виведені з кризи тимчасовою адміністрацією на Фонд гарантування вкладів, то банківській системі загрожує колапс. Для такої системної роботи необхідна велика кількість кваліфікованих спеціалістів, які зможуть працювати за затвердженою методикою. Поки Фонд займається лише виплатами, покладати на нього ще й системну роботу з ліквідації ризиковано, адже є загроза втратити контроль над процесом.
Експерти вважають, що регуляторам взагалі треба замислитись над доцільністю розподілу відповідальності за реорганізацію фінансових установ між різними державними органам. Країна переживає кризу, будуть закриватися не тільки банки, а й страхові компанії, кредитні спілки. Тож функції з ліквідації всіх фінансових закладів варто сконцентрувати в одному місці. Приміром на базі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»