ІЗ РАБИНІ — У ЦАРСТВЕНІ ДАМИ
Серед славетних українок ім'я Насті Лісовської (1505–1558), славнозвісної Роксолани, посідає особливе місце. Воно відоме не лише з літературних джерел, а й з реального життя, закарбоване в історичних хроніках і старовинних архівах багатьох європейських столиць.
ЦЬОГО РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 505 ЛІТ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ РОКСОЛАНИ (НАСТІ ЛІСОВСЬКОЇ)
У ХVІ ст. (доба Відродження, або Ренесансу) в Європі на кермо державних справ упевнено лягли руки жінок. Довгий перелік жіноцтва, що урядувало тієї пори, подав знаменитий учений Кампанелла, який зазначив, що найпомітніша у тому престижному списку і воцарилась вона у Туреччині,— це українка, або, за тодішньою термінологією, Руська (Роксолана — латиною). Як же Настя Лісовська стала тодішньою царственою дамою Туреччини?
Вона народилася у прикарпатському містечку Рогатині. 15-літню дівчину, доньку православного священика Гаврила Лісовського, захопили в полон татари і продали до гарему турецького султана. Завдяки блискучому розуму, великій силі волі та мужності полонянка швидко перетворилася на улюблену дружину Сулеймана Пишного. Вона навіть у неволі змогла зберегти свою волелюбну вдачу, душевну красу та шляхетність. Із рабині-наложниці стала дружиною одного з наймогутніших султанів Османської імперії, великою султанкою Стамбула. Світ схилявся перед красою, освіченістю і мудрістю Роксолани.
Її називали першою жінкою Сходу і Європи. Вона відігравала значну роль у культурному й політичному житті Османської імперії, в якій не було жінки, котра б користувалась такою повагою як вона. Це була непересічна, навіть дивовижна особистість. Роксолана вільно володіла п'ятьма мовами, освоїла вершини східної та європейської культури того часу. Вона викликала з Італії до Стамбула архітекторів для будівництва ренесансового палацу Хасекі.
Красуня Настя мала гарну вдачу, була розсудлива і дотепна. Відзначалась гострим розумом, неабияким темпераментом, тож стала незвичною для оточення. Вона вразила Сулеймана знанням мовознавства, історії, східної літератури, а особливо своїми піснями. Проте, щоб вижити в жорстких умовах зрад, треба було бути обережною, твердою, мудрою та інколи немилосердною. Деякі дослідники вважають, що вона була владолюбною.
Силою свого інтелекту Роксолана зламала релігійні приписи й етику двору. Як справжня володарка, вона вела політичні переговори, приймала чужоземних послів, брала участь у нарадах державних мужів. Спонукала до будівництва бібліотек, лікарень, шкіл, готелів для подорожніх. Їй вдалося позбутися заборон гарему, султанка навіть не носила чадри. Роксолана залишилася українкою назавжди, хоч прийняла віру і турецькі звичаї, але не зреклася свого походження.
Сулейман Пишний полюбляв тривалі екскурсії чорноморськими степами, та ще більше прагнула цих прогулянок Настя Лісовська. Роксолана, перша імператорка Туреччини, добре розуміла, що найбільшою загрозою для батьківщини була татарська навала. Проживши на чужині довгі роки, вона до останнього подиху залишалася українкою, не забувала про свою державу: 41 рік Порта не нападала на Україну й стримувала татар. Через те що султанка з Рогатина змогла переконати Сулеймана і його уряд утриматися від походів на батьківщину, настало спокійне життя для її жителів. Це сприяло побудові твердинь Запорозької Січі, організаційній та політичній діяльності Дмитра Вишневецького.
Незвичайна доля Насті Лісовської зумовила появу переказів, пісень та легенд. Слава про неї рознеслася по всьому світові, лише одній з численних султанок — Роксолані — у Стамбулі споруджено мавзолей. Лісовська відома в літературі та історії як Роксолана-Хуррем, дружина турецького султана Сулеймана Пишного. Не забувають про неї й нині — пам'ятник славетній землячці встановлено на її батьківщині в Рогатині Івано-Франківської області.
Ганна ІВАНОВА
також у паперовій версії читайте:
- КИЇВ, ВИШГОРОД, НОВГОРОД:ТАЄМНИЦІ ВИНИКНЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКИХ МІСТ
назад »»»