ПИСАНКИ — СИМВОЛ
ВОСКРЕСІННЯ, ВІДРОДЖЕННЯ ЖИТТЯ
І КРАСИ
У радісне свято Великодня є чудовий звичай обмінюватися писанками. Що вони за диво! Кожна — неповторний витвір мистецтва. Писанки — фарбовані або орнаментовані курячі яйця. Здавна їх використовували як обрядові атрибути, оскільки вважали символом життя.
ПАСХА З 2010 ДО 2017 РОКУ
Рік Новий стиль Старий стиль
2010 4 квітня 22 березня
2011 24 квітня 11 квітня
2012 15 квітня 2 квітня
2013 5 травня 22 квітня
2014 20 квітня 7 квітня
2015 12 квітня 30 березня
2016 1 травня 18 квітня
2017 16 квітня 3 квітня
За легендами, Всесвіт виник із велетенського космічного яйця. Наші пращури вважали, що зі шкаралупи утворилося небо, з плівки — хмаринки, з білка — вода, із жовтка — земля. Яйця приносили в дар Богові, бо вони були символом родючості землі, всіляких щедрот, багатства, запобігали напастям, захищали від стихійного лиха. В народі вважали, що яєчка дарують людині силу, здоров'я, красу. В сиву давнину писанкарі були ще й знахарями, а писанки ставали своєрідними амулетами, священними талісманами, оберегами від зла та хвороб.
1.
Писанка — унікальне явище, адже символи, зображені на ній, несуть інформацію про космос і його будову, світогляд наших предків, які впродовж тисячоліть набували досвіду спілкування з просторовими енергіями. І малювання на писанці — це символ взаємодії неба і землі, всесвіту і людини. Розфарбовували ж її для того, щоб привернути добрі сили й умилостивити богів.
Виготовлення писанок пов'язане з дохристиянськими традиціями зустрічі весни, пізніше — з Великоднем, але вони не лише атрибути цього свята, а й відгомін давнини. Зокрема, у розпису, формі яйця простежується культ Сонця, землі наших предків. Колись візерунки мали магічне значення. Поступово, втративши своє релігійне вмотивування, звичай набув суто естетичного забарвлення.
Кілька століть тому різні техніки нанесення малюнку робили писанки унікальними. У науці існує навіть класифікація їх за орнаментом: побутовий, рослинний, рослинно-геометричний, зооморфний тощо. Приміром, якщо на писанці зображували барвінок чи квасолю, то вони відвертали від чарів та зурочення. Орнаментика писанок подібна до природи, що нас оточує. Вона передавала фантазію майстра, його здібності. Цікаво, що майже весь рослинний розпис на наших крашанках пов'язаний із лікарськими рослинами України. У наш час у сплетінні візерунків шукають не тільки історичний зміст, а й мистецтво.
2.
Звичай розмальовувати яйця ведеться з давніх часів. Він властивий усій Європі, але переважає на слов'янських землях і особливого поширення набув у християнські часи. Трикутники, спіралі, кола — все це знаки різних ритуалів або священні числа. Люди почали наносити на поверхню яйця магічні знаки ще коли не вміли писати. І були ті знаки малюнками-молитвами, де у крапочках, зірочках і трикутниках закарбовувались прохання і подяки. Ось деякі символи писанки: «кривулька» — нитка життя, вічність сонячного руху; «триніг» — єдність неба, землі та води; «вітрячки» — знаки сонця; «крапочка» — небесне світило, «колоски» — ознака доброго врожаю; «смерекові гілки» — вічна молодість. Певне значення мали і кольори, а саме: червоний — радість життя, надія для молодих; зелений — воскресіння природи, духовне оновлення людини; блакитний — колір неба, повітря; чорний і білий — вшанування душ померлих. Поєднання п'яти-шести світлих кольорів означало родинне щастя. Так писанки стали невід'ємною частиною Великоднього свята.
3.
Виготовлялись писанки переважно з яєць, хоча зустрічались і керамічні, дерев'яні, скляні зразки. Кожна господиня, починаючи з другої половини великоднього посту, починала збирати чисті й гарної форми яйця — найчастіше курячі, гусячі, качині. До роботи брались у великодній тиждень.
Яйце, приготовлене до писання, змивали теплою водою і трохи підігрівали. Потім у посудині розтоплювали бджолиний віск або віск від свічки, принесеної з церкви і запаленої у Великий четвер. Посудина з воском ставилась у тепле місце, щоб той не загусав. У ліву руку брали яйце, а в праву «писачок» (металева трубочка, прикріплена дротом до дерев'яного патичка), в який заливали віск, і наносили орнамент. Як висохне перша фарба, переходили до другої. Потім яєчко підігрівали у печі чи гарячій воді, щоб зійшов віск. Після цього писанку витирали м'якою тканиною, щоб на ній лишився орнамент із фарби. До розписаного яйця було особливе шанування, бо воно приносило в дім добро, статок і здоров'я. На Великдень дітям зазвичай дарують писанки світлих кольорів, хлопцям і дівчатам — яскравих і насичених, статечним господарям — із чорним тлом, яке символізує родючість землі та зв'язок поколінь. Саме такі яєчка носять на могили дідів і батьків. Розбита крашанка віщувала щось зле й недобре.
4.
У наш час в орнаментах писанок шукають не тільки історичний зміст, а й мистецтво. Великодні малюнки використовує в живописних творах багато митців і не лише в Україні. Цікаво, що є в місті Коломия на Івано-Франківщині єдиний у світі музей писанки. Цей унікальний архітектурний витвір, основою якого є яйце заввишки 12 метрів, спроектований коломийськими скульпторами Василем Андрушком і Мирославом Ясинським. У колекції музею близько трьох тисяч експонатів. Тут виставлено не лише писанки, зібрані місцевими колекціонерами, а й маленькі шедеври з близького та далекого зарубіжжя. Можна побачити крашанки з Білорусі та Польщі, Канади та США, навіть зі Шрі-Ланки та Пакистану. До речі, в Канаді споруджено пам'ятник українській писанці висотою з триповерховий будинок.
Писанки мають важливе значення у весняних звичаях та обрядах народу. Вони — багате джерело інформації. В їхній орнаментовці зашифровано наш генетичний код. Ці символи — художній літопис. У писанці наш народ увічнив свій досвід, космічну сутність. Вони входять у кожен дім як символ відродження життя та національної культури. Приємно, що діти з задоволенням розмальовують яєчка, стають маленькими писанкарями, долучаються до минувшини. Вони творять майбутнє, не позбавлене краси.
Підготувала Ганна ІВАНОВА
також у паперовій версії читайте:
- З ЧИСТИМ СЕРЦЕМ
- ГОЛОВНЕ ВЕСНЯНЕ СВЯТО
- СВЯТИЙ ПРИВІТ
назад »»»