АЙСБЕРГИ АРКТИЧНИХ
ПРОБЛЕМ
У Квебеку 29 березня 2010 року на рівні міністрів закордонних справ відбувся черговий Арктичний саміт, на якому було представлено делегації Канади, США, Росії, Данії та Норвегії. Головна тема обговорення — проблема поділу територіальних вод і шельфу Арктики. Зазначене питання актуалізувалося два роки тому, коли Росія здійснила спеціальну експедицію до Північного Льодовитого океану, аби зафіксувати свої претензії на цю останню скарбницю корисних ресурсів, котрі залишаються у розпорядженні людства. Інші чотири учасники арктичної п’ятірки — США, Канада, Данія, Норвегія — виступили проти односторонніх дій РФ.
У підсумку сторони вирішили сісти за стіл перемовин, щоб визначитися з принципами мирного поділу спірних океанських територій. Публічно на порядку денному обговорюють головним чином економічні аспекти цієї проблеми. Йдеться про можливість відкриття «північного морського шляху» в разі подальшого глобального потепління та зміни місцевого клімату. Звичайно, більший інтерес та резонанс викликає поділ місцевих ресурсів.
Зокрема, на свою частку «пирога» претендує Китай, який вимагає у формулюванні підходів до принципів поділу Арктики користуватися принципами, які були сформульовані щодо Антарктиди. Нагадаємо: там із 1959 року діє принцип вільного міжнародного доступу до цього Південного полюса земної кулі з метою проведення наукових досліджень. Однак США, Канада, Данія та Норвегія вбачають у китайському демарші намагання Росії залучити свого союзника з метою подолання «асиметрії» при з’ясуванні відносин, зважаючи на потужний потенціал згаданої четвірки, всі учасники якої є членами НАТО.
Саме військово-політична складова арктичної проблеми становить підводну частину цього «айсберга». Головне, аби учасники переговорного процесу уникли долі «Титаніка». Адже в Арктиці концентруються лінії протиракетної оборони як США, так і Росії. Водночас у Кремлі можуть сподіватися, що різні економічні інтереси та егоїстичні прагнення розколять «спільний євроатлантичний фронт» на перемовинах щодо статусу Арктики. Скажімо, не є таємницею територіальна суперечка Данії й Канади. Потенційними учасниками переговорів можуть стати також Ісландія та Гренландія. Зрозуміло, що на квебекській зустрічі окреслено лише обриси можливого компромісу, який обіцяє бути непростим. Головне, що поки учасники дискусій не обмежують себе у термінах завершення переговорів і демонструють терплячість. Це дає надію на те, що арктичне питання не перетвориться на чергову «гарячу» точку сучасних міжнародних конфліктів.
Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:
- «НЕПОТОПЛЮВАНИЙ» ОРБАН
- МІНСЬК БОРЕТЬСЯ ЗА НАФТУ
назад »»»